Політизація соцмереж: парад агітаційних новинок від політиків

Ірина Троян

Опубліковано: 27-10-2020

Розділи: За що критикують медіа?, Реклама.

0

Виборча кампанія в Україні закінчилась, а разом із нею і період жнивування для медій. На місцевих виборах 2020 врожай був багатий на різні форми агітації. Зокрема лише на політизацію соцмережі Facebook українські політики за даними Громадянської мережі ОПОРА витратили близько 1 млн 150 тис. доларів. Серед лідерів агітаційної активності «Слуга народу», «За майбутнє», «Європейська солідарність», «Наш край», ВО «Батьківщина».

Час підсумувати медійні новинки та особливості цьогорічної політичної агітації.

Диджиталізація не пройшла повз політиків та активно застосовувалась в нових формах агітації. Тренд цьогорічної кампанії – політизація соцмереж та зменшення «ходіння в народ» (політики повністю не відмовились від традиційних методів, але менше виділяли кошти на агітацію в наметах, на листівки та білборди). Соцмережі як платформу для політичної агітації виборів-2020 політики почали використовувати приблизно рік тому. Проте цьогоріч соцмережі особливо популярні, адже слугують альтернативою масовим зібранням на стадіонах та мітингах, а замість рукостискань тут комунікують за допомогою лайків, коментарів та репостів.

Такий спосіб політичної агітації не тільки дозволив політикам безпечно про себе розповідати, а й зробив інформацію довговічною. Якщо паперові газети розповсюджують лише в певний період, а згодом зникають з останнім помахом двірника, а сюжети на телебаченні короткочасні, то агітація в соцмережах дозволяє і в майбутньому розвивати свій бренд та поширювати його просторами інтернету.

У соцмережах політики проводили прямі ефіри, розповідали про свою роботу та програму, відповідали на питання, брали участь в різних “челенджах” і навіть тренувались. З точки зору піару багато кандидатів досить успішно розвивали свій особистий бренд.

Диванні експерти і Facebook

Своєрідною базою номер один для кожного з кандидатів є Facebook. Саме ця соціальна мережа давно стала популярною серед диванних експертів. З ФБ-стрічки новини дізнається більшість українців. Тут формується політичний порядок денний. Алгоритми роботи  Facebook  підлаштовують таргетовану рекламу відповідно до вподобань користувачів, а це допомагає політикам адресувати свою агітацію чітко до своєї цільової авдиторії. Тому не є новим факт, що політики вкладають сюди найбільше коштів. За даними моніторингу Громадської мережі ОПОРА, на початку вересня політичні партії та кандидати витратили на агітацію у Фейсбук рекордні 345 тис. доларів. Друга половина вересня була не менш успішною. Серед лідерів найбільших витрат партії: «Наш край», «За майбутнє», «Європейська солідарність», «Слуга народу».

Найпопулярнішими формами агітації у Facebook бул дописи із агітаційними картинками та гаслами. Траплявся і відеосупровід, який активно використовувався партіями «За майбутнє» і «Перемога Пальчевського». Партії «Наш край» та «За майбутнє» найчастіше через дописи знайомили із своєю командою. Зокрема, партія «За майбутнє» велику увагу приділила жіночому рухові.

Скріншоти з Фейсбук-сторінок:

На початку вересня активізувалась «Перемога Пальчевського». На сторінці партії аналітики ОПОРИ зафіксували найдорожчий допис за останні два тижні — Facebook оцінює його вартість у 3-3,5 тисячі доларів (85-99 тисяч гривень).

Скрін із сайту Громадської мережі ОПОРА

Політичний лайфстайл в Instagram

Наступною платформою серед найпопулярніших методів агітації став Instagram. Ця мережа оголосила себе поза політикою, однак із збільшенням користувачів політтехнологи не можуть її оминути. Раніше ця платформа була обділена увагою політиків, однак із останніми президентськими виборами в Україні Instagram суттєво поповнився акаунтами українських політиків. Тематика мережі відрізняється від правил Facebook. Тут на відміну від заполітизованих стрічок Facebook, авдиторія краще сприймає лайфстайл. До прикладу, кандидат на посаду мера Києва Віталій Кличко успішно розвиває на цій платформі свій особистий бренд і має вже 100 тис. підписників.

На своїй сторінці він проводить флешмоби, прямі ефіри, ділиться фото і відео із роботи та особистого життя. У кандидата на посаду у мери Львова Андрія Садового менше підписників (близько 20 тис.), однак його сторінку активно просувають піарники і наповнюють її програмною інформацією.

Інстаграм В. Кличка (скріншот)

Інстаграм А. Садового  (скріншот)

А от з Інстаграмом Ірини Верещук трапився неприємний інцидент. У мережі створили цілу плеяду фейкових сторінок-ботів. Пізніше кандидатка опублікувала виправдання у Facebook.

Політики-ютубери

За останнє десятиліття серед українців значно зросла популярність YouTube. Однак відеосервіс вимагає потужного та якісного контенту. Google дозволяє розміщувати політичну рекламу на своїх сервісах, зокрема й на YouTube, але за своїми стандартами чітко розмежовує поняття «політичного контенту» та «передвиборчої реклами».

Політичний контент — це «реклама політичних організацій, політичних партій, агітація з приводу політичних питань або збору коштів, а також окремих кандидатів і політиків».

Передвиборча реклама — агітація за певні партії чи кандидатів — у Google загалом дозволена, однак вимоги до рекламодавців можуть сильно різнитися в залежності від регіонів.

Загалом Youtube досить важка платформа для політиків і потребує цілої команди фахівців, щоб створити якісний відеоконтент. Найчастіше політики знімали відео для Facebook  і запускали його на ютуб у ролі реклами. Відео на декілька секунд точно не пропустять перед початком основного.

Наприклад, досить активно використовував рекламу на YouTube Андрій Садовий.

Скріншот відео

«Тіктокери»

Серед депутатів також були першовідкривачі TikTok, у якому авдиторія тільки набирає своїх обертів, але вже може змінювати хід політичних подій (до прикладу в TikTok пройшов флешмоб зі зриву зустрічі Трампа з виборцями на стадіоні у місті Талса, штат Оклахома). Хоча TikTok — це насамперед пісні, танці, «челенджі» з елементами самоіронії, політики вже взялися його опановувати. Кандидатка в мери Києва Ірина Верещук вже вчить своїх опонентів, як вести сторінку в цій соцмережі.

Скріншоти з акаунту Ірини Верещук

TikTok – новий перcпективний майданчик, який щоразу руйнує стереотипи, що це дитяча платформа.  Поки що його ведуть мер Києва Віталій Кличко, “головний радикал” Олег Ляшко, Ірина Верещук, Сергій Притула і цей список щоразу поповнюється. Авдиторія цієї соцмережі стає старшою і вже за декілька років підлітки, які сидять у ТікТоk, здобудуть право голосу. Незважаючи на заборону політичної реклами у цій соцмережі, політики змогли знайти обхідні способи і завойовували публіку креативністю.

Отже, українські політики не стоять на місці і намагаються відповідати новим викликам часу. Цьогоріч передвиборча кампанія була насичена новими методами агітації, зокрема ще активніше застосовувались соцмережі. Політики зайняли майже всі платформи для свого просування, серед них Facebook, Instagram, YouTube і навіть TikTok. Вони витратили великі кошти на налаштування реклами у Facebook, на ролики в YouTube та розвиток особистих блогів в Instagram – все це заради наших голосів. Головне, аби політики серед цього креативного політичного інфопростору не забули і про буденніші справи своєї роботи.

Ірина Троян, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)