Інформаційна атака або хвиля дезінформації – один із найпотужніших засобів вплинути на політичне життя будь-якої країни. В сучасному світі потрібно виграти  не лише фізичну війну, але й інформаційну. У Росії з часів російсько-грузинського збройного конфлікту 2008р. це добре усвідомили і системно використовують будь-які засоби ведення такої війни. Суворий вирок італійського суду українському нацгвардійцю Віталію Марківу пов’язують саме з надзвичайно сильним впливом російської пропаганди.

Наприкінці вересня стало відомо, що Нацрада з питань телебачення і радіомовлення позбавила телеканал «112 Україна» ліцензії на регіональне мовлення. Підставою для такого рішення стало порушення умов ліценції, адже компанії були зобов’язані мовити як регіональні, а натомість ретранслювали загальнонаціональний канал. Редакція «112» заявила, що такі дії є проявом жорсткої цензури та обмеженням свободи слова.... Як вплине цей інцидент на редакційну політику каналу, який нерідко називають «популяризатором російської пропаганди»? Чи справді телеканали медіахолдингу «Новини» відповідають цьому визначенню? Спробуємо розібратися.

Якщо ви вирішили подивитися новини про Україну на російських ЗМІ, запасіться заспокійливим і про всяк випадок напишіть заповіт. Інформаційна війна охоплює більшу кількість населення, аніж збройна. Яке ставлення до українців формують російські ЗМІ? Останні 3 місяці ми переглядали і перечитували новини на російських ресурсах, і ось який образ українця нам намагалися навіяти.

Пропаганда – це переконування, яке корисне для того, хто переконує, але далеко не завжди відповідає інтересам тих, кого переконують. Роджер Браун, психолог Коли йдеться про пропаганду, не можна не погодитись з твердженням, що «на пропаганду має бути накладене табу», з огляду на вразливість і незахищеність людської психіки, яка не розрахована на такий маніпулятивний тиск, та […]

Ні для кого не секрет, що становище України на міжнародній карті доволі печальне. За 20 років української незалежності образ держави у світі так і не зміг вийти на якісно позитивний рівень. Аналізуючи умови українського фіаско, неважко вказати об’єктивні причини: від реального економічного занепаду до цирку, що носить назву «українська влада». Проте є ряд чинників, які […]

Новий спалах інтересу до концептуальної публіцистики з’явився майже одночасно в сучасній українській та американській пресі, щоправда з різних причин. На початку 1996 р. американський журнал “Columbia Journalism Review” у публікації Пола Старобіна „Концептуальна сенсація” спробував узагальнити нові віяння в журналістиці. У ній йшлося про те, що американські ЗМІ надають перевагу аналітичному типові подачі матеріалів перед […]

Після трагедії на Мангеттені 11 вересня 2001 року, зокрема, пожвавилося намагання реанімувати поняття “пропаґанда” у його позитивному сенсі. Посилалися на те, що ініціатива буцімто йде від самого “оплоту демократії”. “Реабілітація пропаґанди йде із Заходу” – стверджує Зиновій Кулик, – натякаючи передусім на США, де, за його словами “вся, без винятку, незалежна американська преса вишикувалась в […]

Російські політконсультанти через Інтернет виходять на український ринок політичних технологій. Відома стара байка говорить про те, що домен RU – це абревіатура словосполучення „Рідна Україна”. Тому немає нічого дивного, що в цьому домені з’явився проєкт з назвою Ukraine.Ru.  Російські жарти. Україна для Росії стала досить активним полем економічних інтересів, які відстоювати з Росії приїхав навіть […]

Масову комунікацію визначають як вплив на велику авдиторію, розділену часовими чи просторовими бар’єрами. У цьому сенсі поява письма —  надзвичайно важлива. Власне це і була перша, відома нам, революційна  зміна на терені комунікації. Як стверджують історики, цей здобуток належить шумерам, народові досі не встановленого походження, що майже п’ять тисяч років тому звів міста у межиріччі […]

Сьогодні, в епоху комп’ютерного зв’язку, Інтернету, глобального телебачення, коли всі стосунки в суспільстві  відкриті й повинні ґрунтуватися на достовірній інформації, система влади, методи управління суспільством не можуть бути успішними без урахування інформаційного чинника. Відомий український учений і дипломат О.Білорус у книзі “Глобалізація і безпека розвитку” ,  вважаючи головним чинником успішного глобального суспільного розвитку виробництво інформаційно-аналітичного […]