Гендерна чутливість у ЗМІ: місія (не) можлива?

Ірина Ладика

Опубліковано: 07-10-2019

Розділи: Стандарти якісної журналістики.

0

«26-річна білявка стала заступницею міністра», «Тендітна блондинка очолила підрозділ Нацполіції», «Депутатка розповіла, як їй вдається поєднувати роботу і виховання дітей». Як часто вам доводилося бачити такі заголовки в українських ЗМІ? Усі вони – яскравий маркер гендерних стереотипів у медіа, які змальовують жінку як ніжну і прекрасну стать, яка може проявити себе лише у домашній сфері, але у професійну їй – зась! Чи можливі гендерночутливі журналістські тексти в українських медіа? І як вони мають виглядати? «Медіакритика» спробувала розібратися.

Джерело: pexels.com

«Суспільні ролі жінок та чоловіків зазнали змін»

Після проведення моніторингу українських ЗМІ на предмет гендерної чутливості, його автори створили порадник «Гендерна чутливість українських медіа». У ньому вони сформулювали рекомендації, які допоможуть зробити конкретні журналістські матеріали зокрема та медіа загалом гендерночутливими.

Проаналізуйте публікацію на кількісні та якісні показники присутності у них жінок і чоловіків

Скільки героїв і героїнь у ваших матеріалах? У яких темах вони фігурують найчастіше як головні персонажі та персонажки, а в яких – коментують події, факти, явища, ситуації (тобто є експертками й експертами)?

На жаль, моніторинг ЗМІ у 2017 році показав, що жінки рідко є головними героїнями матеріалів. Якщо і є, то вони показані у них радше жертвами обставин. Якщо ж жінки коментують певну подію чи ситуацію, то найчастіше у так званих «жіночих сферах» (приміром, освіта, соціальна допомога). Це токсична тенденція, яка лише закріплює в уявленні аудиторії гендерні стереотипи. Від неї варто відмовитися. Жінки можуть компетентно прокоментувати події у різних сферах: політиці, економіці, міжнародних відносинах. Давайте їм цю змогу.

Перегляньте свою базу контактів

Чи не здається вам, що вона дещо обмежена, що за коментарями ви часто звертаєтеся до одних і тих самих осіб? Чому? Бо так звично? Але наскільки цікаво читати думку керівника управління транспорту щодо якості надання послуг із пасажирських перевезень, якщо в цій сфері нічого не змінюється або зміни залежать не від нього? Розширюйте свою базу контактами осіб, діяльність яких дотична до тієї чи іншої сфери.

Якщо у вашому регіоні відсутні експертки з певних питань/проблематики, скористайтеся базами даних (приміром, база експерток «Спитай жінку»), створених на допомогу медіа, а також іншими інформаційними ресурсами.

При підготовці аналітики обов’язково враховуйте думку і жінок, і чоловіків

По-перше, це забезпечить дотримання стандартів журналістики (повнота подачі матеріалу, баланс думок і точок зору). По-друге, читацька аудиторія – не одностатева, їй буде цікаво й важливо почитати думки/погляди і чоловіків, і жінок (тим паче, що погляди можуть відрізнятися у зв’язку з наявністю/відсутністю відповідного досвіду). Наприклад, ви готуєте матеріал про реформу середньої освіти: якщо обласне і міське управління очолюють чоловіки, поцікавтеся ще думкою директорок шкіл, вчительок, громадських активісток, мам (аналогічно навпаки).

Відкиньте стереотипні уявлення про жінок і чоловіків

«Місце жінки – на кухні, що її призначення – бути лише берегинею, люблячою мамою та вірною дружиною, яка підтримує та надихає», а «чоловік має бути мачо, здобувати уявного мамонта і забезпечувати сім’ю». Ці та інші стереотипи уже давно застаріли. Суспільні ролі уже давно зазнали змін. Жінки можуть фахово коментувати політичні та бізнес-процеси, а чоловіки давати поради по догляду за дітьми.

Для ілюстрації матеріалів не використовуйте сексистський контент

Оголені жіночі тіла або їхні частини, сексуально звабливі пози, їхні асоціації з предметами недопустимі, оскільки це є дискримінацією за ознакою статі і приниженням людської гідності.

Вживайте фемінітиви

Це робить жінок видимими у суспільстві. Якщо слова «ріжуть вухо», то або ви, можливо, вживаєте граматично неправильну форму (спробуйте підшукати іншу), або це – питання звички, тому частіше проговорюйте їх самі для себе – і раніше незвичні слова стануть нормою;

Пам’ятайте про свою цільову аудиторію

Вона складається і з чоловіків, і з жінок. Ніхто із них не мають бути дискриміновані чи принижені. Не забувайте про дітей, у яких ще відсутній необхідний багаж знань і критичне мислення, але їм доступні ваші видання.

«Дивіться на світ «очима» чоловіків і жінок»

У посібнику «Мова ворожнечі та ЗМІ: міжнародні стандарти та підходи» автори надають такі рекомендації із висвітлення гендерних питань:

  • дивіться на світ «очима» чоловіків і жінок;
  • під час редагування матеріалу переконайтеся у присутності поглядів як жінок, так і чоловіків. Так ви говорите про реальність в обох перспективах;
  • жінок не слід показувати лише у сюжетах, присвячених саме жінкам. Не робіть попереднього висновку щодо істинних жіночої та чоловічої ролей. Часто журналісти вдаються до цього несвідомо, під впливом зовнішніх та внутрішніх стереотипів;
  • важливо не ізолювати чоловіків і жінок у «гетто» та уникати всілякого розподілу на основі гендеру;
  • у висвітленні жінок та чоловіків використовуйте підхід, заснований на принципі «рівності». Дотримуйтеся балансу в описах жінок та чоловіків. Якщо включаєте у сюжет жінку, то описуйте її так само, як і чоловіків. Якщо ви не описуєте одягу чи волосся чоловіка, то навіщо це робити стосовно жінки, якщо ця інформація не має стосунку до сюжету?

«Ставтеся з повагою до людини»

Журналістка Центру інформації про права людини Ірина Виртосу у своєму матеріалі «Журналістика крізь гендерні окуляри» подає поради експертів, як підготувати гендерно збалансований матеріал:

  1. Дотримуйтеся журналістських стандартів.
  2. Зважайте на аудиторію. Пропонуйте коментарі експертів та експерток. І чоловічий погляд, і жіночий погляд має бути представлений.
  3. Дотримуйтеся рівності при висвітленні жінок і чоловіків. Є перекіс, коли жінкам ставлять якісь особисті питання, чоловікам — більш професійні.
  4. Звертайте увагу на мову: якщо ви пишете про жінок, слід використовувати жіночий рід у назвах професій, посад, намагайтеся зберігати чутливість до мови.
  5. Ставтеся з повагою до людини.

То чи можливі гендерночутливі тексти в українських ЗМІ? Як бачимо з тексту вище, то джерел, де можна було б навчитися створювати такі матеріали, є вдосталь. Чудовим стимулом була б також гендерночутлива політика редакції, яка б заохочувала створювати збалансовані тексти. А далі – питання лише до мотивації журналістів та бажання удосконалюватися, ламати стереотипи у себе в голові.

Підготувала Ірина Ладика, магістрантка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

 

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)