Як візуалізація війни може сприяти медіатравмі

Аліна-Марія Черник

Опубліковано: 27-01-2023

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.

0

У контексті сучасних подій скролити новини перейшло в рутинну звичку. Проте сюжети вже не базуються на розповідях про новонароджене дитя панди в зоопарку чи скандальні відпочинки чиновників. Хроніки фронту, процес евакуації, наслідки обстрілів – це, як і інші важливі події сьогодення, супроводжується візуальним контентом. Проте чи завжди воно доцільно і як шокові фото пов’язані з психологічною травматизацією?

Чи всім загрожує ПТСР після війни? Як українські медіа висвітлюють тему посттравматичного розладу

Лілія Сокульська

Опубліковано: 27-01-2023

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.

0

Тема посттравматичного стресового розладу стала однією з «наймедійніших» після лютого минулого року. І найпанічніших. ПТСРом лякають всі кому не лінь: особи, що називають себе експертами та психологами в мас-медіа та соцмережах залякують українців, що він неодмінно буде у кожного після війни. Та чи справді це так?

ТСН: 2014 VS 2022: дещо про коректність висвітлення новин

Анастасія Погорілець

Опубліковано: 15-10-2022

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.

0

Розглянемо, як поводилися у кризові моменти, на початку гібридної агресії та на початку повномасштабної війни, а саме, в перший тиждень березня 2014 і 2022 років, журналісти популярного ЗМІ в Україні «ТСН»: чи дотримувалися журналістських стандартів чи все ж таки їх порушували і грішили на темі війни.

Чек-лист від ЗМІ: як створити паніку в умовах воєнного часу

Анастасія Погорілець

Опубліковано: 11-10-2022

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.

0

Новини потрібно вміти споживати. Особливо, на таку делікатну та психологічно важку тему, як війна. Журналісти-початківці чи «журналісти-хайполюби» полюбляють писати «сенсаційні», «ексклюзивні» новини, після яких піднімається тиск і сивіє пара волосків. А користувачі не завжди вміють фільтрувати те, що споживають, особливо, якщо бачать емоційно насичену інформацію в якісних ЗМІ, яким довіряють. Адже навіть «Радіо Свобода» та «ВВС» не без гріха... Отже, розберемо у формі «шкідливих порад» кілька прийомів як не треба подавати новини:

Мийте руки перед їжею: як дотримуватися інформаційної гігієни під час війни

Марта Ковальчук

Опубліковано: 07-10-2022

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.

0

Ми миємо руки перед їжею, щоб уникнути інфекції, їмо розумну кількість здорової їжі, щоб почуватися добре. Але чи с такою ж дбайливістю ставимось до споживання інформації – щоб не наїстися інформаційного сміття? Адже так само як ми дбаємо про своє здоров'я, варто захищати свій розум від надлишку інформації. Не тільки фейкової, але й просто зайвої.

Від зневаги до закликів до насильства: особливості мови ворожнечі у росЗМІ під час війни 2022 року (студентське дослідження)

Тетяна Петрів

Опубліковано: 05-07-2022

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.

0

Після початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 російська пропаганда збільшила в рази використання мови ворожнечі щодо України. Зокрема, за даними дослідження The New York Times і аналітичної компанії Semantic Visions, які проаналізували дані з майже восьми мільйонів статей про Україну, зібраних із понад 8000 російських веб-сайтів із 2014 року, вживання слова «нацизм» було на відносно низькому рівні протягом 8 років. Однак з 24 лютого ці згадки різко підскочили до безпрецедентного рівня і з того часу лишаються на високому рівні. Спробуємо з’ясувати специфіку мови ворожнечі в російських медіа під час повномасштабного вторгнення в Україну.

Ефект страху: які новини спонукають людей до паніки

Марта Ковальчук

Опубліковано: 30-05-2022

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.

0

Сьогодні можна з упевненістю сказати, що ті, хто формує стрічки новин, здатні активно впливати на емоції людей. Тому в країні, яка і так перебуває у стані стресу через війну, медіа мали би уникати гіперболізації гіпотетичних загроз, а натомість надавати більше позитивної інформації для збалансування негативного впливу. А користувачі зі свого боку – уникати поширення чуток і відповідально ставитись до вибору інформації.

Інформувати не можна лякати. Як знайти баланс при висвітленні війни в Україні?

Анастасія Погорілець

Опубліковано: 25-05-2022

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?, Огляди, аналітика.

0

Від свободи слова до мови ворожнечі – один крок. І розрізнити, де чітка межа між цими явищами, іноді буває складно. Журналісти часто грішать хейтспічем у своїх текстах, а читачі ще частіше грішать його несвідомим споживанням. Інколи аудиторія навіть не бачить проявів мови ворожнечі чи порушення професійних стандартів автора, адже настільки звикає до такого викладу інформації, що приймає це за належне. І це прикро, адже такі матеріали є шкідливими для суспільства. Вони на підсвідомому рівні підривають соціальну згуртованість, спричиняють дискримінацію і можуть призвести до гірших наслідків, як-от насильство, цькування тих чи інших соціальних груп.

The Facebook Files: якою є справжня плата за безкоштовний контент

Марія Ковба

Опубліковано: 21-02-2022

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?, Свобода і цензура.

0

Бездіяльність Марка Цукерберга стосовно усіх негативних наслідків користування його продуктом безпосередньо впливає на наше життя. Досьє Facebook  — це проблема не лише конгресу США чи Європейського Союзу. Однією із найбільш уразливих країн є саме Україна, адже серйозні прогалини у функціонуванні Facebook стають у нагоді нашому сусідові у веденні гібридної війни.

Патріотизм із присмаком мови ворожнечі: як в соцмережах реагують на заборону в’їзду в Україну російським «гастролерам»

Марія Примич

Опубліковано: 11-02-2022

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?, Огляди, аналітика.

0

За останні два місяці в засобах масової інформації все частіше можна побачити новини про те, що черговому російському артисту заборонили в’їзд до України. І настрої користувачів соцмереж щодо цього різні. На прикладі коментарів на Facebook-сторінках популярних новинних ресурсів ми з’ясовували, як звичайні користувачі в Україні реагують на ці заборони.