Мийте руки перед їжею: як дотримуватися інформаційної гігієни під час війни

Марта Ковальчук

Опубліковано: 07-10-2022

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.

0

Ми миємо руки перед їжею, щоб уникнути інфекції, їмо розумну кількість здорової їжі, щоб почуватися добре. Але чи с такою ж дбайливістю ставимось до споживання інформації – щоб не наїстися інформаційного сміття? Адже так само як ми дбаємо про своє здоров’я, варто захищати свій розум від надлишку інформації. Не тільки фейкової, але й просто зайвої.

Іноді ми їмо не для того, щоб набити шлунок, а щоб компенсувати хвилювання і заглушити проблеми. Те саме стосується інформації – ми можемо годинами бути онлайн, перебираючи тони непотрібної нам інформації: статті, дописи, твіти, незліченні чати… Ці інформаційні калорії призводять до інформаційного “переїдання” і аж ніяк не корисні для психічного здоров’я. Саме тому, в наших реаліях, вкрай важливо не забувати про інформаційну гігієну.

Інформаційною гігієною називають фільтрацію потоку отриманої інформації. Це допомагає не засмічувати голову дезінформацією, протистояти їй та уникнути непотрібної паніки.

Невпинний потік новин давно став невід’ємною частиною нашого життя, але з моменту повномасштабного вторгнення Росії на територію України фейкові новини почали з’являтись значно частіше.

Наприклад, цей пост розміщений 30 вересня у телеграм-каналі “ЧОРНИЙ ЛИСТ” цілком може викликати у читача тривогу і навіть паніку. Проте посилання на, нібито, першоджерело – Головне управління розвідки та “інструкцію як вижити” – насправді ведуть до іншого телеграм-каналу “Труха⚡Украина”. Це явне свідчення того, що ця новина є як мінімум непідтвердженою.

За даними дослідження, проведеного у січні 2021 року за допомогою SemanticForce та волонтерської ініціативи “Як не стати овочем” 73% українців у Facebook не мають інформаційної гігієни. Її відсутність зараз є великою проблемою для нашого населення. Адже за допомогою таких навичок знижується негативний вплив інформації на наш психологічний, соціальний та фізичний стан, що зараз є вкрай необхідним.

Для нашого здоров’я постійне залучення до негативних інформаційних потоків є шкідливим, оскільки призводить до підвищення тривожності. Психолог Анна Силіна радить обмежити таке проведення часу: Коли тривоги стає занадто багато, організм виснажується. Можуть виникнути панічні атаки, аритмія, психосоматичні хвороби. Інформація, яка зараз транслюється, не завжди адекватна і її дуже багато. Тому, щоб знизити рівень тривоги, обмежте потік інформації. Вибирайте перевірені джерела і читайте їх обмежену кількість часу, наприклад, 30 хвилин у день”.

Президент Української Асоціації організаційних психологів та психологів праці, доктор психологічних наук, професор Людмила Карамушка під час виступу на каналі “SOS” для забезпечення інформаційної гігієни під час війни радить дозувати інформацію протягом доби, не спілкуватись з токсичними людьми, створити позитивну інформаційну взаємодію в сім’ї та звертатись до надійних джерел інформації, офіційних мас-медіа, що забезпечують об’єктивність та оптимістичність інформації під час війни.

Експертка з інформаційної гігієни Оксана Мороз під час свого вебінару стверджує: “В умовах війни класичної правди в усій її об’єктивності не існує. У мирний час журналісти перевіряють інформацію в кількох незалежних джерелах і з допомогою спеціальних інструментів. Тоді як в умовах війни й тим паче – за активних бойових дій перевірити бодай щось стає набагато важче”.

Тож звідки варто брати інформацію?

Насамперед варто звернути увагу на білий список українських медіа. Це такі ресурси, що мінімум рік публікують об’єктивну інформацію, не розміщують проплачені матеріали та дотримуються журналістських стандартів.

Інститут масової інформації такими медіа вважає:

  • Суспільне
  • Громадське
  • Українська правда
  • Ліга
  • Радіо Свобода
  • Укрінформ
  • НВ
  • Еспресо
  • Бабель
  • Дзеркало тижня

Також варто виділити основні правила інформаційної гігієни під час війни:

  1. Споживати перевірену інформацію
  2. Знизити інформаційне навантаження (особливо емоційно забарвлені повідомлення)
  3. Найголовніше – не допомагати ворогу (не поширювати сумніви, неперевірену інформацію та «зраду»).

І пам’ятати, що в наших реаліях інформаційна гігієна стала необхідним складником нашого життя.

Марта Ковальчук, магістрантка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)