Інформувати не можна лякати. Як знайти баланс при висвітленні війни в Україні?

Анастасія Погорілець

Опубліковано: 25-05-2022

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?, Огляди, аналітика.

0

Від свободи слова до мови ворожнечі – один крок. І розрізнити, де чітка межа між цими явищами, іноді буває складно. Журналісти часто грішать хейтспічем у своїх текстах, а читачі ще частіше грішать його несвідомим споживанням. Інколи аудиторія навіть не бачить проявів мови ворожнечі чи порушення професійних стандартів автора, адже настільки звикає до такого викладу інформації, що приймає це за належне. І це прикро, адже такі матеріали є шкідливими для суспільства. Вони на підсвідомому рівні підривають соціальну згуртованість, спричиняють дискримінацію і можуть призвести до гірших наслідків, як-от насильство, цькування тих чи інших соціальних груп.

Як російська пропаганда демонізує Україну та виправдовує війну

Владислав Білозеров

Опубліковано: 18-03-2022

Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда.

0

Пропаганда задля просування своїх геополітичних інтересів завжди була пріоритетом режиму Путіна. На поширення потрібних Кремлю наративів Росія витрачає величезні фінансові та людські ресурси. Але попри критичну важливість для Росії інформаційного впливу, її пропагандистські спецоперації часто провалюються: або долаючи поріг абсурдності, або просто заплутуючись в аргументації, що призводить до непослідовності та суперечливості версій. Тож чи виконує […]

Дискримінація, українська агресія та «західна накачка». Чому Росія має напасти на Україну – версія російських ЗМІ

Ярослав Іваніщев

Опубліковано: 07-02-2022

Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда, Огляди, аналітика.

0

За останні 8 років гібридної війни інформаційні атаки російських ЗМІ та медійних фігур не лише не зменшилися, але й набрали оборотів й розвинули свій інструментарій. Утім, риторика російських ЗМІ щодо «українського питання» змінилась не сильно. Сьогоднішні наративи сконцентровані у статті президента РФ Володимира Путіна «Об историческом единстве русских и украинцев». Якщо вам цікаво, ви можете прочитати її та побачити, звідки «ростуть ноги» у матеріалах російських медіа, але ми це зробили за вас. Ми прослідкували за останніми публікаціями провідних російських ЗМІ та проросійських медіа в Україні та виділили основні тези, які просуває роспропаганда. Що з цього вийшло – читайте далі.

«Анексований» чи «окупований»? Як російська пропаганда нав’язує українським медіа свою термінологію

Ярина Пукало

Опубліковано: 10-01-2022

Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда.

0

Сьогодні пропагандистський вплив на українські ЗМІ виражається не тільки у поширенні абсурдних фейків. Українськім медіа нав’язують маніпуляційні терміни та словосполучення, пов’язані з псевдодержавними утвореннями на Сході України чи спробою анексії Криму. Їх поширення створює хибні уявлення про російську агресію щодо України.

«Іномовлення по-російськи» або як Захід бореться з російською «свободою слова»

Максим Берчак

Опубліковано: 23-12-2021

Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда.

0

Російська пропаганда як інформаційна зброя зацікавила увесь світ ще на початку 2014 року під час подій в Криму та Донбасі). Проте ефективної протидії в країнах Заходу майже не було, російські пропагандистські ЗМІ зазнавали лише осуду, що не заважало їм і надалі продовжувати свою справу. Однак, будь-яка «чаша терпіння» одного дня переповнюється, і, схоже, цей момент настав. 2021 рік вже зараз можна назвати найбільш продуктивним у боротьбі із російськими пропагандистськими ЗМІ.

Міграційна криза очима провладних білоруських ЗМІ: новий вид пропагандистського мистецтва

Іван Магуряк

Опубліковано: 08-12-2021

Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда.

0

Від 8 листопада 2021 року світові медіа прикували увагу до ситуації на білорусько-польському кордоні через мігрантів, що намагалися прорватися на територію Євросоюзу. Білоруська пропаганда не лише створила потужну кампанію з дезінформації, але й у деяких моментах змогла перевершити російських вчителів.

Блокування Трампа: як американський досвід може допомогти Україні в інформаційній війні з Росією

Валерія Павленко

Опубліковано: 27-01-2021

Розділи: За що критикують медіа?, Огляди, аналітика, Свобода і цензура.

0

Після штурму Капітолію низка соцмереж, зокрема Фейсбук та Твіттер, заблокували аккаунти Дональда Трампа. Думки щодо цього розділилися: хтось підтримав рішення компаній, а хтось засудив, вважаючи цей крок цензурою та наступом на свободу слова. А когось злякало те, що соцмережі тепер сильніші за президента США. Які висновки із цієї ситуації може зробити для себе Україна?

«Я теж Віталій Марків»: інформаційна війна проти України триває

Анастасія Браташ

Опубліковано: 23-12-2019

Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда.

0

Інформаційна атака або хвиля дезінформації – один із найпотужніших засобів вплинути на політичне життя будь-якої країни. В сучасному світі потрібно виграти  не лише фізичну війну, але й інформаційну. У Росії з часів російсько-грузинського збройного конфлікту 2008р. це добре усвідомили і системно використовують будь-які засоби ведення такої війни. Суворий вирок італійського суду українському нацгвардійцю Віталію Марківу пов’язують саме з надзвичайно сильним впливом російської пропаганди.

Дислексія російських ЗМІ: симптом чи хвороба?

Тетяна Байбак

Опубліковано: 22-12-2017

Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда.

0

Якщо ви вирішили подивитися новини про Україну на російських ЗМІ, запасіться заспокійливим і про всяк випадок напишіть заповіт. Інформаційна війна охоплює більшу кількість населення, аніж збройна. Яке ставлення до українців формують російські ЗМІ? Останні 3 місяці ми переглядали і перечитували новини на російських ресурсах, і ось який образ українця нам намагалися навіяти.

Георгій Почепцов: «Треба руйнувати у власній голові вчорашні уявлення про світ»

Тетяна Демко

Опубліковано: 04-12-2017

Розділи: Інтерв'ю, Нові технології медіа.

1

Загальна рекомендація – читати те, що змінює уявлення, тобто тексти, які несуть якусь інноваційну складову в освіті, науці, в соціальних платформах. Тобто фіксація нашого мозку повинна бути не на тому, що є, а не тому, що може бути.