Інформувати не можна лякати. Як знайти баланс при висвітленні війни в Україні?

Анастасія Погорілець

Опубліковано: 25-05-2022

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?, Огляди, аналітика.

0

Від свободи слова до мови ворожнечі – один крок. І розрізнити, де чітка межа між цими явищами, іноді буває складно. Журналісти часто грішать хейтспічем у своїх текстах, а читачі ще частіше грішать його несвідомим споживанням. Інколи аудиторія навіть не бачить проявів мови ворожнечі чи порушення професійних стандартів автора, адже настільки звикає до такого викладу інформації, що приймає це за належне.

І це прикро, адже такі матеріали є шкідливими для суспільства. Вони на підсвідомому рівні підривають соціальну згуртованість, спричиняють дискримінацію і можуть призвести до гірших наслідків, як-от насильство, цькування тих чи інших соціальних груп.

Нинішні події в Україні — ідеальний час для «розквіту» мови ворожнечі. Завуальовані елементи хейту ростуть у ЗМІ, як гриби після дощу. Особливо, коли йдеться про низькопробні російські та українські видання, що безпосередньо транслюють війну в Україні. Та навіть якісні медіа не без гріха, адже висвітлювати таку емоційну тему, як війна не завжди виходить коректно.

Порівняємо, як часто, з якою метою та які ознаки мови ворожнечі використовують 2 сторони конфлікту: Росія та Україна. Для аналізу оберемо 4 видання: 2 з яких можна вважати якісними та більш-менш збалансованими, а решту — пропагандистськими. Отже, ми провели моніторинг новин в опозиційному російському виданні «Медиазона», пропагандистському ресурсі «РИА Новости» (Росія), а також в українських онлайн-ЗМІ: незаангажованому «Дзеркало Тижня» та проросійському «Страна UA». Період дослідження — від 24 лютого по 24 березня 2022 року, тобто місяць від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Спочатку — до російських медій. Розберемо, як висвітлюють тему війни журналісти видання «Медиазона». Чи дотримуються вони журналістських норм у висвітленні цієї особливої теми?

За період від 24.02 – 24.03 в цьому виданні ми виявили 4 неоднозначні матеріали, в яких використано завуальовані методи хейтспічу у вигляді цитат:

«Минобороны: независимые российские СМИ “продвигают фейковую информацию, подготовленную обкуренной шайкой националистов и СБУ”».

Також журналісти вдаються і до маніпуляцій через надмірну емоційність у заголовках:

«Третья мировая война будет ядерной и разрушительной», — Лавров о возможных последствиях международных конфликтов»;

«BFMTV: Макрон после переговоров с Путиным считает, что “худшее еще впереди”».

Це недобросовісне цитування, яке може бути вирване із первинного контексту і подане у зовсім іншому ракурсі. Сенс такого прийому – зіграти на емоціях читачів, маніпулювати їхніми почуттями, налякати, аби вони зробили «правильні» висновки.

Значно більше прикладів мови ворожнечі та ознак маніпуляцій є на просторах пропагандистського ЗМІ «РИА Новости». У заголовках неозброєним оком можна помітити специфічне відношення до країн Заходу та США, НАТО:

«Байден заявил об “изначальном” стремлении Путина “развалить НАТО»

«Байден: не думаю, что Украине придется жертвовать территориями» «Призрак бродит по Европе. Или вот приехал Байден – Байден все обсудит»

«На своре и шерстка горит.Гиена Европы” сбивает стаю в поход на Украину»

«Как же так?” Польша обиделась на ЕС из-за Украины»

«NYT: США принимают “мучительные” решения по Украине, чтобы не злить Россию»

«Профессор из США: Байден снова стал объектом насмешек – он это заслужил

«Наши коровы кушали доллары?” Кричевский высмеял заявления США о санкциях»

«Рябков заявил, что США пытаются “играть на нервах” мирового сообщества»

 «Вот, чума. США пытаются замести следы своих биолабораторий на Украине»

«Кулеба обвинил Молдавию и Грузию в желании “уцепиться” за Украину»

«США сейчас волнует не Украина“. Эксперты о ляпе Байдена»

«Мутная водичка“. Примут ли Украину по спецпроцедуре в ЕС?»

«США защищают неонацизм на Украине при помощи Микронезии, заявила Захарова»

«Запад ждет, что Зеленский станет президентом в изгнании, заявил эксперт».

Вирвані з контексту цитати плюс декілька експресивних фраз типу «Вот, чума. Наши коровы кушали доллары? Мутная водичка. Призрак бродит по Европе» – і маніпулятивні заголовки готові! Це чіткі ознаки дискримінації і зневаги до США, зокрема Байдена, до країн Європи, НАТО. Після прочитання таких новин у читачів відразу з’явиться негативне ставлення до вище згаданих об’єктів. Тим більше, що «РИА Новости» часто подають інформацію з одного ракурсу, без балансу сторін.

До того ж, під час моніторингу я натрапила ще на декілька провокативних заголовків:

«Ну вот вы и договорились… Россия вышла из диалога с Японией»

«Это означает сорвать переговоры“. Политолог о новой идее Зеленского»

«Сергейцев: никакой “независимости” Украины не было»

«Крым спасли от участи, уготованной украинскими нацистами, заявил Нарышкин»

«Украинский неонацизм: с чего все начиналось и к чему привело сегодня»

«Кадыров связал вспышки опасных болезней с деятельностью биолабораторий США»

«Путин рассказал председателю Евросовета о тактике неонацистов на Украине»

«Путин напомнил о многолетнем геноциде мирных жителей Донбасса»

«Зеленский из-за своей позиции может “потерять” Украину, заявил Володин»

«Финны спровоцировали скандал против России. Испугались величия Большунова?»

«МИД: народы России и Украины преодолеют ненависть киевского режима»

«До чего в Киеве довели дело“. Эксперт о разрыве Украиной отношений с РФ».

«Експертні» оціночні судження на кшталт «Ну вот и договорились…» чи риторичні питання, як «Испугались величия Большунова?» задають вектор думок та автоматично негативно забарвлюють зміст.

А матеріали про якихось «українських неонацистів»  вражають… Здається, російських журналістів не вчили перевіряти інформацію на достовірність. Інакше чому вони так давно пишуть про те, чого в реалі немає?

Можна зробити висновок, що з російськими виданнями ще не зовсім втрачено, проте ситуація на межі. Там є декілька опозиційних видань, котрі продукують незаангажовані більш-менш об’єктивні новини, але таких, на жаль, з кожним днем стає менше. Хоча навіть у таких, відносно якісних медіа, час від часу зустрічаються чорні плями, що закликають до дискримінації. Якщо ж говорити про низькопробні провладні видання, як «РИА Новости», то вони перенасичені маніпулятивними новинами, які не тільки порушують журналістську етику, але й несуть в маси недостовірну, часто вигадану інформацію, яка викликає злість, агресію і ненависть до певних соціальних груп, у цьому випадку – до українців.

А як же в Україні висвітлюють тему війни?

Чи вдаються журналісти до заборонених прийомів, чи все-таки свято дотримуються професійних канонів?

Спершу розглянемо суспільно-політичне онлайн-видання «Дзеркало Тижня». Це одне із найбільш якісних видань в Україні, що має досить високі рейтинги та рівень довіри читачів.

Від 24 лютого по 24 березня нам все-таки вдалося знайшла декілька матеріалів із сумнівними заголовками:

«Нас хочуть перетворити на остаточних скотів»: Андрій Макаревич закликав зупинити війну в Україні

Путінська еліта “в стані тихого жаху” – оглядач The Economist»

«Найгірше ще попереду“, — Макрон після переговорів з Путіним»

«Євросоюз “умиває руки” від реальної допомоги Україні та українським біженцям – Мінюст Польщі»

«Німеччина була дурною“: міністр економіки ФРН назвав помилкою залежність країни від газу з РФ».

Такі вирвані з контексту фрази створюють упереджене ставлення і надають новині певного емоційного забарвлення. Ці матеріали вже не тільки інформують, але і «підказують» на подальшу реакцію. А новина з цитатою «Найгірше ще попереду» – чистий клікбейт. Ну і для чого таке робити, коли рівень тривожності українців від подій та таких новин і так зашкалює?!

Ну, з «ДТ» розібралися. «Гріхів» небагато, але вони таки є. Чим нас здивує українське російськомовне видання «Страна UA». А їм нам точно є чим дивувати!

Почнемо з того, що видання не надто приязно ставиться до нинішньої влади. Інакше як пояснити, що журналісти часто називають президента просто «Зе», а ковідну тисячу – «Вовиною». Чи, може, в них є обмеження щодо символів і вони так економлять місце?

«Отключить от SWIFT и эмбарго на энергоносители. Зе потребовал от Европы ввести жесткие санкции против России»

«Зе записал новое видео. Заявил об антипутинской коалиции и закрытии воздуха для авиации РФ»

«“Ваша обязанность”. После удара по Виннице Зе жестко потребовал от западных лидеров закрыть небо над Украиной»

«Зеленский предложил Беннету провести переговоры с Россией в Иерусалиме. Зе видит положительные сигналы из РФ»

«Вовину тысячу разрешили тратить на любые продукты или товары»

«Зе в новом обращении рассказал о планах РФ бомбить Одессу, показаниях военнопленных и восстановлении Украины»

«Кабмин остановил выплату “вовиной тысячи” за вакцинацию».

Це один із проявів неповаги до президента, і яке суб’єктивне ставлення в редакції до нього не було б – прізвище варто таки було б написати повністю, а Вову назвати Володимиром – президент, як-не-як. Це ж те саме, що їх видання називати просто «Стра», а не «Страна UA».

Також журналісти видання часто грішать надто експресивними заголовками, що викликають сумнівне співчуття та різний спектр емоцій, залежно від теми:

«Жители Киева собираются ночевать на полу в метро целыми семьями. Фото»

«Появились фото и видео опустевшего Киева с одинокими шахматистами и картежниками в парке Шевченко»

«Харьковчане готовятся спать на полу подземки. Фото»

«Появилось видео, как родители с детьми ждут обстрелов в киевской подземке. Детям установили кинотеатр»

«На Ж/Д вокзале Киева люди под вой сирен бегут прятаться на станцию метро. Видео»

«Горящие дома и убитые мирные жители. Что происходит в Ирпене. Видео».

Так, цю тему не оминеш, бо така нова реальність українців, що вони ночують на станціях метро. Але, поясність, для чого так деталізувати: «Одинокие шахматисты», «горящие дома», «убитые мирные жители»… Таке враження, що ці тексти писав журналіст, який в душі марить писати художні твори, а не просто новини.

Особливу увагу журналісти приділили і темі хліба, а точніше, його відсутності в перші дні війни:

«В Киеве размели хлеб в магазинах»

«Появились фото продуктовых магазинов Киева, в которых размели хлеб и воду»

«Дизель по 40, успокоительные и куда пропал хлеб. Что происходит в магазинах, аптеках и на АЗС»

«Разорвалась пищевая цепочка. Когда в магазинах появится хлеб».

Такі новини не інформують, а тільки підвищують рівень тривожності читачів. А хіба основне завдання ЗМІ – не інформувати?! Чому не написати, що «Хліб розкупили», «Яка ситуація в магазинах, аптеках і на АЗС?» Не обов’язково насичувати тексти зайвими емоціями.

«Страна UA» публікувала багато матеріалів про біженців:

«Под шумок бегут арабы“. Поезда с беженцами едут в Польшу из Львова 14 часов вместо трех»

«Бросают машины и идут пешком. Наплыв украинских беженцев на западной границе растет»

«В Чехии из-за беженцев из Украины ввели режим чрезвычайной ситуации»

«Девушка из Закарпатья возмутилась, что эвакуированные пьют водку в барах и не уважают венгерский язык»

«“Тариф – 3-7 тыс. долларов”. Как “решалы” переводят мужчин через границу за взятку»

«Толпы людей, взятки и решалы. Как украинцы бегут от войны через молдавскую границу»

«Квартиры заканчиваются”. Что происходит на рынке недвижимости западных областей, куда украинцы бегут от войны»

«“Бьются за место в очереди и грабят“. Как тысячи украинцев почти сутки стоят на западной границе».

Такі узагальнення навішують ярлики і викликають упереджене ставлення до всіх українських біженців.

Інколи журналісти перекручують факти і висвітлюють їх в іншому ракурсі. Наприклад, новина «Лукашенко рассказал, как уговорил Путина оставить российские войска в Беларуси». Після прочитання заголовка складається враження, що Лукашенко – прихильний до України, адже вмовив путіна залишити війська за кордоном і не наступати. Але варто тільки прочитати наступні декілька речень і рожеві окуляри спадають. Виявляється, Лукашенко просто порадив путіну поки що не вводити військ, адже сили противника, порівняно з українськими, були нерівні. А далі журналісти публікують цитування Лукашенка: «Ты прав [до путіна], надо оставить. Это еще один шанс обезумевшим политикам в Украине сделать соответствующие выводы. Может быть, они поймут, что надо сесть за стол переговоров и принять решения о мире. Не должны братские народы воевать”. Вот о чем мы договорились. А не то, что мы там готовили какую-то против Украины войну. Еще раз подчеркиваю: для того, чтобы, как он сказал, украинцы, руководство и политики Украины еще раз сделали выводы и поняли, что надо решать за столом переговоров эти вопросы”, – заявил Лукашенко». Таке нібито безобідне цитування (бо ж цитування, а не власна писанина автора!) несе прихований зміст у підтримку дій противника.

Також однією у улюблених тем виявилось звинувачення України у голоді і всіх світових бідах:

«Газ по $3000, зерно $400, драки за подсолнечное масло. Как война в Украине вызвала мировой кризис»

«В ЕС и Турции из-за войны в Украине в магазинах заканчивается подсолнечное масло. За него даже дерутся. Видео»

«Золотая пшеница. Как в Украине в войну будет проходить посевная и грозит ли стране и миру голод»

«Миру грозит голод из-за войны в Украине – ООН»

«Война в Украине привела к росту цен на продовольствие и может вызвать глобальный голод – ООН»

«Есть меньше мяса, быстро мыться и ездить 30 км/час. Как немцев учат экономить на всем из-за войны в Украине».

Не оминуло видання і залякувань ядерною війною: «Россия в Бердянске, палец Путина у ядерной кнопки. Как прошел четвертый день войны в Украине»

«“Надеюсь, Бог этого не допустит“. Постпред России в ООН ответил на вопрос об использовании ядерного оружия».

Таких емоційно забарвлених заголовків у виданні багацько. Ось ще деякі з них:

«После начала наземной операции Киев падет через 96 часов – Newsweek»

«Путин призвал ВСУ устроить в Украине переворот, а ее власть назвал “шайкой наркоманов”»

«Семь дней в крови. Итоги первой недели войны в Украине»

«Их позиция не вызывает уважения“. Кулеба вслед за Зеленским раскритиковал НАТО»

«Логистика сломалась, покупатели разъехались. Почему закрываются “Сильпо” и что будет с другими супермаркетами»

«Зеленский призвал Италию “не быть курортом для убийц” и предупредил об угрозе голода из-за войны».

Клікбейти, фейки, маніпуляції, спотворення інформації – на сторінках «Страна UА» можна зустріти все, що завгодно. Про журналістські норми та екологічність текстів тут, мабуть, ніхто не задумується. Зацікавити читача будь-якими (читати – чорними, забороненими) способами – основне завдання журналістів цього видання.

Отже, після моніторингу цих 4 медій, можна зробити висновок, що найменше журналістських порушень і проявів хейтспічу в текстових матеріалах за 24.02 – 24.03 було у виданні «Медиазона» – 4 шт., на другому місці «Дзеркало Тижня» – 5 шт., на третьому – «РИА Новости» – 28 шт., а рекорд побила «Страна UA» – 95 маніпулятивних новин!

Сумно і навіть трохи страшно. Але якщо шукати в цьому плюси – то без таких ЗМІ ми не знали б, що таке якісна журналістика.

Анастасія Погорілець, магістрантка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)