„Журналістика як всесвіт”: відгук на книгу проф. Ігоря Михайлина

Павло Александров

Опубліковано: 04-06-2009

Розділи: Огляди, аналітика.

5

Усе більше медіадослідників звертають увагу на сучасну тенденцію стрімкого розвитку сфери послуг, коли журналістика наближається до моделі „ресторанів швидкого харчування”. Як наслідок – відбувається втрата інтелектуальних, аналітичних пріоритетів, а поняття об’єктивності зводиться лише до представлення двох точок зору. Спрощення журналістської професії до моделі „МакДональдс” спостерігається не лише в Україні – це загальносвітовий процес, якому ще належить дати оцінку.

Спроби дати відповідь на ці питання робить професор і завідувач кафедри журналістики Харківського національного університету ім.. В. Каразіна Ігор Михайлин у новій книзі своїх медіадосліджень „Журналістика як всесвіт” („Журналістика як всесвіт”.
Вибрані медіа дослідження. Харків, „Прапор”, 2008). Чому така назва? „Бо журналістика – це справді величезний, безмежний, неосяжний, неозорий Всесвіт. Журналістика тотожна життю, бо вона те життя, з одного боку, відбиває, з іншого – формує, створює”, – зазначає автор у вступі.

Книга включає великий медіадослідницький матеріал з теорії та історії української журналістики, а також методології дослідження медіа.

Проф. Михайлин критично ставиться до процесу спрощення практичної журналістики, застерігає від підміни типу знання журналістської університетської освіти з інтелектуального, гуманістичного, культурного – на ужиткове, практичне, інструментальне. На думку автора, таким чином відбувається девальвація професії, тому таким важливим є сьогодні наголос на тому, що журналістика є творчим фахом: „Сьогодні, можливо, як ніколи раніше, важливо розуміти, що журналістика залишається творчою інтелектуальною професією; поява нових інформаційних технологій не змінила її сутності, яка полягає в збиранні, обробці та поширенню інформації. Технології ж повинні належати до іншої групи знань – практичних, ужиткових, інструментальних; вони не повинні переважати в освіті журналіста”.

Автор стає на захист аналітичної журналістики, яка сьогодні часто піддається критиці з боку журналістів-практиків. На думку професора, аналітика є тим засобом подолання інформаційного хаосу, засилля безмірної кількості інформації, яку породжують системи інформаційного суспільства. „В українському інформаційному просторі аналітична журналістика також повинна відіграти видатну роль: збудувати духовну будівлю українського національного світу, – стверджує автор. – …Вона мусить відіграти провідну роль у поборенні низького рівня маскультури, у з’єднанні масової та елітарної культур, у піднесенні освітнього та культурного рівня кожного індивіда”.

У книзі ґрунтовно розглядаються інші актуальні проблеми теорії та історії журналістики, зокрема: національна ідентичність українців і журналістика, концепція соціально відповідальної журналістики, поняття „правди” та „об’єктивності” в журналістській діяльності, роль університетів в розвитку журналістики та особливості викладання журналістики, значення регіональної преси та ін. Велику увагу дослідника привертає історія української журналістики та публіцистики: автор розкриває нову методику досліджень історичних праць, роблячи значний внесок в методологію історії журналістики.

Наприкінці книги подаються вибрані статті сучасних українських вчених, які досліджують різні аспекти мас-медіа: Катерина Серажим, Володимир Владимиров, Юрій Шаповал, Валентина Галич, Борис Потятиник, Елеонора Шестакова, Степан Кость.

У творчому доробку проф.. Михайлина 325 наукових і науково-популярних праць, в тому числі підручників з основ журналістики та історії журналістики. Головні зусилля автора зосередженні на створенні підручників для підготовки фахівців у галузі масово-інформаційної діяльності. Книга „Журналістика як всесвіт” охоплює багато актуальних питань сучасної журналістики. Кожен гуманітарій, що цікавиться проблемами комунікації та інформаційного суспільства, знайде у ній щось цікаве для себе.

Відгуки 5 коментарів

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)