Перше враження буває хибним: страх і тривога у випусках “ТСН”

Тетяна Гожельна

Опубліковано: 09-01-2019

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.

0

Якщо у вас довгий час не припиняє сіпатися око,  ви погано спите, систематично страждаєте від нападів паніки й істерії, боїтеся голоду, холоду, застуди, прийдешнього кінця світу й власної тіні, а також думаєте, що живете на самому дні і ніколи в житті звідти не виберетеся – не спішіть звертатися до психотерапевта! Можливо,  вам просто слід менше дивитися телевізор, зокрема випуски новин, а ще точніше – на телеканалі “1+1”.  Хоча перед трансляцією “ТСН” ніхто не попереджає про можливу загрозу для психічного здоров’я реципієнта, втім на чіпсах і кока-колі теж не пишуть “отрута” відкритим текстом. Будьте певні – те, що зовні виглядає привабливим, не завжди є якісним і корисним.

Втім журналісти “ТСН” не вигадують новини й інфоприводи, тож звинуватити їх у брехні ми не можемо. До того ж, мотиви страху і тривоги є у кожному випуску новин, адже щодня трапляються події, які, незалежно від форми подачі в ЗМІ, можуть викликати занепокоєння чи хвилювання. Відтак використання мотивів страху і тривоги в медіа може бути корисним і необхідним, особливо, коли їхня мета – застерегти від певної небезпеки.

Наприклад, 2 вересня 2018р. в ефір “ТСН” вийшов сюжет про новий інтернет-вірус “МОМО”, який доводить дітей до самогубства. З екрану лунають крики, подається зображення монстра МОМО крупним планом та інші раптові страхітливі кадри у супроводі напруженої музики.

Водночас ведучі пояснюють, як діє вірус. Отже, у цьому випадку мета – застерегти людей і пояснити, як вирішити проблему, виправдовує використання мотивів страху і тривоги.

Біда в тому, що у випадку “1+1” надмірне забарвлення контенту моторошними елементами часто є ознакою маніпулювання або наслідком недобросовісної і непрофесійної роботи журналіста, і значно рідше – виправданий психологічний прийом для позитивного впливу на суспільну свідомість.

Так, на перший погляд, інформаційна передача “1+1” може здаватися гарним контентом і створювати приємне враження. Програмі притаманна приємна для ока колористика. Обведені білі літери на червоному тлі. Червоний колір, як жоден інший, здатний швидко привернути до себе увагу, зафіксувати погляд глядача. Білий колір завжди викликає довіру. Високотехнічність і гарна графіка. “ТСН” на українському медіаринку можна вважати візуально найпривабливішим продуктом. Сюжети рясніють професійними інфографіками, діаграмами, схемами і яскравими голограмами. Це дуже спрощує і покращує сприйняття глядачами інформації. Прямі ефіри створюють ефект живого спілкування, безпосередньої присутності у кожному домі. Художній стиль подання новин та емоційна начитка ще більше сприяють впливу на свідомості глядачів.

Та чи звертали ви коли-небудь увагу на те, що сюжети завжди пропагують певну позицію і часто є не збалансованими у подачі різних думок? Для завершення будь-якої теми характерні риторичні запитання, які “підказують” глядачу певний висновок. У випуску за 2 вересня 2018 року, в сюжеті про загиблих у Іловайському котлі після трансляції надзвичайно емоційного ролику ведуча запитує: “Чи тільки у віроломстві росіян проблема?” Подумки або навіть підсвідомо кожен глядач відповість: “Ні, не тільки” і ймовірно почне рефлексувати над цією темою.

Окрім того перша фраза будь-якого з випусків ТСН зазвичай містить страшний або тривожний підтекст, одразу налаштовуючи на негатив. Наприклад, ефір за 2 вересня 2018 року починається зі слів: “Майже тисячі вбитих за один день”, 9 вересня: “Біда в Україні”, 21 жовтня: “На диво важкі сім днів”, 28 жовтня: “Ми довго думали чи це показувати, бо це пекло пекельне… А тепер уявіть, вам три тижні не дають ані їсти, ні пити в три яруси. Ви опорожняєтеся на голови своїм сусідам і наступаєте на них уже мертвих, задихаючись трупним газом. Таке катування витримують не всі... І ваша доля нікого особливо не цікавить. Бо вас назвали товаром і тримають у фургоні”, 18 листопада: “Області на межі воєнного стану через опалення”, 25 листопада: “На волосинці ситуація  у Чорному морі. Гібридна війна ризикує перетворитися на ще один гарячий фронт” і т.і.

Однак нагнітання тривожних настроїв зумовлене не лише песимістичними вступами, а й перебільшенням й узагальненням у сюжетах кількості жертв. У тому ж випуску за 2 вересня транслювали ролик в пам’ять про загиблих воїнів з кадрами із Іловайського котла – багато поранених, вибухи і закадровий голос, який говорить, що в серпні 2014 року українські бійці, ПЕРЕВАЖНО добровольці, зайняли Іловайськ. Хоча за хвилину до цього Алла Мазур казала, що кількість добровольців взагалі є невідомою, адже дані є лише про офіційних військових. Така яскрава суперечність в словах однієї особи мала б наштовхнути на роздуми.

Помітним є і мотив регулярності лиха і біди в Україні, на якому медіапрацівники постійно наголошують з телеекранів.  У ефірі за 7 жовтня голос ведучої стверджує: “Ну і ще одна наша тривога. Викрадають дітей, везуть на органи...”, 21 жовтня: “Знову чорна новина” і “Вибухові граблі”, 28 жовтня: “Ще одне тривожне повідомлення”, “Ще один удар по економіці”. Такі фрази повільно навіюють аудиторії думку про те, що жах, погані новини і постійна тривога – це норма для України.

Серед усіх жахіть, про які щодня розповідають у прайм-таймі, улюблений страх працівників ТСН – стихійні лиха у світі та в Україні. Кожен сюжет про невблаганність стихії завершується моторошним застереженням. Щоправда, наприклад, у випуску за 7 жовтня: “Так руйнується ціла екосистема” – тривожні мотиви можна вважати виправданими, адже є важливий екологічний меседж: треба припинити вирубку пралісу, бо інакше катастрофи не уникнути. Також 2 листопада: “Ми підпалюємо власну планету” і 14 листопада: “До чого іще призведе невпинний розвиток нових технологій і нехтування проблемами екосистеми?”

Поруч зі стихійними лихами у рейтингу найпопулярніших “жахіть” на ТСН стоїть економічний страх. Сюжет про опалювальний сезон 7 жовтня демонструє, як довго, складно і взагалі нереально відокремитися від центрального опалення. Рясніє гіпотетичними розрахунками, захмарними числами і риторичними запитаннями, на кшталт “Скільки ще доведеться платити?” і “Чи потягнемо?”; 14 жовтня показали два сюжети з мотивами економічного страху: “Статистика розлучень пов’язана з субсидіями” (людям доводиться розлучатися заради отримання субсидій) і “Українці масово їдуть працювати за кордон”;  21 жовтня: “Найбільший економічний шок цього тижня ціна на газ” – так починається сюжет із промовистою назвою “Бюджет Вам із маком!”, а завершується наступною фразою: “Існує велика ймовірність, що всі, кому обіцяли шматочок бублика, отримають лише дірку від нього!”

Із негативно-забарвленними лексемами у мовленні Телевізійної служби новин також не все гаразд. У випусках “ТСН” за осінь 2018 року можна прослідкувати надмірну експлуатацію слова “моторошний” і негативізм заголовків. Ось кілька з них: “Пережити Флоренс”,”Іспит новою школою”, “Вибухові граблі”, “Буремна покрова”, “Скелети новобудов”, “Демони війни янголи миру”, “Фабрика кілерів”, “Рідний кат”. Такі назви сюжетів самі по собі вже тривожні і лякають, ще до того, як глядач дізнався, про що сюжет, і отримав основний інформаційний меседж.

Чи помічали ви такі деталі і маніпулятивні “гачки” на “1+1” чи інших каналах? Не секрет, що систематичне нагнітання настроїв негативно впливає на аудиторію, а надмірна експлуатація мотивів страху і тривоги часто стає причиною психологічних розладів, загальної тривожності і навіть депресії. Фільтруйте інформацію, яку споживаєте, вмикайте критичне мислення і пам’ятайте: перше враження буває хибним!

Тетяна Гожельна, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

 

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)