Медіа про і для громад: як пишуть про реформу децентралізації

Ірина Ладика

Опубліковано: 19-07-2018

Розділи: Огляди, аналітика.

0

«Медіакритика» аналізує, як засоби масової інформації розповідають про зміни в країні. Сьогодні досліджуємо реформу децентралізації. Вона – одна із найпопулярніших та найрозпіареніших. Зараз села можуть об’єднуватися у громади добровільно, але з часом цей процес стане примусовим. Яка роль у цьому процесі ЗМІ? Вони нагнітають паніку чи навпаки агітують за реформу? Ділимо тексти уже традиційно – на #зраду і #перемогу.

Навіщо нам децентралізація? «Українська правда»

Цей текст «Української правди» особливий найперше своїм автором. Матеріал спеціально для ресурсу написав Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України, який іде в авангарді змін і всіляко агітує за них, бо він зацікавлений у тому, щоб реформа успішно відбулася. Усе б нічого, якби цей текст подавали як блог. Проте у лінку його маркують як статтю, хоча цей матеріал не можна вважати достатньо незаангажованим.

Володимир Гройсман зачіпає кілька аспектів реформи: розділяє децентралізацію та федералізацію, пояснює, у чому між ними різниця, розповідає про складові спроможної громади – що вона обов’язково має включати, розповідає про «пряники» реформи – економічні стимули, а свої аргументи візуалізує за допомогою інфографіки.

Також прем’єр-міністр не втратив нагоди похвалитися власними здобутками на посаді мера Вінниці, коли говорив про повноваження новостворених громад: «Я уже колись наводив приклад, коли у місті Вінниці, де я на той час був міським головою, у самому центрі міста серед малоповерхової забудови розпочалось будівництво одноквартирного дев’ятиповерхового (!) житлового будинку загальною площею майже… 6000 квадратних метрів. З усіма необхідними документами. Хоча пройшло уже біля двох років, історія ще не завершена – міська рада продовжує оскарження через суд… Кожен міський голова міг би навести чимало таких історій з зовсім недалекого минулого».

Важливо, що Гройсман додав до свого, фактично, блогу, підрозділ про опір реформі, хоча йому хотілося б зосередитися лише на нахвалюванні переваг змін, які проводить уряд під його керівництвом: «…наші противники децентралізації завжди спекулювали на міфах, які мають глибокі корені у нашій свідомості. На міфах, подібних тим, які згадувались вище. На жаль, ми діти радянських і пострадянських часів і часто продовжуємо мислити стереотипами того часу…Але на найвищому рівні – президент (правопис збережено – І. Л.), Верховна Рада, Кабмін сьогодні єдині щодо необхідності децентралізації. Це хороша передумова для успіху».

Зважаючи на те, що автором тексту є зацікавлена особа, але водночас наведено аргументи на захист реформи, які підкріплені інфографікою, цей текст можемо вважати #зрадоперемогою.

Вибори і децентралізація: демократичні, але уже з традиційними порушеннями: «Радіо Свобода»

У фокусі матеріалу – перші місцеві вибори до 201 територіальної громади. Для комфорту читачі можуть обрати зручний для себе формат подачі – або прочитати текст, або послухати подкаст.

Матеріал поділений на підзаголовки, які полегшують сприйняття, адже одразу виділяють найголовніше: «Порушення на виборах», «Одні вибори – десять кримінальних проваджень», «Чим ці вибори відрізняються?». Однозначний позитив – інфографіка, яка доповнює фактаж.

Довіру викликає те, що авторка, Яна Полянська, оперує не здогадками, а результатами попереднього підрахунку голосів, просить їх прокоментувати голову «Комітету виборців України» Олексія Кошеля, який не висловлює власного суб’єктивного бачення, а оперує цифрами: скільки кандидатів від якої партії перемогло.

Також звертається за роз’ясненнями до політолога Євгена Магди: «Це не вибори в масштабах країни, це дві сотні територіальних громад, і у кожній відбуваються місцеві вибори. Але можна на сьогодні сказати, що з 350 партій в Україні у нас реально діючих 15, із яких серйозно представлені дві – БПП і дещо менше Батьківщина».

Як доказ порушень на виборах, у матеріалах їх не просто описано, а подано твіти зі сторінки «Комітету виборців України». Це додає матеріалу аргументованості, адже не просто почали говорити пост-фактум про зловживання, а оперативно повідомляли про них у режимі реального часу у Твіттері. Також до тексту додають фейсбук-пости активістів, які теж пишуть про хід виборів.

Зважаючи на залучення експертів, аналіз соцмереж та використання інфографіки, цей текст – однозначно #перемога.

Що таке децентралізація? «Вголос»

Цей текст – короткий блог на сайті «Вголос» Ігоря Гука. Підзаголовок вносить ясність стосовно цільової аудиторії: «для простих людей». Перша фраза обіцяє багато: «Тільки конкретика». Далі йде визначення терміна «децентралізація» і як доказ його підкріплено відео, де про це говорить Президент Петро Порошенко. Далі ж автор мішає горох з капустою і для чогось наводить цитати зі статей Конституції України: 21, 22, 24, 140.

«Крім того, нагадаю реформаторам, що всі громадяни України згідно вимог Конституції мають права, які НІЯК не можуть бути порушені: «Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Стаття 22.Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

Очевидно, що автор вкрай негативно ставиться до реформи і таке бачення намагається насадити усім. Але чомусь для цього він цитує статті із Конституції, а не децентралізаційні закони. Тобто читач має сліпо довіритися авторові, який не оперує фактажем. Навіть закрадається сумнів, чи він узагалі читав якісь першоджерела щодо децентралізації. Такий недотекст – це #зрада.

ГРОМАДна реформа: що нам дала децентралізація: «Економічна правда»

Цей текст для «Економічної правди» написав Геннадій Зубко – віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, тобто зацікавлена особа. На відміну від схожого випадку в «Українській правді», такий матеріал маркують як «колонка». Його для зручності поділено на підрозділи: «добровільне об’єднання», «фінансові інструменти», «секторальна децентралізація: від кількості до якості», «оцінка спроможності громад», «не збавляючи темпів». Кожен із них доповнює інфографіка.

Геннадій Зубко у своїй колонці згадує про законодавчу основу впровадження реформи, наводить статистику зростання фондів місцевих бюджетів, але, на жаль, не наводить першоджерела цих даних. Вперше, якщо порівнювати із попередніми проаналізованими текстами, вводиться та пояснюється поняття «секторальна децентралізація»: «Реформа мусить просуватися вглиб, тож основне завдання її секторальне просування в освіті, медицині, сфері безпеки, земельних відносинах. Для об’єднаних територіальних громад Мінрегіон спільно з іншими профільними відомствами розробив стандарти надання якісних послуг у різних сферах. Так, маємо стандарти щодо створення типового ЦНАП. Спільно з Міносвіти напрацьоване бачення нового освітнього простору на рівні громад».

Увесь текст нагадує більше хваління себе та своїх досягнень, аніж зважений аналіз. Проте, цього можна очікувати від колонки віце-прем’єр-міністра та міністра Уряду. Добре, що читач попереджений про це. Загалом, цю колумністику можна вважати #зрадоперемогою.

Журналісти, пишучи тексти про реформу децентралізації, розуміють, що це нелегка тема, тому завжди підкріплюють свої матеріали інфографікою. Майже у кожному матеріалі є коментар експерта, що додає тексту фаховості. Проте, іноді журналісти так хвилюються, щоб не наплутати чогось, що справу написання текстів цілком віддають урядовцям – тобто людям зацікавленим, які просувають цю реформу і не можуть вказати (чи не хочуть) на її недоліки.

Ірина Ладика, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)