Сучасна людина вже цілком звикла до перенасичення інформацією та знає, що завтра її буде ще більше. У зв’язку з початком пандемії COVID-19, ця людина стоїть на роздоріжжі величезної кількості думок та переконань, а роботи у фактчекерів, останнім часом, значно побільшало. Сьогодні ми спробуємо розібратися у нинішній пропаганді довкола коронавірусу та розглянемо кілька прикладів глибокого дезінформування аудиторії у час пандемії.
Вікторія Гогой
Опубліковано: 21-02-2020
Розділи: За що критикують медіа?, Фальсифікація, містифікація.
0
В Україні та світі з’являється дедалі більше видань, які генерують жартівливі новини, звертаючи завдяки гумору увагу на низку важливих подій та проблем. Проте факт стрімкого поширення таких матеріалів у мережі та їхній передрук серйозними ЗМІ викриває низку прогалин в роботі журналістів.
Вікторія Капустинська
Опубліковано: 11-02-2020
Розділи: За що критикують медіа?, Фальсифікація, містифікація.
0
«Після з’їзду партії “Слуга народу” в Трускавці з готелю пропало 256 рушників», «Том Круз відвідав Львівський метрополітен», «В ОРДЛО в шкільну програму з математики ввели вивчення формули Штайнмаєра», «Андрій Богдан змінив ім’я на Богдан Андрій»… Якщо такі заголовки новин вас відверто шокували, то не спішіть хапатися за голову та кричати, що українська журналістика себе вичерпала. Можливо це та ситуація, коли, перегорнувши сторінку сайту до кінця, ви виявите магічні слова: «Всі згадані на сайті події та персонажі вигадані. Будь-який збіг з реальними подіями та людьми є випадковим». Так сатиричні видання попереджають читачів, що всі їхні новини – не більше, ніж вигадка.
Пошук правди в тоннах сумнівного тексту може призвести до інформаційної апатії, коли користувачі почнуть сумніватися у всьому, що читають. Теорія успіху вирішення цієї проблеми залежить від того, наскільки ефективно співпрацюватимуть журналісти, влада, технології та соціальні мережі.
Христина Фроляк
Опубліковано: 08-11-2019
Розділи: За що критикують медіа?, Фальсифікація, містифікація.
0
Інформаційний хаос в сьогоденні зумовлений громіздкою кількістю фейків, які створюють значну конкуренцію достовірним публікаціям і вводять в оману безліч інтернет-користувачів. Щороку фото- та відеопідробки стають дедалі переконливішими. Нині набирає обертів явище «deep fakе», яке журналісти Радіо Свободи вже найменували «наступним поколінням фейкових новин».
Закінчити війну і повернути окуповані та «споконвічні території України», зробити так, щоб у кожного українця був повний холодильник, побороти бідність, збільшити витрати на оборонну сферу, збільшити зарплати і студентські стипендії… За які з цих обіцянок ви віддали свій голос кандидатам для їх виконання? Політики часом здатні підлити меду своїм виборцям, не кажучи вже про гречку, але чи починаються після слів дії? Дізнаємось про те, як можна вивести політика на чисту воду і перевірити чи виконує він свої обіцянки за допомогою фактчекінгових медіаресурсів та відповідальності самих високопосадовців.
У сучасному медіапросторі монтаж – це не лише процес обробки та зведення відео-матеріалів, але й інструмент для маніпуляцій. Люди більше вірять тому, що бачать на власні очі, тому й перегляд відео викликає впевненість у тому, що показане на екрані відповідає реальності. Це працює за принципом «помилки бути не може, бо я все бачив сам». Цим і зловживають маніпулятори, застосовуючи різні прийоми впливів. Отож, спробуємо розібратися, які існують найпоширеніші методи відео-маніпуляцій та як їх розпізнати.
Анастасія Лубенська
Опубліковано: 09-11-2018
Розділи: Фальсифікація, містифікація.
0
Цілком очевидно, творці програми стверджуватимуть, що їхні чаклуни справжні, і всі містичні події на кшталт дерева, що впало на автівку, пташки на плечі матері, яка горює за донькою, в жодному разі не є постановкою. Чи справді їхні слова правдиві, чи це всього лише солодка брехня, щоб зберегти позитивний імідж проекту в очах довірливої аудиторії? Спробуємо розібратись.
Юрій Залізняк
Опубліковано: 03-10-2018
Розділи: Фальсифікація, містифікація.
0
Видатний письменник-фантаст і сатирик водночас Роберт Шеклі у своєму доробку має повість «Квиток на планету Транай». У ній йдеться про молодого чоловіка зі Землі, який усе своє життя був активістом і борцем за різні права та свободи. Втомлений майже марним протистоянням з усталеним порядком речей він захопився розповіддю літнього чоловіка у барі про чудо-планету Транай як втілення всіх його мрій. У пошуках ідеального суспільства герой вирушає на край космосу і непогано влаштовується у дружньому і прихильному на перший погляд середовищі, що відкриває перед ним чудові соціальні та навіть політичні можливості.
Любомир Федоришин
Опубліковано: 07-09-2018
Розділи: Огляди, аналітика, Фальсифікація, містифікація.
0
В кінці, за класикою сценарію – вишенька на торті. Висновки екстрасенсів! Вони заявляють, що Кузьменка могли підставити і аварію підлаштувати. Не можеш довести – вигадай. Здається, саме таким правилом керувалися автори. Розповідають, що мати Андрія зверталася до екстрасенса. Що, звісно, нічого не доводить, адже навіть якби до нього сам Папа звернувся – це не зробило б з шарлатана експерта.