Багатьох користувачів приголомшила багатофункціональність чат-боту GPT. Вже за два місяці про нього дізналися усі, хто бодай трохи цікавиться медіатехнологіями. Реакцію людей можна поділити на два типи: одна частина вражена сучасними здібностями ШІ та бачить у ньому великий потенціал, інша – непокоїться, що ChatGPT відбере в них роботу. Насамперед йдеться про журналістів, копірайтерів та розробників контенту.

Початок повномасштабного вторгнення рф в Україну змусило кожного українця на своєму рівні зробити внесок у перемогу над ворогом. Зокрема, українська IT-індустрія доклала чималих зусиль, щоб її наблизити. Тож на цій хвилі почали з’являтись різноманітні благодійні артпроєкти та колекції NFT, які під час війни суттєво допомагають збирати кошти в підтримку України, людей, котрі постраждали та допомогу для ЗСУ. Ба більше, привертають увагу світового загалу на ситуацію в Україні.

Лише 60 років тому молодий науковець Пітер Наур вперше використав словосполучення “наука про дані”, а вже у XXI столітті наука про дані стала однією із найцікавіших та найперспективніших у світі. Такий стрімкий розвиток насамперед пов’язаний із тим, що 90% цифрових даних у світі згенеровано протягом останніх двох років. Отже перед нами постало питання: як дати лад терабайтам цифрової інформації?

Нещодавня новина зі світу фактчекінгу - Гугл перевірятиме зображення на правдивість. Відтепер під час пошуку фото у Google Images під зображенням можна буде побачити мітку «Перевірка фактів», з підсумком роботи незалежних фактчекерів. Зрештою, фотофейки це найпоширеніша форма неправдивих повідомлень. Які ще є інструменти для перевірки зображення на правдивість?

З початком введення воєнного стану припинилося функціонування багатьох реєстрів. Чи означає це, що журналістика даних втратила актуальність? Ні, адже держані реєстри й портали з відкритими даними не є єдиними джерелами для медійників. Окрім того, за останні місяці з'явилися нові формати взаємодії між даними й аудиторією в Україні.

28 жовтня 2021 року ми вперше почули про метаверс з вуст засновника однієї із найбільш впливових технологічних компаній світу Марка Цукерберга. Тоді відомий бізнесмен повідомив, що перейменовує компанію Facebook у Meta. Однак ця подія ознаменувала не так зміну назви, як визначила план розвитку інтернету на наступні десятиліття, а саме створення нового віртуального світу — метаверс.

Віртуальна реальність (Virtual reality, далі – VR) – технологія, що облетіла й вразила весь світ. І не перестає вражати: у червні 2020 року інженери з Чиказького університету придумали, як генерувати у віртуальної реальності температурні відчуття, використовуючи особливості людського організму. За допомогою запахів у VR можна буде відчути спеку і холод. Коли такі технології вже на порозі, їхнє впровадження у різні професійні галузі – питання часу. Мова піде про одну з таких – VR-журналістику.

Як показав сумний досвід із пандемією COVID-19, прогнози та плани людства можуть змінитися за декілька тижнів. Сфери, які раніше не виділялися популярністю (виробництво антисептиків), зараз стають дедалі успішнішими, а ті, яким прогнозували велике майбутнє (івент-менеджмент, туризм), ще не скоро зможуть реабілітуватися. Прогноз – це всього лише припущення, яке можна порівняти з уявним експериментом Ервіна Шредінгера: доки майбутнє не відбудеться, припущення одночасно і можливе, і неможливе. Спробуємо визначити, на який розвиток журналістики варто очікувати та що зміниться у наших редакціях у найближчі десятиліття.

Пошук правди в тоннах сумнівного тексту може призвести до інформаційної апатії, коли користувачі почнуть сумніватися у всьому, що читають. Теорія успіху вирішення цієї проблеми залежить від того, наскільки ефективно співпрацюватимуть журналісти, влада, технології та соціальні мережі.

Боти – найпримітивніший, проте часто ефективний інструмент. Яскравим прикладом зовнішньої комп’ютерної пропаганди стала медіаактивність у відповідь на катастрофу малайзійського Боїнгу MH17 17 липня 2014 року. Теорія про те, що Боїнг збив військовий літак, з’явилась на Twitter. Пізніше Міністерство інформаційної політики України довело, що її поширював бот, створений під час Євромайдану для розповсюджування антиукраїнських гасел.