Вибухи, картини смерті, крики про допомогу, сльози - це реалії українців після 24 лютого. Та ці реалії потрібно показати усьому світові в повному обсязі. Передати увесь жах, щоб навіть в них, за тисячі кілометрів, стигла кров у венах. Але жоден текст не передасть жахів війни так, як це зробить фото. Саме тому у війну вступили фотожурналісти, які ризикують своїм життям та роблять кадри, які неможливо забути.

З початком повномасштабного вторгнення в країні загострилася потреба в адекватних думках фахівців щодо оцінки ситуації на фронті й прогнозів розвитку майбутніх бойових дій. Втім, «експертів з усіх питань» нам ніколи не бракувало. І вірусолог, який раптово став фахівцем з питань оборони, і анонімний телеграм-канал, й навіть таролог з астрологом. Але як знайти справді кому можна довіряти й не стати жертвою маніпуляцій «знавців»?

Якщо раніше усіх знаменитостей азійської зовнішності порівнювали з актором Джекі Чаном, то зараз для значної частини молодіжної аудиторії обличчя Азії – це гурт BTS. І нехай, якщо так говорять у своєму особистому житті. Але це дозволяють собі журналісти в ефірі! Розглянемо випадки журналістського недбальства, що межує з дискримінацією, на прикладі k-pop артистів (виконавців корейської поп-музики).

Як часто ви дивитесь інтерв’ю? Чи помічаєте при перегляді, як гостю стає ніяково від запитання? Чи буває так, що інтерв’юйований транслює настільки недоречні думки, що ніяково стає уже вам? Розглянемо, яких помилок і навіть маніпуляцій припускаються українські інтерв’юери і як цього можна уникнути.

Повномасштабна російсько-українська війна, що почалася 24 лютого 2022 року, змінила традиційне зображення жінок у медіа. Українські ЗМІ перейшли на воєнний формат. До російського вторгнення в Україну образ жінки здебільшого формувався під впливом гендерних стереотипів та сексизму, що, за свідченням фахівців, може призводити до дискримінації жінки у різних сферах життя (від побутових до професійних), сексуалізації тіла, насильства, приниження честі та гідності. Як же змінився образ жінки в українських медіа після 24 лютого?

Експерти ІДПО провели моніторинг дотримання професійних стандартів у регіональних ЗМІ та визначили, якою є ситуація в медіа, порівняно з даними до повномасштабного вторгнення РФ. З’ясувалося, що, як і раніше, баланс думок та повнота були стандартами, які найбільше порушувалися українськими регіональними ЗМІ. Ситуація тут залишається незмінною – так само, як і до повномасштабного російського вторгнення.

Ще два стовпи, на які спирається журналістика повсякчас, змінюються у час війни. Схоже, основним стандартом стає «не нашкодь»

Професійні стандарти є базовою умовою якісного виконання будь-якої роботи, адже неможливо створити хороший продукт без дотримання технологій виробництва. Те саме стосується й створення інформаційного продукту. Дотримання стандартів журналістики дає людям, які передають інформацію, право називати себе журналістами, і це відрізняє їх від блогерів, пропагандистів чи просто дописувачів в інтернеті.

У сучасних журналістських матеріалах рідко натрапиш на відверто расистські та ксенофобні слова на кшталт «негр» чи «жид». Проте, чи всі українські медіа знають, як правильно звертатись до людей різного етнічного походження, людей із захворюваннями, інвалідністю та до представників ЛГБТ-спільноти?

Усі ми любимо кіно, проте не всі можемо критично, а головне фахово оцінити конкретну картину, її творців чи подію у світі кіномистецтва. Це завдання професійних кінокритиків, які на відміну від пересічних інтернет-критиків сповідують журналістські стандарти та намагаються дотримуватись об’єктивності. Сьогодні в Україні якісну кінокритику можна знайти не лише у спеціалізованих, а й у суспільно-політичних виданнях, блогах та навіть на ресурсах іншого мистецького спрямування. Розглянемо декілька прикладів.