Будемо працювати до смерті? Як медіа висвітлюють пенсійну реформу

Ірина Ладика

Опубліковано: 11-07-2018

Розділи: Огляди, аналітика.

0

«Медіакритика» продовжує досліджувати, як медіа розповідають про реформи. Сьогодні на черзі – пенсійна. Пенсіонери – одна із найвразливіших груп українського суспільства. А ще вони – найактивніші виборці. На допомозі саме пенсіонерам люблять піаритися політики. Тому така реформа привертає до себе увагу. А як її подають ЗМІ? Ділимо тексти уже традиційно – на #зраду і #перемогу.

Пенсійна реформа в Україні. Як розрахувати, кому слід нервуватися і як купити додатковий стаж: «ТСН.ua»

Одразу у вічі впадає заголовок, він нагнітає паніку, зачіпає людину і, відповідно, змушує її клікнути на матеріал. У голові одразу виникає запитання: «Чи не мені слід нервуватися?» Текст не має звичного поділу на підрозділи, але кожні кілька абзаців є гіперпосилання на текст зі схожою тематикою. Він може зацікавити читача і збільшити його час перебування на сайті.

У публікації авторка Ірина Прокоф’єва намагається доступно пояснити ключові зміни, які впроваджує пенсійна реформа. Терміни, якщо вони є, доступно пояснено з прикладами. Наприклад, поняття «солідарна система». Непідготовлений читач не розуміє, про що мова, але у тексті журналістка пояснює буквально «на пальцях»: «Це коли молоді люди, які працюють, утримують старих, тобто скидають в один загальний казанок відрахування від своїх зарплат, а держава намагається ці гроші розподілити між всіма пенсіонерами. …Зараз все насувається до катастрофічного співвідношення, коли одна людина, яка працює, має забезпечити старість двох. Тих, хто кидав зароблене в загальний котел, і тих, хто цього не робив. Їли з цього котла швидше, ніж у нього додавали».

Цей текст – #перемога.

Пенсійна реформа в Україні: суперечка навколо накопичувальних пенсій: «Deutsche Welle»

У центрі уваги матеріалу «Deutsche Welle» – пропозиція впровадити накопичувальні пенсії. У тексті подано дві діаметрально протилежні позиції й обґрунтовано їх. Важливо, що найперше читачам пояснюють, що таке «накопичувальні пенсії», що таке «перший, другий, третій рівні пенсійної системи».

Журналісти перед тим як викласти позиції сторін, розповідають, у чому ж суть пропозицій: «Нині український уряд намагається запровадити другий рівень пенсійної системи – обов’язкові накопичення. Це коли працівники або роботодавці від їхнього імені сплачують внески до накопичувального пенсійного фонду (державного чи недержавного). Внески обліковують на індивідуальних пенсійних рахунках, звідки накопичення інвестуються в різні фінансові інструменти. Після виходу на пенсію людина отримує право на додаткові пенсійні виплати, розмір яких обраховується з накопиченої суми внесків та інвестиційного доходу».

Текст читається легко, бо є поділений на підрозділи, доповнений фото та відео. Факти, викладені у ньому, викликають довіру, адже подано пряму мову віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка, директорки соціальних програм Центру Разумкова Людмили Шангіної, провідного економіста, керівника програм представництва Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Фарука Кхана, експертки з питань пенсійної системи Реанімаційного пакету реформ Галини Третьякової. Викладено різні позиції на впровадження накопичувальних пенсій, і, що важливо, журналіст не робить суб’єктивних висновків, не підводить читача до певної думки, а залишає йому простір, щоб скласти власне враження від пропонованих новацій. Тому такий текст – однозначно #перемога.

Перезавантаження української пенсійної системи: «zахid.net»

У вічі одразу впадає нетиповий для інтернет-видання заголовок, що не містить дієслів. Він не змушує відкрити посилання, бо люди не бачать очевидної користі від себе. Така назва для статті пасувала б більше газеті. Її рятує підзаголовок, який є набагато практичнішим і кориснішим для читачів: «Що це означає для пересічних українців?»

Суть тексту – ознайомити із «головними новаціями у пенсійному законодавстві». Матеріал зручно поділений на підрозділи, які виділені жирним: «Підвищення мінімальної пенсії», «Пенсії осучаснюють», «Формула призначення пенсії», «Хто виграє, а хто втратить»… Краще зрозуміти нововведення допомагає інфографіка.

Варто зазначити, що авторка тексту, Юлія Поліковська, не дає власних оціночних суджень щодо реформи, а намагається доступно пояснити прийнятий закон. Проте бракує погляду експертів на законопроект та реформу. Тому такий текст – #зрадоперемога.

Пенсійна реформа: що змінюється, коли і для кого?: «bbc.com»

Перевага тексту: чіткий заголовок, який розкриває основні моменти, про які буде йти мова. Перші два слова – ключові, за ними найчастіше користувачі шукають у пошуковій системі інформацію, яка їх цікавить. Тому ця публікація матиме більше переглядів завдяки легкому пошуку.

У матеріалі розповіли про головні зміни, які принесе пенсійна реформа: підвищення пенсій (подали статистику – скільком пенсіонерам і на скільки збільшать виплати), вимоги до стажу, ситуація з індексаціями пенсій, накопичувальна система. У текст багато даних, цифр, але вони подані структуровано, деякі проілюстровані візуалізацією УНІАН. Оцінку Володимира Гройсмана взяли з його допису у «Твіттері»: «Нова пенсійна система забезпечить підвищення пенсій для 9 млн пенсіонерів. Відходить у минуле пенсія 949 грн. З 1 жовтня мінімум 1452 грн», написав прем’єр у Twitter».

Бракує закінчення статті, адже останній абзац – це інформація про новину, яка стосується реформи, та думок економістів чи коментарів чиновників, дотичних до впровадження новацій. Зважаючи на це, такий матеріал – #зрадоперемога.

Пенсійна реформа, рівень другий. Чи готова Україна: «epravda.com»

Найперша претензія до цієї публікації «Економічної правди» – заголовок. Багато українців, зокрема тих, які скоро будуть претендувати на пенсію, не розуміють цього терміна. Він у тексті пояснений геть незрозуміло, як, зрештою, й інші поняття.

Наприклад, ось як автор, Володимир Шевченко, розтлумачує термін «солідарна система»: «В Україні з часів СРСР існує солідарний рівень пенсійної системи в вигляді Пенсійного фонду України. Цей фонд формується від надходжень з єдиного соціального внеску 22% від заробітної плати». То що ж значить ця система? Для читачів це залишилося загадкою.

Ще один приклад – недержавний пенсійний фонд: «НПФ це своєрідний мішок з грошима, яким управляє компанія з управління активами КУА з ліцензією Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку НКЦБФР. Завдання КУА вигідно інвестувати гроші НПФ, розклавши кошти в акції, облігації, депозити, нерухомість». Автор, роз’яснюючи, ще більше заплутує читачів засиллям термінології.

Зважаючи на назву ресурсу, його контент загалом і стаття зокрема орієнтовані на людей, які уже мають базові знання з економіки, розуміють терміни і є «в темі». Для «простих смертних» цей текст просто не по зубах. Тому текст можемо маркувати як #зрада.

Чимало текстів про пенсійну реформу – це переказ прийнятого закону. Багатьом матеріалам бракує коментарів експертів, які змогли б фахово оцінити нововведення.

Ірина Ладика, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)