Інформаційний супротив: ресурси, що борються з російською дезінформацією

Яна Шекеряк

Опубліковано: 26-09-2022

Розділи: За що критикують медіа?, Фальсифікація, містифікація.

0

Війна не ведеться лише на одному фронті. Силову експансію супроводжує культурна, інформаційна, смислова. З повномасштабного вторгнення ми відчули ще потужнішу хвилю кремлівської дезінформації: як направлену усередину, власне на російський народ, так і назовні (Україна, Європа). І якщо відверто пропагандистські російські ресурси зараз мало хто з українців читає, ворожі фейки й маніпуляції все одно просочуються в наш медійний простір (і через сайти-сміттярки, і через поважні видання, і через соціальні мережі), де лягають на благодатний ґрунт паніки й страху. Однак інформацію можна верифікувати й перевіряти, якщо не самому, то за допомогою спеціальних ресурсів. Хто допомагає не потонути у вирі неправдивої інформації українцям – далі.

 Терміни й розкидання термінами

Фейк – завідомо неправдива інформація, метою якої є викривлення певного факту, точки зору та штучне формування в аудиторії ставлення до того чи іншого явища або події. Тобто неправдиве повідомлення було створене умисно.

Маніпуляція – не завжди фейк, це навмисно, свідомо викривлена інформація, яка використовується для формування певного ставлення до якоїсь проблеми, людини, явища. Тобто сюди зараховуємо і неповну інформація, і спеціально зміщені акценти у правдивому повідомленні, і виривання чогось з контексту.

Останнім часом також часто вживається абревіатура ІПСО. Дослівно це інформаційно-психологічні операції, що мають на меті вплинути на емоції, поведінку людей, а також формувати поведінку влади, організацій, груп тощо. Однак ми не можемо, просто глянувши на конкретний фейк, одразу дізнатися чи належить до ширшої психологічної операції, чи ні, інколи цим можна лише заплутати аудиторію.

Дезінформація та пропаганда, теж часто як терміни звучать на сторінках моніторингових медіа. Обидва є ширшими термінами, ніж згадані на початку фейк та маніпуляція. Пропаганда – це форма комунікації, яка має на меті вплинути на ставлення суспільства до проблеми, ситуації чи явища. Вона використовує і фейки та маніпуляції і правдиву інформацію. Дезінформація, за визначенням  Центру протидії дезінформації, свідомо неправдиве, перекручене повідомлення, що поширюється для введення в оману громадськості. Вона може бути зброєю для досягнення політичних, військових, пропагандистських та інших цілей.

Часто усі ці терміни вживаються як взаємозамінні, що, можливо,  неправильно з наукової точки зору, але не має великого значення для аудиторії. Зрештою, більшість ресурсів, про які йтиметься далі, зосередженні на розвінчуванні конкретної фейкової новини чи роз’яснюванні побудови повідомлення, щоб довести його маніпулятивність. Чи належить воно до загальної пропагандистської “сітки” уже не визначають. Це важливо для відповідних органів, а не для пересічних читачів. Тому  “розкидатися” направо і наліво терміном ІПСО у емоційно нестабільному середовищі, яким зараз є українське суспільство, теж не найкраща ідея, адже, наприклад, це може призвести до поширення конспірологічного мислення і підвищити рівень тривожності.

Фактчекінгові проєкти

У нас є досить багато медіапроєктів, які були створені з метою фактчекінгу і після повномасштабного вторгнення часково чи повністю змінили фокус своєї діяльності саме на російські фейки.

StopFake, ресурс для перевірки фактів, який запущений у 2014 році за ініціативи викладачів, випускників та студентів Могилянської школи журналістики. Уже дивлячись на рік запуску проєкту стає зрозуміло, що спочатку його метою було відстежування і спростування неправдивої інформації, яка публікувалася про події в Україні. Зараз ресурс позиціює себе як “інформаційний хаб, де аналізується таке явище, як кремлівська пропаганда, у всіх аспектах і проявах.” Окрім власне спростування фейкових чи маніпулятивних новин, на ресурсі є такі розділи як “FBЧЕК” – перевірка новин, які потім маркуються у фейсбуку; “Окремий погляд”, з аналітичними статтями на різну тематику, яка певним чином стосується роботи з інформацією; “Контекст” з розборами найвдаліших кейсів російської пропаганди; “Дослідження” з відповідним вмістом і “Медіаграмотність” із навчальними матеріалами. Розбори фейків на цьому ресурсі завжди детальні, маркують вони як “фейк”, “маніпуляції”, ”фотофейк” тощо, супроводжуються скріншотами та посиланнями на першоджерела.

Вокс Чек, фактчекінговий проєкт Вокс Україна. Розділ з перевіркою фейків тепер називається “Вокс про війну”, який має два підрозділи: “Спростування фейків, де містяться перевірки новин з маркуванням “фейк” (“фотофейк”, “відеофейк”), “маніпуляція”, із розборами та лінками й  “Аналітка” – статті з поясненням і вивченням пропагандистських стратегій, кейсів, внутрішніх проблем України.

Якщо порівнювати цей ресурс із StopFake, то тут можна знайти більше фейків чи маніпуляцій з нашого внутрішнього інформаційного ринку.

По той бік новиннезалежна інформаційна кампанія з медіаграмотності, фактчекінгу та розвитку критичного мислення, яку впроваджує «Iнститут розвитку регіональної преси» з 1 серпня 2018 року.  На сайті можна знайти окремо розділ з фейками, розділеними тематично, маніпуляціями, правдивими новинами та спецпроєктами, де є два основні розділи – фейки на гендерну тематику, та воєнні (по той бік війни)

НотаЄнота, ресурс, який позиціонує себе як освітній, представлений лише у соціальних мережах та публікує фейки вибірково, більше акцентуючи на способі їх поширення та побудові.

Без брехні  – проєкт, створений  ГО «Центр аналітики і розслідувань». На ресурсі є освітня складова (Фактчеб лаб, з освітніми статтями та  посібниками), розважальна (меми, відео), розбір міфів та власне фактчек різних іформаційних повідомлень і з російського і з українського медіапросторів. Особливість цього ресурсу – фактчек регіональних новин – у розділі “Фактчек-регіон” можна вибрати один із шести підрозділів (Волинь, Дніпропетровщина, Тернопілля, Луганщина, Запоріжжя, Херсонщина) й уніфікувати пошук потрібної інформації

Брехунець – фактчекінговий проєкт мережі інтренет-видань Волинської, Рівненської та Закарпатської областей Район.in.uа. Мета створення боротьба “із фейками та дезінформацією у Волинській і Рівненській областях.”. Хоча тут увага зосереджена на регіональному українському медіапросторі, трапляються і розбори месиджів білоруського чи російського інфопростору з лінками та ілюстраціями.

Медіа загального спрямування

Texty.org.ua медіа, яке працює і в жанрі журналістики даних, і в традиційних формах, має декілька розділів присвячених боротьбі з фейками та пропагандою. Видання проводить моніторинг російських ЗМІ та публікує результати за тиждень за тегом “дезінформація” українською та англійською мовами. Також підтримують проєкт “фейкогриз”, який попереджає про дезінформацію, якщо запустити його у браузері, та збирає її. З 1 травня 2019 року видання проводило моніторинг російської дезінформації результати яких можна подивитися на різних дашбордах (посортовані за тематикою, часом, джерелами тощо). З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну  вони запустили новий дашборд “Деза війни”, де за такою ж методологією моніторять російські видання (загальні, і ті, які орієнтовані на українську аудиторію)

Детектор медіа. медіакритичне ЗМІ, яке зосереджене на моніторингу українських ЗМІ, дослідженню дотримання ними стандартів, журналістиці рішень, освітній складові і саме визначає мету своєї діяльності як “покращення якості українських медіа, підвищення медіаграмотності українського суспільства та протидія дезінформації та пропаганді”. Видання має розділ DisinfoChronicle де збирає та спростовує російську дезінформацію щодо теми війни. Початок моніторингу – 17 лютого 2022 року, як аргументують автори проєкту, з цього часу “почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська”. Є три основні маркування інформації – фейки, маніпуляції та викриття. Детектор розбирає та пояснює новини, однак не публікує лінки на першоджерела чи ілюстрації.

Також це видання запустило подкаст «Русскій фейк, іді на***!», який доступний на багатьох платформах (Apple Podcasts, Google Podcasts, MEGOGO Аудіо, НВ Подкасти, SoundCloud тощо), де обговорюють та спростовують фейки, пояснюють принципи роботи пропаганди та дають поради як самому розрізняти і зупиняти поширення російських фейків.Ми не лише готуємо підбірки готових спростувань, а й розповідаємо про те, як навчитися розрізняти маніпулювання, шахрайство, дезінформацію — самостійно. Запрошуємо слухачів та читачів розбиратися де брехня, а де правда, вчитися розрізняти методи роботи пропагандистів, і нести ці знання далі — тобто, зупиняти поширення кремлівських вигадок і чуток там, де ви їх бачите й чуєте

Урядові ініціативи

Влада не може стояти осторонь інформаційного середовища під час війни. З початком ведення воєнного стану, наприклад, медіа утворили спільний марафон. Інколи урядовці самі спростовують фейки, так як було 25 лютого, коли Зеленський, разом з Шмигалем, Єрмаком, Подоляком та Арахамією записали відео в урядовому кварталі Києва, показавши телефон з датою і часом, щоб спростувати числені вкиди про втечу влади з Києва та країни.

Основна урядова структура, яка асоціюється з боротьбою з фейками – Центр протидії дезінформації при РНБО. Вони публікують щодня основні фейки та маніпуляції у своєму телеграм-каналі. На сайті публікуються також аналітичні звіти, огляди за тиждень, інформаційні бюлетені за певний період часу, огляд висвітлення певної теми у ЗМІ тощо.

Багато провідних медіа передруковують (з посиланням) зібрані фейки/маніпуляції ЦПД, однак там немає лінків чи дуже детальних розборів. Вони також вказують як і на окремі неправдиві повідомлення, так і на стратегії російської пропаганди, їх основні актуальні вкиди й наративи чи “гострі” теми, які викликають багато сплутаної інформації всередині країни (наприклад жіночої мобілізації чи виїзду за кордон чоловіків).

Як розпізнати і як уникнути впливу

Фейки завжди намагаються вдарити по слабких місцях, а найлегше знизити рівень критичного сприйняття викликати емоції. Тому усе, що викликає сильні емоції з першого рядка і бажання негайно репостнути це, може потенційно бути маніпулятивним. Оскільки зараз дедалі більше популярності набирають телеграм канали, де у повідомленнях використовуються різні смайлики, то біля новин часто з’являються різні “перелякані” чи щасливі смайлики, “вибухи” та “ядерні гриби” тощо. Повідомлення з великою кількістю таких емоджі та численними знаками оклики теж не повинні викликати довіру. Як і такі маркери як маніпулятивні заголовки, чи фрази на кшталт “медіа вам про це не розкажуть”, “усі приховують”, “інсайдерська інформація”.

Однак варто зауважити, що ці описані вище стандартні поради можуть не працювати тут і зараз. Новини про ексгумацію тіл в Ізюмі викликають сильні емоції, але вони правдиві. Але навіть на цій темі можна спекулювати: “лише 18+, кадри з Ізюму, які вам не покажуть в новинах “ і  якийсь лінк – реклама чергового каналу-сміттярки, але це уже додасть тривожності читачу, навіть якщо він не перейде за посиланням і не буде споживати потенційно неякісний контент.

Інколи у перевірені медіа також можуть просочуватися елементи російської пропаганди. Наприклад кремлівські “страшилки” про кадирівців чи удари по центрах прийняття рішень передруковували наші медіа з приміткою “за словами російських….”, але це пояснення після гучного заголовка уже не має такого значення в емоційному плані, як інформація, прочитана першою.

Зрозуміло, що усі користувачі не будуть постійно читати фактчекерські ресурси, описані вище. Однак можна підписатися на їхні телеграм-канали й переглядати дайджести за день, чи хоча б перевіряти конкретну новину, перед тим як поширити її.

Яна Шекеряк, магістрантка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)