Марс, прийом! Як колонізувати Червону планету вдома на дивані

Вікторія Лаврунова

Опубліковано: 14-01-2020

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Джерело: Canadian Space Agency

Думки про політ на Червону планету завжди розбурхували уяву фантаста чи пересічного землянина (Земля, як чути?). Марс останнім часом став неабияким інформприводом світових ЗМІ. Сьогодні на ньому знайшли воду, завтра – доведуть можливість народжувати дитину в позаземному просторі

Невже ця перспектива для людства настільки ймовірна? Зважаючи на величезну кількість радіації – ризиків для життя на Марсі навіть більше, ніж занотованих на Новий рік дитячих пунктів «я хочу». Не оминути й різноманітні загрози психологічному й фізичному здоров’ю, з якими зіткнуться колонізатори, як от поступова атрофія м’язів або гіпотетична наявність шкідливих мікроорганізмів на Марсі, проти яких в людини немає імунітету…

Здебільшого ентузіазм щодо колонізації Червоної планети спровокований маскультурою на космічну тематику, а також чималою кількістю публікацій у медіа. З’ясуємо, як подають інформацію про Марс у жовтих, спеціалізованих та суспільно-політичних інтернет-ресурсах.

Як медіа висвітлюють тему Марсу

Завдяки моді на космічну тематику, сьогодні можна зробити свій ресурс більш «топовим», якщо в стрічку новин додавати декілька матеріалів про колонізацію Марсу, перебіг підготовки до майбутньої експедиції та нові відкриття у сфері космотехнологій. Наприклад, матеріали про презентації Ілоном Маском новітніх конструкцій для позаземної подорожі або новинки досліджень науковців NASA. Проте більшості людей читати про технології занадто важко (або нудно), тому суспільний інтерес становлять дещо простіші речі.

  1. Що можемо прочитати у жовтих виданнях

Якщо вас вражають космічні «сенсації», моторошні історії про прибульців-убивць та смертоносні комети – вам беззаперечно сюди.

Поширення деякими ресурсами уфологічних інтерпретацій як наукових фактів перетворило інформацію про дослідження Марсу на гру фантазій. Так, кілька років поспіль низка популярних медіа поширювала світлини NASA із поверхні Марса, на яких начебто зображено череп велетенського динозавра. «Сенсація» мала би підтвердити гіпотезу про походження життя на Землі з цієї планети. Пізніше ці домисли спростували спеціалісти NASA, заявивши, що на світлинах – звичайні кам’яні утворення, які лише приблизно нагадують за контурами кістки давніх істот.

“Череп динозавра”, який розгледіли уфологи на знімку із марсохода “Curiosity”

Однак на гучній «сенсації» можна назбирати чимало переглядів. Саме тому досі популярною залишається світлина «марсіанського обличчя», зроблена космічним апаратом «Вікінг-1» ще в далекому 1976 році.

Славнозвісне “марсіанське обличчя”

Незважаючи на неодноразові спростування фахівців NASA («обличчя» на знімку «Вікінга-1» – типова оптична ілюзія) і публікацію сучасніших і точніших фотографій цієї місцевості, деякі ресурси продовжують постити фото «обличчя» як «сенсацію, яку офіційна наука вперто ігнорує».

До слова, спростуванням таких фейків займаються і блогери, які пишуть на тему космосу. Яскравим прикладом таких публікацій є критичний матеріал щодо «марсіанського обличчя».

Так виглядає «обличчя» на якіснішому знімку

Також не втрачає популярності у жовтих виданнях тема космічних прибульців, зокрема з Марсу. Деякі ресурси навіть перераховують ознаки, за якими можна розпізнати прибульців та НЛО (здавалось би, після прочитання цих новин NASA має хапатися за голову, але мабуть там уже звикли).

Шукайте правду та не ведіться на провокації. Фейки – це сенсаційно та захопливо, але забивати голову безглуздям – лише на шкоду власному інтелекту та психічному здоров’ю.

  1. Що можемо прочитати у спеціалізованих виданнях

Якщо ви цікавитесь темою космосу і надаєте перевагу не дуже сенсаційній, але достовірній інформації – тоді вам сюди.

Першість серед українських ресурсів, що пишуть виключно на космічну тематику, посідає російськомовний «Альфацентавра». У виданні переважають теми запуску нових супутників та випробувань ракет. Автори пишуть лаконічно та легко, посилаються на іноземні джерела (MIT Technology Review, Nasaspaceflight, Space), а також часто зазначають про власний переклад статті. На сайті впадають в око гучні заголовки, на кшталт «Как прокормить миллион человек на Марсе?» Проте у цій статті журналісти висувають гіпотези щодо ймовірності вирощування зернових культур, рослин, комах (замінник м’яса). Автори наголошують на тому, що люди здатні «перезавантажитись» задля виживання у таких умовах, але для цього потрібні час та залучення ще більшої кількості науковців.

З іноземних ресурсів варто згадати спеціалізоване видання «Space», що користується неабияким авторитетом серед медійників, що пишуть на тему космосу. На нього часто посилаються, зараховують до списку достовірних та якісних ресурсів про космос. Піднімають у ньому і тему колонізації Марсу, зокрема про експерименти, пов’язані із запланованим запуском нового апарату на Марс у 2020 році.

Отже, читачу, що зацікавлений якісними матеріалами про Марс не складе зусиль знайти достовірне спеціалізоване видання. А своєрідними умовами є наявність часу на їх прочитання та знання англійської мови на базовому рівні.

  1. Що можемо прочитати в якісних суспільно-політичних виданнях

Якщо ви стабільно читаєте загальнополітичні видання, але водночас хочете знайти на улюбленому ресурсі новини і аналітику про космос, то звертайте увагу на відповідні рубрики або шукайте за тегами: наука, техніка, космос, космічна галузь тощо.

В авторитетних українських виданнях загальнополітичної тематики космічну галузь не оминають. Наприклад, «Українська Правда» у розділі «Життя» опублікувала цікаве інтерв’ю з Робертом Зубріним (аерокосмічним інженером, який заснував «Марсіанське товариство»). Воно дає змогу спростувати фантазії, закарбовані в головах як мрійників, так і скептиків. Як приклад можна навести поширений стереотип: «на Марсі немає води та жодного середовища для існування живих істот». Експерт, натомість, розповідає про досвід дослідження Марсу, коли разом з іншими науковцями побачив поклади льоду та виявив метан, який, наголошує інженер, з’являється періодично, а це означає, що є «локальне джерело метану».

Роберт Зубрін – аерокосмічний інженер, доктор наук, засновник «Марсіанського товариства». Джерело: life.pravda.com.ua

Загалом, не все так просто і не настільки складно. Варто лише осягнути базові знання про космос у науковій літературі та понишпорити в мережі, спираючись на достовірні джерела інформації.

Вислідом популяризації Марсу у медіа може стати стрімкий розвиток технологій, що дозволить кожному осягнути Марс (у більшості випадків дистанційно, але все ж таки!) та зробити великий внесок в дослідження космосу.

Отже, охоплюйте космічну сферу для саморозвитку і збагачуйте себе корисними фактами.

І завжди перевіряйте сумнівну інформацію! Інакше завтра новина «5 ознак як розпізнати справжнє НЛО» стане провідною. І тут ми подуріємо…

Вікторія Лаврунова, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)