Нові медії в правовому полі України: поінформовані – отже, озброєні

Ірина Ладика

Опубліковано: 18-05-2018

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Чи можна публікувати фото людей, зроблені у публічних місцях? Чи варто використовувати фото із соцмереж у своїх текстах? Чи несе користувач відповідальність за образи в своїх дописах у Фейсбуці? На ці та інші питання шукали відповідь учасники круглого столу «Нові медії в правовому полі України». Захід відбувся на кафедрі нових медій ЛНУ імені Івана Франка 16 травня.

Серед присутніх гостей були: медіа-юристка Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова, редактори львівських ЗМІ: Микола Савельєв, Тетяна Вергелес, Олег Радик, Лана Жаб’юк, Олег Онисько, Ірина Козак, Юрій Семашко, Віталій Грабар, а також викладачі та студенти кафедри нових медій. Модерували захід Борис Потятиник та Юлія Луць.

Дописи у Фейсбуці: правове регулювання

Микола Савельєв порушив питання відповідальності за поширення неправдивої інформації у соцмережах. Часто користувачі у своїх постах у Фейсбуці ображають когось, зводять наклеп, обманюють. Чи реально притягнути людину до відповідальності? Чи можна змусити її написання спростування, видалити допис? На ці та інші запитання відповідала Людмила Панкратова. Вона наголосила, що в Україні уже досить довго існує практика розгляду справ, які стосуються поширення неправдивої інформації в інтернеті. В таких випадках потрібно керуватися нормою про захист честі та гідності людини.

«Чорнуха» на сайтах: чи можна вплинути?

Звичною практикою в українському медіапросторі є поширення замовних матеріалів, так званої «чорнухи» на сайтах, які не зареєстровані в Україні. Людмила Панкратова зазначила, що процес видалення таких публікацій врегульовано Законом. Необхідно звернутися до провайдера з проханням заблокувати сайт (якщо адміністрація ресурсу не виходить на контакт).

Дотримання авторських прав при публікації фото

Часто ЗМІ публікують фото з подій, на яких чітко видно обличчя людей. Не всі особи, які перебувають у публічному просторі чи на публічному заході хочуть, щоб світлини з їхнім зображенням потрапляли у медіа. Хоча фотографувати у публічних місцях можна, проте постає питання при використанні таких світлин. Людина може заборонити використовувати фото зі своїм зображенням у репортажному тексті, але повинна відшкодувати журналістові витрати на підготовку матеріалу. Медійникам можна використовувати фото із соцмереж для ілюстрації новин та репортажів, де такі світлини просто необхідні. Не потрібно щоразу отримувати дозвіл особи.

Як повідомляти про злочини

Багато запитань у гостей виникло щодо матеріалів про злочини та злочинців. Людмила Панкратова роз’яснила: «Про злочин повідомляти можна, називати людину злочинцем до рішення суду – заборонено». Водночас ЗМІ не несе відповідальності, якщо процитувало представників правоохоронних органів, які назвали людину злочинцем, приміром, на прес-конференції.

Персональні дані: що можна розголошувати, а що – ні

Де межа між публічною та приватною інформацією? Це питання також цікавило багатьох журналістів. Медіа-юристка пояснила: «Можна розголошувати персональні дані, якщо це публічна особа. Наприклад, показати житловий комплекс, у якому вона живе, щоб продемонструвати її високий рівень життя. Водночас не потрібно знімати номер квартири. Можна розголошувати ту інформацію, яку особа сама про себе надала (ім’я, прізвище, посада, місце праці). Багато приватної інформації міститься в електронних деклараціях, які віднедавна подають держслужбовці. Але навіть там приховано ідентифікаційний номер, номер паспорта та адреса (вказано лише місто, де є нерухомість)».

Ірина Ладика, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)