Кожному хто сидить у TikTok не раз потрапляли у рекомендації відео людей, які розповідають про психологію. Це могли бути психологічні портрети особистостей, розбір стосунків з погляду психолога, або поради щодо психологічного стану. Але контент на тему психології публікують як сертифіковані психологи, так і звичайні люди, які цікавляться нею. В цьому і полягає одна із проблем.

Історія – це невичерпне джерело тем та героїв для журналіста, а історія України – це ще й факти, овіяні міфами, забуті персонажі і нерозказана правда, яку приховували роками. Пам’ятаю, як ще в школі чекала вихідних, щоб переглянути новий епізод тоді улюбленої програми «У пошуках істини». Журналіст В’ячеслав Гармаш проливав світло на таємні сторінки історії. Цікаво, що згодом канал СТБ, який був виробником цієї програми вилучив всі україномовні епізоди з власного Ютуб-каналу і залишив тільки російськомовні версії епізодів. Але цю тему ми залишимо на потім, а нині спробуємо знайти україномовні видання, які пишуть чи розповідають про історію зрозумілою для кожного мовою.

Необов’язково отримувати медичну освіту, щоб бути обізнаним пацієнтом, який розуміє своє тіло і знає як трактувати його сигнали, бути в курсі останніх важливих досліджень, знати, як пильнувати своє здоров’я та обирати професійного лікаря. Медична журналістика цілком може допомогти знайти усю цю інформацію. Цього разу спробуємо розібратися, наскільки якісно виконує вона свою функцію у сфері висвітлення жіночого здоров’я.

У суспільстві побутують міфі та міські легенди про трансплантацію. Одним із найпоширеніших міфів є те, що трансплантація – гріх для релігійних людей. Проте, наприклад, в Іспанії на церквах можна побачити таблички з написами «Богові потрібна лише душа, органи лишіть людям». Як не згадати і міф, який межує з магією, що мовляв після трансплантації у пацієнта з'являються звички й уподобання донора. Ми дослідили, як медіа висвітлюють питання донорства і трансплантації в Україні, і на прикладі якісних публікацій виділили три кроки, як варто писати, щоби матеріал був цікавий і зрозумілий для широкої аудиторії, а тема розкрита якнайповніше.

Висвітлення питань медицини та здоров’я потребує від журналістів більшої відповідальності та уважності, ніж зазвичай. Особливо це стосується онлайн-медіа. Адже значна кількість людей, яких щось непокоїть у власному здоров’ї чи здоров’ї близьких, насамперед звертається по допомогу до інтернет-мережі. І, зважаючи на збільшення кількості онкохворих, у ЗМІ дедалі частіше звертають увагу на цю проблему. Ми вирішили з’ясувати, яких помилок припускаються журналісти, висвітлюючи тему онкології.

На сторінках українських та світових ЗМІ можемо знайти чимало інформації про дослідження структури Венери. І дедалі частіше публікації акцентують увагу на важливості вивчення загадкової планети. У зв’язку з цим і виникає головне питання: наскільки ретельно українські медіа перевіряють інформацію перед оприлюдненням, щоб не ввести в оману своїх читачів. Нумо розбиратися.

Продовжуємо серію публікацій «Як медіа пишуть про космос». Цього разу з’ясуємо, як подають новини про дослідження Місяця та наскільки цікавим для ЗМІ є природний супутник Землі.

Дедалі частіше природа кидає виклик океанологам. Чим ширше (і глибше!) простір для досліджень – тим більше шансів дізнатися нове і фантастичне. Незважаючи на сотні досліджень, ми досі вкрай мало знаємо про найзагадковішу западину на Землі – Маріанську. Спробуємо з’ясувати, наскільки цікавими для медіа є сучасні дослідження найглибшого місця на планеті.