Війна не ведеться лише на одному фронті. Силову експансію супроводжує культурна, інформаційна, смислова. З повномасштабного вторгнення ми відчули ще потужнішу хвилю кремлівської дезінформації: як направлену усередину, власне на російський народ, так і назовні (Україна, Європа). Однак інформацію можна верифікувати й перевіряти, якщо не самому, то за допомогою спеціальних ресурсів. Хто допомагає не потонути у вирі неправдивої інформації українцям – далі.

За останні 8 років гібридної війни інформаційні атаки російських ЗМІ та медійних фігур не лише не зменшилися, але й набрали оборотів й розвинули свій інструментарій. Утім, риторика російських ЗМІ щодо «українського питання» змінилась не сильно. Сьогоднішні наративи сконцентровані у статті президента РФ Володимира Путіна «Об историческом единстве русских и украинцев». Якщо вам цікаво, ви можете прочитати її та побачити, звідки «ростуть ноги» у матеріалах російських медіа, але ми це зробили за вас. Ми прослідкували за останніми публікаціями провідних російських ЗМІ та проросійських медіа в Україні та виділили основні тези, які просуває роспропаганда. Що з цього вийшло – читайте далі.

Російська пропаганда як інформаційна зброя зацікавила увесь світ ще на початку 2014 року під час подій в Криму та Донбасі). Проте ефективної протидії в країнах Заходу майже не було, російські пропагандистські ЗМІ зазнавали лише осуду, що не заважало їм і надалі продовжувати свою справу. Однак, будь-яка «чаша терпіння» одного дня переповнюється, і, схоже, цей момент настав. 2021 рік вже зараз можна назвати найбільш продуктивним у боротьбі із російськими пропагандистськими ЗМІ.

Від 8 листопада 2021 року світові медіа прикували увагу до ситуації на білорусько-польському кордоні через мігрантів, що намагалися прорватися на територію Євросоюзу. Білоруська пропаганда не лише створила потужну кампанію з дезінформації, але й у деяких моментах змогла перевершити російських вчителів.

Чи часто ми замислюємось, який вплив має на нас реклама лікарських засобів? Захворівши, ми довіряємо їй, деколи навіть несвідомо, оскільки сподіваємось на швидке одужання. Що вже говорити про матусь, які вперше зіткнулися з проблемою температури у своєї дитини. «Реклама – поганий порадник», – пише Уляна Супрун на своїй сторінці у Фейсбук. А ми додамо – медіа нерідко допомагають поширенню поганих медичних порад.

Після штурму Капітолію низка соцмереж, зокрема Фейсбук та Твіттер, заблокували аккаунти Дональда Трампа. Думки щодо цього розділилися: хтось підтримав рішення компаній, а хтось засудив, вважаючи цей крок цензурою та наступом на свободу слова. А когось злякало те, що соцмережі тепер сильніші за президента США. Які висновки із цієї ситуації може зробити для себе Україна?

«Як можна повірити в таку маячню?» – міркувала я собі після перегляду сюжету «Media sapiens» про те, як «Первый канал» розповідав про походження коронавірусу. Трамп роздавав корони на конкурсах краси, тому назва вірусу походить саме від цього слова. «Що?» – запитаєте ви. А це звичайнісінькі російські новини, і російський народ вірить в такі нісенітниці.

Інформаційна атака або хвиля дезінформації – один із найпотужніших засобів вплинути на політичне життя будь-якої країни. В сучасному світі потрібно виграти  не лише фізичну війну, але й інформаційну. У Росії з часів російсько-грузинського збройного конфлікту 2008р. це добре усвідомили і системно використовують будь-які засоби ведення такої війни. Суворий вирок італійського суду українському нацгвардійцю Віталію Марківу пов’язують саме з надзвичайно сильним впливом російської пропаганди.