#Success або як блогери досягають успіху: на прикладі української, білоруської та канадської блогосфери

Ганна Бенедюк

Опубліковано: 15-04-2020

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Наразі розвиток української блогосфери вже набрав значних обертів. Чи не кожен хоче вдало презентувати себе, власне життя, захоплення, пристрасті. Або ж просто використати блог, як платформу: чи то для психологічної розрядки, чи то для створення такого собі «збірника мемуарів». Подейкують, що це навіть допомагає у мотивації для «себе майбутнього».

Однак будь-який блогер не може працювати цілком автономно, адже щойно він створює свою сторінку у мережі, то стає частиною масштабної структури – блогосфери. Розгляньмо, чим відрізняється українська блогосфера від білоруської та канадської та які спільні риси вони мають.

Блоги-розважальники «за кермом»

По-перше, блогосфери усіх трьох країн різнорідні за своєю структурою. Почавши моніторити блоги про те, як зробити вдалий пранк, можна заглибитися у блогосферу настільки, що закінчувати «доведеться» на блозі політичному чи економічному (хоч останніх не така велика кількість). Що ж, мережа має безліч манівців з безліччю обличь і з мільйонами різноманітних контент-мейкерів. Якщо ж промоніторити статистику популярності (за останні кілька років), наприклад, Youtube-блогерів, то тематично ці блоги майже не відрізнятимуться за наповненням і будуть переважно розважальними (за матеріалами сайту livedune):

білоруські відеоблоги:

– Влад Бумага А4 (розважальний)

– telblog.net (розважальний)

– perpetuumworld (ігровий)

– Ксенія Левчик (cover-блог)

– DANIK (розважальний)

– Сімейка Z (розважальний)

Скріншот з Youtube-каналу Влада Бумаги (А4)

канадські відеоблоги:

– Еван Фонг, або VanossGaming (коментарі до ігор, розважальний)

– Shawn Mendes (блог відомого музичного виконавця)

– WatchMojo.com (найкращі добірки фільмів, ігор та музики)

– Super Simple Songs – Kids Songs (розважальний, пісенний, для дітей)

– Drake (блог канадського репера)

– The ACE Family (розважальний, сімейний)

Скріншот з Youtube-каналу VanossGaming

українські відеоблоги:

– SlivkiShow (розважально-пізнавальний)

– Познаватель, або блог Желейного Ведмедика Валери (розважальний, DIY)

– Маша та Ведмідь (розважальний, для дітей)

– TheBrainDit/Олег Брейн (ігровий, розважальний)

– Lady Diana (розважальний)

Скріншот з Youtube-каналу SlivkiShow

Про-все-і-водночас – це шкідливо

По-друге, наразі в Україні, як і в Канаді (та й у США) й Білорусі, велика частка блогів є «щоденниковими», особистісними. Зрештою, це світова тенденція. Канадські блогери, однак, у цьому контексті більш «постійні». До того ж, якщо вони створюють блог на більш «серйозну» тему, то й відзначатиметься він вищим рівнем публіцистичності/аналітичності та змістовності, аніж білоруський чи український. Тому часто складається більша довіра (та й зацікавлення) саме до закордонних (канадських, британських) блогерів, ніж до вітчизняних. Все це залежить від рівня змістовності та конкретизації. Так, форма – це не останнє, на що варто звертати увагу. Але зміст не може бути знехтуваний, бо, мовляв, форма «аж настільки важлива і першочергова». Це необов’язково передбачає наявність лонгрідів та «неозорих» публікацій. Сенсовність та наповненість можуть йти у парі з лаконічністю. У цьому контексті українські та білоруські блогери ще не настільки потужні, багатьом просто бракне змістовності та чітких концепцій («семантичного ядра»).

Українські блогери часто опираються на досвід закордонних колег, переймають певні ідеї та концептуальне підґрунтя, але якщо повертатися до тематики, то мимоволі доводиться ловити себе на думці, що у нас більшість блогерів пишуть про все і водночас. Це невтішна специфіка. Наприклад, виникло у вас бажання знайти український кулінарний, DIY- чи дизайн-блог, ґрунтовний блог із вивчення української, чи блог з висвітлення громадської діяльності. Який результат? Зазвичай невтішний, адже їх просто мізерна кількість. Тому й «доводиться» шукати в іншому просторі й тихо сподіватися, що хтось незабаром за це візьметься серйозно, а не на рівні несміливих спроб чи не до кінця розвинених концепцій.

У цьому і простежується відмінність: українська блогосфера має чимало ніш, які ще слід заповнити/доповнити та впорядкувати. У білоруської завдання схожі. Натомість канадська, американська більш системні та наповнені.

Блогери на сторожі демократії?

Ще одне цікаве спостереження: у Канаді блоги політичного кшталту часто називають «сторожовими собаками», адже вони дійсно спроможні створити серед політичного кола посилений контроль і впливати (у повному сенсі цього слова). Наприклад, сайт «How’d They Vote?» (створений канадським блогером Корі Горнером; існував до 2012). Його завдання: репрезентувати історію голосувань народних депутатів, фіксувати їхнє відвідування засідань і підраховувати кількість слів, промовлених парламентарями на цих засіданнях. Прикметно, що й в Україні «політичні блоги стали частиною традиційної політичної комунікації» (за Наталією  Стеблиною). Однак у межах цих блогів комунікація «переважно одностороння». До речі, це проблема блогів не лише політичних і не лише українських.

Читачі роблять блогерів особливими…

Ще одна складова порівняння блогосфер – впізнаваність контент-мейкерів. Хоча ця складова доволі відносна. Все залежить від компетентності, досвіду та серйозності створення і просування власного блогу. І від особистого сприйняття. Комусь з цим щастить більше, а у когось усе ще попереду. Наприклад, наразі дійсно успішних білоруських блогерів небагато. Більшість блогерів країни – це молодь, яка ще «шукає себе». Відома у Білорусі б’юті-блогерка Анастасія Клименко висловила думку, що навіть топові білоруські блогери зараз «не витримують конкуренції з російськими». В Україні ситуація дещо схожа. Однак сприйняття контенту та вподобання щодо нього – це речі завжди дуже суб’єктивні, аби робити сміливіші висновки. Успішність залежить саме від можливості підкорити свою аудиторію, привернути її увагу і бути для неї авторитетними.

   …З появою блогів у медіапросторі наше інформаційне поле докорінно змінилося. Сучасний світ важко уявити без блогерів з їхньою різноманітністю та навіть універсальністю. Однак успішним може стати не кожен. Усе залежить від того, з чого, як та де ти починаєш свій шлях. Але інколи все значно простіше. За словами української блогерки Татусі Бо: «Успішний блогер – той, хто говорить оригінально про те, на чому добре знається». …І про сенсовність не забуває, звісно.

Ганна Бенедюк, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)