Не свайпай вгору! Чому не варто читати лише заголовки?

Дар’я Шабаниця

Опубліковано: 09-09-2019

Розділи: Стандарти якісної журналістики.

0

Сучасним користувачам медій, на жаль, притаманна поверховість. Ця ознака стосується швидкої, але лінивої манери аудиторії свайпати вгору по екрану свого гаджета, переглядаючи новинну стрічку. Зараз люди більш схильні до побіжного ознайомлення з короткими повідомленнями, аніж до глибокого осмислення ґрунтовних текстів. Причини різні: від браку часу до простого небажання вчитуватися у матеріали. Велика частина таких неактивних читачів обмежується лише заголовками, тобто отримує нову інформацію і формує бачення світових подій тільки за гіперпосиланнями у стрічці. Наразі такий огляд – це найбільш швидкий (а тому і такий популярний) спосіб отримання новин. Хоча заголовки, зазвичай, і містять стисле відображення змісту публікації, але не всі вони можуть залишити після себе справедливе враження. Чому не варто зупинятися на заголовках та будувати уявлення про новини лише на них?

В кожному заголовку є певний акцент. Він може бути присвячений тій подробиці матеріалу, яка найбільше стосується специфіки видання. Також акценти можуть бути розставлені в залежності від того, як їх бачить автор, що, на його думку, події головне, а що – другорядне, на яку саме інформацію очікує його аудиторія тощо. Але приділити увагу лише одному аспекту явища в заголовку означає залишити поза увагою інші. Найчастіше ця проблема виникає тоді, коли йдеться про події з багатьма складовими.

Звернемося, наприклад, до недавньої телефонної розмови між президентами України та Франції. Глави держав обговорювали багато питань, зокрема, переговори Макрона з Путіним, результати саміту країн Великої сімки, можливість зустрічі у нормандському форматі, ситуацію на Донбасі тощо. Звісно, що заголовок статті про ці переговори не може повною мірою розповісти про їхній зміст: складових занадто багато. Кожен журналіст мав можливість на власний розсуд обрати тему розмови, яка вартує місця в назві його відповідного матеріалу. Бачимо такі варіанти: «Зеленський обговорив з Макроном наміри запросити Росію до G7», «Макрон привітав Зеленського з обранням нового Кабміну», «Макрон розповів Зеленському про переговори з Путіним». Видно, як різняться бачення того, яка частина важливої розмови є найголовнішою.

Такі уривчасті назви дають лише часткову картину подій і залишають багато важливих деталей поза увагою. В таких випадках доцільніше використовувати загальні заголовки, наприклад, «Макрон телефонував Зеленському: про що говорили». Вони змушують читача переходити за посиланням, щоб дізнатися більше фактів і таким чином отримати повне уявлення про подію.

Різні погляди на одне і те ж саме явище також впливають на формулювання заголовку. Ми знаємо, що спосіб трактування подій, притаманний ЗМІ, може залежати від редакційної політики та власників медіа, від обставин публікації матеріалу, від компетентності та особистих поглядів журналістів, від жанрового різноманіття тощо. Якщо різниця у тлумаченнях подій є в текстах, то відповідно побачимо її і в заголовках.

Подивимося, як це працює на прикладі реакції на одну з нещодавніх заяв Трампа. Коли його віце-президент поїхав у Польщу на заходи з нагоди 80-ї річниці початку Другої світової війни, американський президент звернувся до поляків так: «У нас є Майк Пенс, наш віце-президент, він ось-ось приземлиться. Він представляє мене. Я дуже хочу з’їздити туди найближчим часом. Поки я просто хочу привітати Польщу». Трамп не уточнив, з чим саме вітає поляків, і такий вислів в контексті вищезгаданих заходів виглядав дивно.

Журналісти по-різному зрозуміли такий коментар, і ми бачимо це за заголовками: «Трамп привітав Польщу із вторгненням нацистів», «Трамп привітав Польщу  з початком Другої світової війни», «Трамп привітав Польщу з річницею початку Другої світової війни». Погодьтеся, вони викликають дещо спірні реакції, хоча і стосуються одного і того самого коментаря. Ознайомлення з заголовками, які вже містять тлумачення подій автором, позбавляє читачів можливості самостійно аналізувати та осмислювати подію.

Плутанина може статися і через емоційне забарвлення заголовків. Журналісти люблять додавати їм гостроти, але поверхневий серфінг такими критичними назвами в стрічці може хибно налаштувати читачів. Звернемося до спортивної тематики та візьмемо до розгляду нещодавній перехід екс-нападника «Шахтаря» і гравця збірної України Євгена Селезньова у клуб турецької ліги. Знаходимо у мережі такі лаконічні заголовки: «Офіційно. Селезньов знайшов новий клуб», «Офіційно. Селезньов перейшов у потужний турецький клуб». Вони абсолютно нейтральні та чітко відображають сутність події. А ось інші приклади: «Знаменитый голодающий футболист нашел себе клуб в последний день «окна»», «Экс-форвард сборной Украині уехал кормить семью на задворки турецкого футбола». Такі критичні назви не можуть не зарядити відповідним настроєм. Вони налаштовують читачів на негативне сприйняття та односторонній погляд на подію.

Також після перегляду лише одних заголовків може залишитися хибне уявлення про такі основні подробиці, як місце подій, їхні часові рамки, учасники тощо. Для прикладу порівняємо два заголовки: «Зеленського запросять до Москви: деталі» і «Путін запросив Зеленського в Кремль відзначати перемогу: «Відправлять запрошення»». Вони стосуються повідомлення помічника російського президента про намір Кремля запросити Зеленського в Москву на святкування Дня перемоги 9 травня 2020 року. Але за назвами матеріалів незрозуміло, чи запрошення вже офіційно відбулося, чи тільки планується.

Для тих користувачів медій, які читають назви публікацій та одразу свайпають вгору, заголовки можуть стати інформаційними пастками. Тільки ознайомлення з текстами може дати повноцінне уявлення про події та розширити світогляд, а поверховість у пізнанні світу – це, відповідно, поверховість у знаннях.

Дар’я Шабаниця, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)