Із дозволом батьків та без солодощів: як журналістам спілкуватися з дітьми

Ірина Ладика

Опубліковано: 05-11-2018

Розділи: Стандарти якісної журналістики.

0

Найчастіше у своїй роботі медійникам доводиться розмовляти із дорослими: політиками, чиновниками, експертами, представниками шоу-бізнесу. Але іноді трапляються ситуації, коли необхідно взяти коментар чи інтерв’ю у дитини. Що потрібно знати, щоб зробити це коректно, не нашкодити своєму співрозмовникові й самому здобути бажану інформацію? На ці запитання допоміг відповісти власний узагальнений досвід та спеціальний звіт «Телекритики» «Діти в медіа: як висвітлювати й дотримуватися правил».

Джерело: фотосток

  1. Якщо ви збираєтеся взятися інтерв’ю у дитини, то неодмінно перед цим візьміть дозвіл у людей, які нею опікуються. Це можуть бути батьки або ж опікуни. Це також стосується і фото дитини. Часто тато і мама погоджуються на інтерв’ю, але водночас не дають згоди на зйомку. Обов’язково проговорюйте ці два моменти перед початком розмови.
  2. Якщо спілкуєтеся з дитиною без присутності батьків, то залиште маленькому респондентові свою візитку з власними контактами та часом виходу, приміром, програми в ефір. Це потрібно для того, щоб батьки, у разі потреби, могли зв’язатися із журналістом.
  3. Не пригощайте дитину. Жодних цукерок, печива, фруктів, щоб подякувати за розмову чи якось піддобритися. У неї може бути алергія чи непереносимість якогось продукту.
  4. Говоріть із дитиною тихо та рівним тоном, щоб її не налякати.
  5. Ваші очі мають бути на рівні. Якщо дитина низенька, то присядьте, щоб її краще бачити, або ж обоє сядьте на стільці і розмовляйте сидячи.
  6. Під час розмови уважно слухайте дитину та встановіть зоровий контакт. Вона має відчути, що нею щиро цікавляться, що її думка важлива, що її хочуть почути. Тоді і вона буде намагатися розказати якомога більше і цікавішого. Не варто під час розмови відволікатися на власні гаджети, це може розфокусувати дитину і їй буде складно повернутися до попередньої думки.
  7. Якщо берете інтерв’ю у дитячому колективі – школа, садочок, гурток, то спочатку знайдіть лідера у групі та говоріть найперше із ним. Саме лідери зазвичай «хоробрі» і краще йдуть на контакт, охоче розмовляють. Наслідуючи їхній приклад, інші діти теж стануть більш відкритими й дадуть коментар.
  8. Ставте короткі запитання. Пам’ятайте, що ви говорите все ж не із дорослою людиною. Дитині складно втримати у пам’яті довге запитання, тим паче, якщо воно складне. Вона просто не зможе дати відповідь. Тому намагайтеся формулювати свої запитання якомога стисліше.
  9. Говоріть доступною мовою. Оперуйте тими словами, які дитина уже знає чи мала б знати. Зважайте на вік респондента та не ускладнюйте власне мовлення важкими для сприйняття конструкціями.
  10. Не ставте закритих запитань. Ця рекомендація стосується й інтерв’ю з дорослими. Бо в іншому випадку ви отримаєте односкладову відповідь «так» або «ні».

Ірина Ладика, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)