(Не)жіноча справа: як подолати недопредставленість жінок на українському телебаченні

Катерина Вітвицька

Опубліковано: 24-11-2020

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Мати, вчителька, пенсіонерка, прибиральниця, покоївка – у таких ролях ми звикли частіше бачити жінку. Сучасний світ дедалі частіше диктує нам рівноправні умови існування гендерів, проте нерівність досі бачимо у багатьох сферах життя. Медіа – не виняток. Саме ЗМІ мали би акцентувати увагу на подоланні гендерної нерівності. Натомість, щодня ми бачимо статті з сексистськими заголовками, сюжети з неетичним висвітленням жінок як «жертв» або ж з їх об’єктивацією.

Окрім цього, однією з найбільш поширених проблем щодо гендерної рівності на ТБ є недопредставленість жінок.

Що таке недопредставленість

Близько 54% населення України складають жінки, тобто їх майже на три мільйони більше аніж чоловіків. Жінка давно бере активну участь в усіх сферах життя: освіта, медицина, виробництво, політика тощо. Проте чомусь, аналізуючи українське телебачення, бачимо гендерний дисбаланс (недопредставленість). Тобто на екрані частіше згадують чоловіків (58%), аніж жінок (42%) (дослідження проведене «Детектором медіа»).

Але більшою проблемою є те, як саме представляють жінок на телебаченні.

Як представлені жінки на ТБ

На українському телебаченні жінки фігурують здебільшого у матеріалах та сюжетах соціального напрямку, наприклад, як жертви насильства або нещасних випадків. Водночас жінок рідше висвітлюють у матеріалах на політичну, економічну та військову тематику.

Матеріали, цільовою аудиторією яких є «слабка стать», за тематикою є  досить однотипними: краса, шоу-бізнес, кулінарія, сім’я. Тим часом як «чоловічі» теми – це політика, фінанси, виробництво, технології.

До прикладу, TSN.ua розділяє жіночі інтереси за такими рубриками:

Експерти/експертки. Політичні ток-шоу.

Ще одним проявом недопредставленості жінок на українському телебаченні є дисонанс між кількістю висвітлених експертів та експерток. За дослідженнями «Детектора медіа», різниця представленості чоловіків-експертів і жінок-експерток у новинах та ток-шоу складає 74% (чоловіки) проти 26% (жінки). Здебільшого, у якості експерток виступають представниці органів влади, соціальних служб та правоохоронних органів.

Окремо можна говорити про політичні ток-шоу, які виділяються не тільки недопредставленістю жінок, але й сексистськими настроями та мізогінією. У ефірах часто звучать принизливі фрази у сторону жінок в політиці, а також сексистські вислови, переповнені стереотипами. Слід зазначити, що за останнім аналізом, який провів Інститут Масової Інформації, кількість жінок-експерток в медіа зросла на 3% в передвиборчий період. Проте частка жінок в ефірах ток-шоу все-таки залишилась у рази меншою – 13,8% проти 86,2%.

Чому це є проблемою

Недопредставленість жінок у медіапросторі загрожує, можливо, не на пряму усьому людству, проте точно має колосальний вплив на якість життя жінки. По-перше, ми можемо розглядати цю проблему, як виразний доказ того, що нерівноправність та сексизм ІСНУЮТЬ, і боротися з ними потрібно на усіх рівнях нашого соціального та особистого життя.

По-друге, недопредставленість як така, цілком реально призводить до того, що жіночу частину людства не чують. Переглядаючи усі програми та новини, здається, що жінок не поважають, не вважають за гідних експертів, професіоналів, не беруть до увагу їхню думку, а, отже, знову ж таки «відправляють» займатися домогосподарством, а не «сунутись у великі справи». Таким чином, ці меседжи залишають свій слід у свідомості людей, а це, натомість, вже безпосередньо псує жіночі кар’єри, призводить до принижень та образливої об’єктивації.

Як з цим боротися?

Подолати недопредствленість жінок на українському телебаченні, на перший погляд, легка справа: просто почати частіше висвітлювати жінок у новинах та запрошувати в якості експерток. Такі методи дійсно є досить ефективними, проте це радше верхівка айсберга, а не справжнє викорінення проблеми.

Справжня суть проблеми недопредставленості ховається у буденній нерівноправності, а тобто:

  • стереотипи та упередження щодо жінок
  • сімейне насилля над жінками
  • булінг, об’єктивація та сексуалізація жіночого тіла
  • недопредставленість в політиці та на керівних посадах
  • соціальні обмеження
  • перешкоджання в кар’єрному рості
  • тощо

І ось боротьба з цими явищами вже справа не з легких. За рівні права жінок у світі борються представниці фемінізму. Щодо медіа, то у боротьбу з сексизмом та іншими проблемами включаються медіакритичні портали, спілки та громадські організації, які започатковують проєкти для подолання сексизму у медіа. В Україні такими є, наприклад, Інститут розвитку регіональної преси, Інститут масової інформації, «Детектор Медіа», Кампанія проти сексизму в медіа «Повага» та інші. Зокрема медіакритичні ресурси роз’яснюють, як неупереджено писати про жінок, аналізують медійний ринок на порушення.

Якщо ж говорити про боротьбу з боку кожної людини, то тут лише один рецепт – критичне мислення. Аналізуйте новини, не піддавайтеся на сексистські провокації, вживайте фемінітиви і, загалом, не вдавайтеся до упереджень в бік жіночої статі.

Позитивна динаміка

Незважаючи на те, що частка представленості жінок на ТБ таки залишається нерівною з чоловіками, можемо зауважити позитивну динаміку за останні роки.

Так наприклад, порівнюючи дослідження, за жовтень 2020 року (ІМІ, «Детектор медіа) та за листопад 2017 року (аналогічне дослідження), можна сказати, що:

  • Частка жінок-експерток зросла приблизно на 13%
  • Героїнь сюжетів стало на 5% більше
  • А у ефіри ток-шоу стали запрошувати жінок (2017 рік – 2 жінки на 37 чоловіков – гості студії)

Катерина Вітвицька, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)