31 жовтня та 1 листопада у Львові тривали дискусії у межах Безпекового форуму. Цьогорічна тема події: «Росія у Європі: старі помилки та нові виклики». На форумі говорили також і про медіа як про критичну інфраструктуру. «Медіакритика» послухала публічне інтерв’ю професора журналістики Філіпа Сеїба та занотували найцікавіші думки.

Не вір заголовкам і перевіряй першоджерела «МОН скасувало батьківські комітети», «Пологи в Україні стануть платними» – ці та інші неправдиві новини раніше можна було побачити в українських ЗМІ. Іноді фейки створюють ненавмисно, просто не розібравшись у ситуації. Але довірливі читачі, які не звикли перевіряти інформацію і вірять ЗМІ на слово, часто поширюють такі «новини». Щоб […]

Майже усі українські журналісти знають про сайти «Телекритика» і «Детектор медіа» та періодично навідуються на них, щоб дізнатися про новинки зі своєї сфери та трохи підучитися. Що пропонують акулам перам і «звичайним смертним» ці ресурси і хто з них має перевагу – спробуємо розібратися.

2016 рік показав нам, що нестримне поширення та розвиток нових цифрових технологій тільки починається. Складається враження, що технології не зупиняться ніколи. Продажі планшетів перевищили збут персональних комп’ютерів. Реклама в Інтернеті у США стала прибутковішою за всю наявну в газетах, журналах і на щитах разом. Кількість активних користувачів Facebook у 2016 році перевищила населення Китаю. Якби […]

Нове покоління, що живе в інформаційному суспільстві, занурене у віртуальні світи повідомлень ЗМІ. Чи означає це, що воно є краще поінформованим і спроможним відокремити реальне від уявного в ЗМІ? Сучасні вчені вважають, що на глобальному рівні існує серйозна небезпека нової форми соціального виключення для тих, хто не може спілкуватися за допомогою медіа і / або […]

Сучасні медіа відкривають дедалі ширші можливості у сфері освіти і кар’єрного росту, змінюючи якість повсякденного життя людини, а деколи – підміняючи різними формами медіактивізму і саме життя. Мало хто здивується, що восьми-дев’ятилітня дитина має декілька аккаунтів в соціальних мережах, легко вправляється з кнопками iPod і щодня стає покорювачем кіберпростору. Школа і виш вже не можуть […]

Питання про статус наукового знання, яке породжують дослідження соціальних комунікацій, не виокремлено як проблему в академічному середовищі України. У межах  академічного дискурсу продовжують множитися й затверджуватися «філологоцентричні» (філологоцентризм – переобтяженість навчальної програми філологічними дисциплінами [1, з. 27/40] підходи до аналізу текстів медіа і процесів, що відбуваються у медіасередовищі. Це не дозволяє науковому співтовариству вийти на […]

(Чернетка розмови із студентами магістерської програми з журналістики Українського католицького університету). Ми з професором Борисом Потятиником відповіли на це запитання приблизно однаково, не змовляючись. Він обрав для видання «Медіакритика» гасло «змінимо медіа на краще», я для колись своєї «Медіаграмотності» – «до кращих медіа через краще розуміння». Інакше кажучи, медіакритика претендує на те, щоб змінити медіа. […]

Професор Львівського університету Борис Потятиник одним із перших серед українських науковців підняв теми медійної освіти та екології інформаційного середовища, важливість яких на той час – на початку 2000-х – мало хто усвідомлював. Відтоді в його науковому доробку низка досліджень, присвячених різним аспектам медійної філософії, освіти та грамотності. Водночас пан Борис цілком тверезо оцінює реальну ефективність […]