Тулсі Габбард — американська політикиня та член Демократичної партії. Представляє виборчий округ штату Гаваї. Тулсі — Майор Національної гвардії США та ветеран Іракської війни. Балотувалась у президенти США як кандидат від Демократичної партії. Була противницею Барака Обами, сьогодні ж активно критикує Джо Байдена та його політичний курс. Зачасту з’являється на телеканалі Fox News. Вважається, що […]

Росія створила чітку картину добра і зла для своїх громадян, але для західних споживачів традиційних методів недостатньо. Між пропагандою для іноземних споживачів і росіян є суттєва різниця – якість. Тож з початку повномасштабного вторгнення російським пропагандистам довелося створювати краще продуману й більш реалістичну картинку, яка б змогла переманити на свій бік хоча б якусь частину європейців.

Сьогодні TikTok, окрім того, що є одною з найпопулярніших соціальних мереж світу, також найсприятливіша платформа для поширення контенту про російсько-українську війну. Росіяни також чимало уваги приділяють TikTok. Сьогодні розглянемо російські в ІПСО в цій мережі, які видають себе за український патріотичний контент.

Астрологи, нумерологи, тарологи, провидиці та ворожки в медіа були давно, та не завжди їх позиціонували як військових експертів. Так, спочатку повномасштабного вторгнення окрім військових аналітиків в українських мас-медіа почали публікувати й віщунів, що пророкують на воєнні теми. Їхні прогнози можна було б сприймати жартома, як от нісенітниці від російських пропагандистів, та на жаль, в умовах війни тривожна інформація може завдати шкоди. Зокрема тій частині авдиторії, яка не переймається критичним сприйняттям та перевіркою інформації.

Іноземні журналісти, ризикуючи своїм життям, відвідують найгарячіші точки, допомагаючи Україні на інформаційному фронті. Та водночас навіть найавторитетніші зарубіжні медіа подекуди можуть несвідомо допомагати ворогу: вживати хибні твердження, сумнівні визначення або ж не перевіряти точність опублікованої новини. Розберемо детальніше на прикладах.

Сьогодні розглянемо контент таких телеграм-каналів, як “ЗеРада”, “Open Ukraine” та “Женщина с косой”. Це канали з аудиторією від ста тисяч, що позиціонують себе як українські “опозиційні медіа для людей з критичним мисленням”, хоча якщо описати коротко - це канали "борців з нацизмом", "злим Заходом" та "бандерівцями". Інколи ці тези поширюють завуальовано, а подекуди - прямо, видаючи стандартні російські наративи.

Якщо ви зараз бачите перед собою цей текст, вірогідно, ви повелись на заголовок як рибка на приманку. Адже перед вами – приклад справжнісінького клікбейту. Але, будемо відверті. Це чи не єдиний випадок «клікбейтної» новини, яка може бути корисною.

З перших днів повномасштабної війни стало зрозуміло, що росіяни мають своє власне уявлення про український народ, яке не схоже на те, як сприймають нас будь-які інші народи. Росія за роки близького співіснування змогла настільки прищепити нам комплекс меншовартості, що ми навіть не помітили, як нас інколи лагідно, а інколи не дуже, принижують. Ба більше, ми певним чином теж сприяли тому, що цей образ так міцно вкоренився. Про те, що це за образ та як його створювали і втовкмачували в голови поговоримо далі.

Росія зробила ІПсО частиною свого повномасштабного вторгнення, і, як показує дійсність, психологічні настрої є дуже важливою складовою перемоги чи поразки у війні. Сучасні засоби протидії психологічним операціям є надзвичайно актуальним питанням. Саме про них іде мова у цьому матеріалі.

На початку листопада 2022 амбіції Кремля істотно зменшились. Путін досі запевняє, що спецоперація йде за планом. Втім, його риторика змінилась. Тепер російський режим дедалі більше говорить про захист Л/ДНР «у рамках Конституцій» та наполягає на перемовинах. Але з чого все починалось? Де були та чого хотіли війська РФ в Україні останні вісім років? Згадуємо, розбираємось і цитуємо брехню Путіна.