Топ-5 методів дезінформації в епоху COVID-19

Дар’я Сенишин

Опубліковано: 28-07-2020

Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда, Фальсифікація, містифікація.

0

Сучасна людина вже цілком звикла до перенасичення інформацією та знає, що завтра її буде ще більше. У зв’язку з початком пандемії COVID-19, ця людина стоїть на роздоріжжі величезної кількості думок та переконань, а роботи у фактчекерів, останнім часом, значно побільшало. Сьогодні ми спробуємо розібратися у нинішній пропаганді довкола коронавірусу та розглянемо кілька прикладів глибокого дезінформування аудиторії у час пандемії.

Джерело: https://imi.org.ua

1. У всьому винні масони

Або класика жанру – теорія змови щодо коронавірусу. Якщо у 14 столітті в Чорній смерті (пандемії чуми) звинувачували юдеїв, які нібито отруювали колодязі та інші джерела води, то у 21 столітті обов’язково має бути «тіньовий уряд», який через 5G-мережу поширює захворювання на COVID-19. У Facebook розповсюдили відео, в якому Катерина – ліцензований екскурсовод Риму та Ватикану з освітою епідеміолога – розповідає про теорію змови «зацікавлених осіб», які штучно створили коронавірус, аби покарати Італію за співпрацю з Китаєм. Щоб дезінформувати користувачів соціальної мережі, жінка «жонглює» неперевіреними тезами, однією з яких є те, що смертність в Італії за 2020 рік не є більшою, ніж у минулому році (зауважимо, що 2020 рік ще не дійшов до кінця, тому порівнювати 2019 рік та 2020 наразі неможливо).

Схожим прикладом фейкових фактів, якими апелюють журналісти є стаття російського онлайн-видання «ПАНДЕМИЯ КОРОНАВИРУСА: всемирный заговор и коронавирус». У ній йдеться про «Людей Темряви» (еліта, багатії), які стоять за вигаданою пандемією, аби захопити управління над усім світом. Редактори стверджують, що ВООЗ отримала наказ вигадати новий вірус, який планувався не один рік із ціллю повного контролю за населенням: «Скорее всего, ВОЗ получила приказы «сверху» от тех людей, которые также управляют Трампом и «лидерами» Европейского Союза и его стран-членов, от тех, кто стремится управлять миром с помощью силы Единого мирового порядка».

2. Фотографії, вирвані з контексту або фейкові фотографії

Для того, щоби ваш матеріал вийшов якомога яскравим та епатажним, потрібно створити ексклюзивну візуальну історію. Для цього не обов’язково продукувати щось своє, а можна, усього-на-всього, скористатися чужим матеріалом, можливо, навіть і не дотичними до вашої теми. До прикладу, значного поширення набуло опублікуване у «YouTube» відео, що нібито в Туреччині люди залишили пакунки з їжею для тих, хто цього потребує під час пандемії коронавірусу. Однак таке привабливе відео – лише фейк. Насправді, пожертви були для постраждалих від землетрусу в місті Конья в Туреччині 25 січня 2019 року.

Джерело: скріншот з відео

3. Перебільшення або применшення масштабів епідемії

Або змінені цифри в статистиці. Не секрет, що для багатьох пропагандистських редакцій або дописів у соціальних мережах головною ціллю роботи є маніпуляція аудиторією. Матеріали, які перебільшують масштаби епідемії коронавірусу або навпаки, розраховані, насамперед, на емоційне сприйняття людини, з метою викликати у неї відповідну реакцію. Так, у березні 2020 року стало відомо, що в Сімферополі на засіданні оперативного штабу із запобігання та протидії поширенню на території області коронавірусу COVID-19 були озвучені занижені результати регулярного моніторингу – про це повідомила Кримська правоохоронна група у дописі Facebook. Не виключено, що в Україні таких випадків є безліч з боку влади та засобів масової інформації, що вкотре висвітлює потребу переглядати офіційні звіти ВООЗ для перевірки випадків захворювання.

4. Звинувачення конкретних осіб у поширенні коронавірусу

Такі закиди цілком можуть бути дезінформацією, адже в цей час важко звинуватити якусь конкретну людину. Однак, ЗМІ нерідко створюють «інформаційний шум», який не лише вводить людину в оману фейковими даними, а й емоційно виснажує, знижуючи її рівень критичного сприйняття інформації. Є версії нібито наймогутніші люди світу придумали коронавірус, а саме Девід Рокфеллер, Уоррен Баффет та Білл Гейтс  із метою скорочення населення Землі. Щодо Білла Гейтса завзято відгукувався відомий російський режисер Микита Михалков, створивши спеціальний випуск програми «Тегасон ТВ». У ньому режисер розповідає свою теорію про те, що коронавірус – це розроблений план американського бізнесмена Білла Гейтса з метою «чіпувати» все людство. Михалков вважає, що Гейтс є одним із героїв «теорії змови», який має намір контролювати кількість населення світу.

Джерело: https://suspilne.media

5. Публікація неперевірених методів лікування

Або «практичні» аматорські поради для запобігання зараженню. Наприклад, у соціальній мережі «Facebook» оприлюднили інформацію про те, що соціальне дистанціювання є абсолютно неефективним засобом у боротьбі з розповсюдженням коронавірусної інфекції. Як повідомляє автор публікації Віктор Стеліков, такий «соціальний експеримент» навіює почуття ненависті людей один до одного та створює руйнівний колектив, який фокусуватиме свою увагу на боротьбі за виживання. Таку тезу він назвав «шкалою соціальної дистанції Богардуса», яка активно використовувалася нацистами під час Другої світової війни. На жаль, такі дописи у соціальних мережах, зокрема у Facebook користуються популярністю, їх активно репостять інші користувачі і згодом така викривлена картина світу стає деструктивною для всієї медіасфери загалом.

Ще одним прикладом дезінформації людини аматорськими порадами щодо проблематики коронавірусу є пост у Фейсбуці, який пояснює аудиторії, що носіння захисних масок спричиняє у людини газовий ацидоз, тобто збільшення концентрації вуглекислоти, що створює дихальну недостатність. Також у YouTube опублікували відео, яке начебто демонструє зменшення рівня кисню під час носіння захисної маски. Такі теорії нерідко використовують для того, аби переконати людину, що: «Вынуждая носить маску, людей приучают молчать…».

Джерело: https://www.volyn24.com

Слова мають велику силу і, на жаль, багато недобросовісних редакторів звикли цим користуватись. Медіаграмотність – це наріжний камінь свідомого ставлення до інформації. І гарна новина полягає в тому, що усвідомленим читачем може стати кожен, однак, це процес, який вимагає зацікавленості у тому, щоб шукати і знаходити правду.

Дар’я Сенишин, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)