Ефект страху: які новини спонукають людей до паніки

Марта Ковальчук

Опубліковано: 30-05-2022

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.

0

Сьогодні можна з упевненістю сказати, що ті, хто формує стрічки новин, здатні активно впливати на емоції людей. Тому в країні, яка і так перебуває у стані стресу через війну, медіа мали би уникати гіперболізації гіпотетичних загроз, а натомість надавати більше позитивної інформації для збалансування негативного впливу. А користувачі зі свого боку – уникати поширення чуток і відповідально ставитись до вибору інформації.

Інформувати не можна лякати. Як знайти баланс при висвітленні війни в Україні?

Анастасія Погорілець

Опубліковано: 25-05-2022

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?, Огляди, аналітика.

0

Від свободи слова до мови ворожнечі – один крок. І розрізнити, де чітка межа між цими явищами, іноді буває складно. Журналісти часто грішать хейтспічем у своїх текстах, а читачі ще частіше грішать його несвідомим споживанням. Інколи аудиторія навіть не бачить проявів мови ворожнечі чи порушення професійних стандартів автора, адже настільки звикає до такого викладу інформації, що приймає це за належне. І це прикро, адже такі матеріали є шкідливими для суспільства. Вони на підсвідомому рівні підривають соціальну згуртованість, спричиняють дискримінацію і можуть призвести до гірших наслідків, як-от насильство, цькування тих чи інших соціальних груп.

Треш-стріми на YouTube: смерть в прямому ефірі як новий феномен медіанасильства

Тетяна Петрів

Опубліковано: 05-04-2021

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.

0

Це специфічний жанр на YouTube, де ведучий у прямій трансляції робить різні принизливі речі з собою або своїми гостями. Автори ефірів заробляють такими діями гроші, які їм надсилають глядачі під час перегляду. Разом із грошима (донатами) глядач може написати повідомлення або бажання, яке згодом виконує ведучий. Деякі автори таких стрімів самі встановлюють ціни та дії, які готові виконати за надіслану суму. Чим важче завдання, тим більше воно коштує. Воно може бути будь-якої специфіки: від розбиття яєць об голову до жорстокого побиття.

Обережно: шок-контент! Навіщо потрібна шокова терапія в ЗМІ

Дар’я Шабаниця

Опубліковано: 08-08-2019

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.

0

Термін «шокова терапія» має різні значення. В медицині це метод психіатричного лікування, при якому електричний струм пропускають через головний мозок людини. В економіці так називають комплекс радикальних реформ, спрямованих на виведення країни з кризи. В журналістиці цей термін також існує, та під ним розуміють використання шокового контенту для досягнення певного ефекту. Наскільки виправданим є його застосування у ЗМІ?

Перше враження буває хибним: страх і тривога у випусках “ТСН”

Тетяна Гожельна

Опубліковано: 09-01-2019

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.

0

Якщо у вас довгий час не припиняє сіпатися око,  ви погано спите, систематично страждаєте від нападів паніки й істерії, боїтеся голоду, холоду, застуди, прийдешнього кінця світу й власної тіні, а також думаєте, що живете на самому дні і ніколи в житті звідти не виберетеся – не спішіть звертатися до психотерапевта! Можливо,  вам просто слід менше дивитися телевізор, зокрема випуски новин, а ще точніше – на телеканалі “1+1”.  Хоча перед трансляцією “ТСН” ніхто не попереджає про можливу загрозу для психічного здоров’я реципієнта, втім на чіпсах і кока-колі теж не пишуть “отрута” відкритим текстом. Будьте певні – те, що зовні виглядає привабливим, не завжди є якісним і корисним.

Апокаліптичні прогнози у ЗМІ

Павло Александров

Опубліковано: 06-09-2012

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.

0

  З давніх-давен людину цікавила кінцева доля світу. Есхатологічні мотиви присутні майже в кожній релігії світу, а пророцтва про загибель людства з’являлися протягом усіє історії і знаходили тисячі прихильників, почасти провокуючи масову паніку. Першим описаним явищем масового страху перед кінцем світу був рік 999, коли європейський світ із жахом очікував прихід антихриста і Страшний Суд […]

Насильство в мультфільмах: уявний світ чи жорстока реальність?

Назарій Заноз

Опубліковано: 16-02-2012

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.

0

Діти є однією з найуразливіших категорій населення нашої планети, вони є й її майбутнім, тому, від того, як почуваються сучасні малюки, багато в чому залежатиме, яким житиметься на Землі уже в наступні кілька десятків років. В час бурхливого розвитку сучасних технологій та медіа діти стають все більш включеними в процес розвитку медіа індустрії. Як показує […]

Свобода /від/ насильства в Мережі

Павло Александров

Опубліковано: 30-05-2011

Розділи: №18, Агресія і тривога, Друковані версії, За що критикують медіа?.

0

Термін „медіанасильство” (Media Violence) у сучасній комунікативістиці вживається у значенні показу насильницьких сцен (документальних чи зіграних акторами), які із появою телебачення стали об’єктом наукових досліджень та причиною стурбованості громадськості, перш за все батьків. Вплив медіа-насильства на людську психіку є однією з найбільш досліджених тем медіапсихології і водночас – найменш доказовою. Десятки досліджень засвідчують одне й […]

Сучасні кіножахи: страшна казка чи жахлива реальність?

Павло Александров

Опубліковано: 08-10-2010

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.

0

Помітною кінотенденцією останніх п’яти років стала масова поява трилерів, побудованих не за традиційними канонами „страшної казки”, а за методами реконструкції реальності Кіномистецтво, як продукт масового споживання, завжди було чутливим до суспільних настроїв і уподобань. Домінантна складова комерційного успіху стрічки змушує кінотворців вловлювати хвилю суспільного інтересу, відшукувати ті прийоми та мистецькі образи, які користуються попитом саме […]

Мотиви страху утрати євроідентичності в інтернет-ЗМІ

Павло Александров

Опубліковано: 20-05-2010

Розділи: №17, Агресія і тривога, Друковані версії, Фальсифікація, містифікація.

0

Страх утрати ідентичності – один із найпоширеніших ірраціональних страхів і серед окремих індивідів, і цілих етносів та націй. Він є цілком природним захисним рефлексом людини від небезпеки перестати бути собою, розчинитися у чужій культурі і підмінити власні цінності чужими. В Україні цей страх діяв завжди, у різноманітних формах, зокрема й – у контексті небезпеки втратити […]