Можливо, зовсім скоро світ прийме термін “ТікТок-журналістика”. Адже все до того наближається...

Чи хвилює людей гриф “непідтверджена інформація”? Звичайно ж, ні. Неофіційні канали новин склали немаленьку конкуренцію новинним ресурсам, які збирали своїх читачів роками. Десятками років. А тепер, коли офіційний медіагігант вперше висвітлює інформацію о 19:30, по той бік екрану українці масово вибухають гнівом: “Ми про це читали ще кілька годин тому”.

З 2014 року тема війни з Росією є в топі найпопулярніших категорій новин на сайтах українських інтернет-видань. У зв’язку з нинішнім загостренням російської агресії й стягненням її військ до кордонів з Україною зацікавленість людей до цієї теми тільки виросла і відповідно збільшилася кількість матеріалів. Як саме українські інтернет-ресурси формують стрічку новин? Як вони категоризують матеріали та на чому акцентують увагу читачів? Яка загальна тональність цих новин? Розглянемо ці та інші питання на прикладі Еспресо, Радіо Свобода, Обозреватель та Укрінформ.

Від 16 січня 2022 року набрала чинності норма мовного закону про те, що друковані засоби масової інформації в Україні видаються державною мовою. ЗМІ можуть видаватися іноземними мовами за умови, що одночасно видається тираж цього видання українською мовою. Поки що це стосується тільки загальнонаціональних видань, локальні мають перехідний період до літа 2024-го.

За останні два місяці в засобах масової інформації все частіше можна побачити новини про те, що черговому російському артисту заборонили в’їзд до України. І настрої користувачів соцмереж щодо цього різні. На прикладі коментарів на Facebook-сторінках популярних новинних ресурсів ми з’ясовували, як звичайні користувачі в Україні реагують на ці заборони.

Зайве вкотре говорити про вагу журналістики у суспільстві. Розслідування займають у ній важливе місце. Вони змушують йти у відставку цілі уряди, розкривають змови, чи проливають світло на приховані проблеми й зловживання. За це все журналісти платять часом, здоров’ям, а інколи й життям. Тому сьогодні поговоримо про людину, яка назавжди ввійшла в історію розслідувальної журналістики як провокатор, що добивається справедливості.

28 жовтня 2021 року ми вперше почули про метаверс з вуст засновника однієї із найбільш впливових технологічних компаній світу Марка Цукерберга. Тоді відомий бізнесмен повідомив, що перейменовує компанію Facebook у Meta. Однак ця подія ознаменувала не так зміну назви, як визначила план розвитку інтернету на наступні десятиліття, а саме створення нового віртуального світу — метаверс.

За останні 8 років гібридної війни інформаційні атаки російських ЗМІ та медійних фігур не лише не зменшилися, але й набрали оборотів й розвинули свій інструментарій. Утім, риторика російських ЗМІ щодо «українського питання» змінилась не сильно. Сьогоднішні наративи сконцентровані у статті президента РФ Володимира Путіна «Об историческом единстве русских и украинцев». Якщо вам цікаво, ви можете прочитати її та побачити, звідки «ростуть ноги» у матеріалах російських медіа, але ми це зробили за вас. Ми прослідкували за останніми публікаціями провідних російських ЗМІ та проросійських медіа в Україні та виділили основні тези, які просуває роспропаганда. Що з цього вийшло – читайте далі.

Фейкова інформація, на жаль, стала звичною не лише у соціальних мережах, а й в журналістських матеріалах. Якщо аудиторія уже звикла перевіряти джерела повідомлень, розпізнавати емоційні клікабельні заголовки чи відретушовані фото, то маніпуляції з графіками та діаграмами поки не наскільки звичні, а тому й небезпечніші.

Інтернет для журналістів тепер став і платформою для поширення контенту, і джерелом інформації, і засобом спілкування. Та попри щоденне використання мережі, ми ще не до кінця зрозуміли усі нюанси її роботи, не кажучи вже про даркнет. Згадки про нього зазвичай зустрічаються поряд із повідомленнями про злив даних, торгівлю зброєю та інші нелегальні оборудки. Та чи справді ця мережа була створена для полегшення життя злочинцям і  що там роблять журналісти? Будемо розбиратися.