Серйозні новини для несерйозної стрічки: як медіа асимілюються в додатку для розваг

Яна Сич

Опубліковано: 18-02-2022

Розділи: Нові технології медіа.

0

Можливо, зовсім скоро світ прийме термін “ТікТок-журналістика”. Адже все до того наближається...

Noname vs official: одвічна боротьба між офіційними ресурсами та любительськими пабліками

Яна Сич

Опубліковано: 18-02-2022

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Чи хвилює людей гриф “непідтверджена інформація”? Звичайно ж, ні. Неофіційні канали новин склали немаленьку конкуренцію новинним ресурсам, які збирали своїх читачів роками. Десятками років. А тепер, коли офіційний медіагігант вперше висвітлює інформацію о 19:30, по той бік екрану українці масово вибухають гнівом: “Ми про це читали ще кілька годин тому”.

Передова інформаційного протистояння: що і як пишуть українські онлайн-медіа про загострення війни з Росією

Ярослав Бедрій

Опубліковано: 15-02-2022

Розділи: Огляди, аналітика.

0

З 2014 року тема війни з Росією є в топі найпопулярніших категорій новин на сайтах українських інтернет-видань. У зв’язку з нинішнім загостренням російської агресії й стягненням її військ до кордонів з Україною зацікавленість людей до цієї теми тільки виросла і відповідно збільшилася кількість матеріалів. Як саме українські інтернет-ресурси формують стрічку новин? Як вони категоризують матеріали та на чому акцентують увагу читачів? Яка загальна тональність цих новин? Розглянемо ці та інші питання на прикладі Еспресо, Радіо Свобода, Обозреватель та Укрінформ.

Українська мова у друкованих ЗМІ: перспективи та підводні камені 25 статті закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”

Тетяна Петрів

Опубліковано: 13-02-2022

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Від 16 січня 2022 року набрала чинності норма мовного закону про те, що друковані засоби масової інформації в Україні видаються державною мовою. ЗМІ можуть видаватися іноземними мовами за умови, що одночасно видається тираж цього видання українською мовою. Поки що це стосується тільки загальнонаціональних видань, локальні мають перехідний період до літа 2024-го.

Патріотизм із присмаком мови ворожнечі: як в соцмережах реагують на заборону в’їзду в Україну російським «гастролерам»

Марія Примич

Опубліковано: 11-02-2022

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?, Огляди, аналітика.

0

За останні два місяці в засобах масової інформації все частіше можна побачити новини про те, що черговому російському артисту заборонили в’їзд до України. І настрої користувачів соцмереж щодо цього різні. На прикладі коментарів на Facebook-сторінках популярних новинних ресурсів ми з’ясовували, як звичайні користувачі в Україні реагують на ці заборони.

Журналіст, який звинувачував і доводив. Історія Ґюнтера Вальрафа

Яна Шекеряк

Опубліковано: 10-02-2022

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Зайве вкотре говорити про вагу журналістики у суспільстві. Розслідування займають у ній важливе місце. Вони змушують йти у відставку цілі уряди, розкривають змови, чи проливають світло на приховані проблеми й зловживання. За це все журналісти платять часом, здоров’ям, а інколи й життям. Тому сьогодні поговоримо про людину, яка назавжди ввійшла в історію розслідувальної журналістики як провокатор, що добивається справедливості.

Метаверс: епоха нового інтернету та місце журналістики в ньому

Марія Ковба

Опубліковано: 09-02-2022

Розділи: Нові технології медіа.

1

28 жовтня 2021 року ми вперше почули про метаверс з вуст засновника однієї із найбільш впливових технологічних компаній світу Марка Цукерберга. Тоді відомий бізнесмен повідомив, що перейменовує компанію Facebook у Meta. Однак ця подія ознаменувала не так зміну назви, як визначила план розвитку інтернету на наступні десятиліття, а саме створення нового віртуального світу — метаверс.

Дискримінація, українська агресія та «західна накачка». Чому Росія має напасти на Україну – версія російських ЗМІ

Ярослав Іваніщев

Опубліковано: 07-02-2022

Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда, Огляди, аналітика.

0

За останні 8 років гібридної війни інформаційні атаки російських ЗМІ та медійних фігур не лише не зменшилися, але й набрали оборотів й розвинули свій інструментарій. Утім, риторика російських ЗМІ щодо «українського питання» змінилась не сильно. Сьогоднішні наративи сконцентровані у статті президента РФ Володимира Путіна «Об историческом единстве русских и украинцев». Якщо вам цікаво, ви можете прочитати її та побачити, звідки «ростуть ноги» у матеріалах російських медіа, але ми це зробили за вас. Ми прослідкували за останніми публікаціями провідних російських ЗМІ та проросійських медіа в Україні та виділили основні тези, які просуває роспропаганда. Що з цього вийшло – читайте далі.

І тут фейки: як маніпулюють візуалізацією

Яна Шекеряк

Опубліковано: 07-02-2022

Розділи: За що критикують медіа?, Фальсифікація, містифікація.

0

Фейкова інформація, на жаль, стала звичною не лише у соціальних мережах, а й в журналістських матеріалах. Якщо аудиторія уже звикла перевіряти джерела повідомлень, розпізнавати емоційні клікабельні заголовки чи відретушовані фото, то маніпуляції з графіками та діаграмами поки не наскільки звичні, а тому й небезпечніші.

Чому журналісти використовують даркнет і чи справді ця мережа така “темна”?

Яна Шекеряк

Опубліковано: 05-02-2022

Розділи: За що критикують медіа?, Нові технології медіа, Свобода і цензура.

0

Інтернет для журналістів тепер став і платформою для поширення контенту, і джерелом інформації, і засобом спілкування. Та попри щоденне використання мережі, ми ще не до кінця зрозуміли усі нюанси її роботи, не кажучи вже про даркнет. Згадки про нього зазвичай зустрічаються поряд із повідомленнями про злив даних, торгівлю зброєю та інші нелегальні оборудки. Та чи справді ця мережа була створена для полегшення життя злочинцям і  що там роблять журналісти? Будемо розбиратися.