Боти проти масової свідомості

Вероніка Нановська

Опубліковано: 29-10-2019

Розділи: Нові технології медіа, Огляди, аналітика.

0

Усім нам важливо бути обізнаними, орієнтуватися у подіях та ділитися своїми знаннями з іншими. Проте будь-яке наше обговорення у соціальних мережах може супроводжуватися маніпулюваннями ботів, спеціально створених для посилення впливу в інформаційному середовищі. Які, на жаль, відіграють сьогодні значну роль у поширенні неправдивої інформації.

Джерело: Golden Sikorka / Shutterstock.com

  • Інтернет-бот (англ. bot, скор. від англ. robot) — спеціальна програма, що виконує у мережі автоматично і/або за заданим розкладом певні дії через ті самі інтерфейси, що й звичайний користувач. Зазвичай боти призначаються для виконання роботи, одноманітної й повторюваної, з максимально можливою швидкістю, набагато вищою за можливості людини.

The New York Times, The Washigton Post, The New Yorker та інші популярні видання використовують бот-технології переважно для розваги або для покращення сприйняття контенту аудиторією. Їхні боти насамперед створені як засіб взаємодії з користувачем, щоб відповісти на прості та актуальні питання під час відвідування вебсайту або для розсилки новин.

В Україні існує тенденція застосування ботів для поширення фейків, що, як наслідок, призводить до дезінформації користувачів мережі.

Ботинайпримітивніший, проте часто ефективний інструмент. Яскравим прикладом зовнішньої компютерної пропаганди стала медіаактивність у відповідь на катастрофу малайзійського Боїнгу MH17 17 липня 2014 року. Теорія про те, що Боїнг збив військовий літак, зявилась на Twitter. Пізніше Міністерство інформаційної політики України довело, що її поширював бот, створений під час Євромайдану для розповсюджування антиукраїнських гасел.

Такі повідомлення боти поширюють в соцмережах, де, привернувши достатньо уваги, потрапляють до провідних ЗМІ, таким чином легалізуючи фейки. Найактивніше ботів використовують під час виборчих кампаній.

Створюючи ілюзію громадської думки, політики користуються послугами так званих «ботоферм», які масово пишуть коментарі під різними постами задля підтримки когось або проти певних політиків. З огляду на це стає зрозуміло, чому за невеликий проміжок часу офіційні сторінки політиків отримують дивний приріст аудиторії. Наприклад, коли спеціальна платформа Socialblade провела масштабну чистку ботів та неактивних акаунтів, кількість підписників Юлії Тимошенко за один день впала на 44,3% (на понад 47 тисячзі 106 226 до 59 198).

Платформа StopFake, яка перевіряє факти, проаналізувала також кілька профілів американських політиків. Вони виявили приблизно 70% фейкових підписників Дональда Трампа у Twitter і 45% – у Барака Обами.

Існує цілий ринок маніпуляції соціальними мережами. Піарагентство Pragmatico (Doping Digital Agency) займалося розкруткою не лише політиків, а й, зокрема, просуванням контенту сайтів холдингу Znaj.ua, Politeka та Hyzer.

Ясна річ, політичні чи інші проєкти можуть мати і власні ботоферми, про які ми не знаємо, але які продовжують впливати на масову свідомість. Також слід визнати, що цим займаються звичайні люди, які створюють або поширюють фейки заради легкого заробітку грошей. Це одна із основних причин поширення таких ботоферм. Дивно, що кожен хоче читати якісні достовірні новини, але погоджується на такий підробіток.

Наразі Facebook призупинив діяльність деяких груп й окремих акаунтів, які вели дезінформаційні кампанії. Як мінімум за однією з цих сторінок слідкували майже 4,2 мільйона користувачів. Близько 1,6 мільйона доларів було витрачено на рекламу вилучених облікових записів.

Проблема професійної та аматорської журналістики полягає в тому, що на медіаплатформі свої матеріали може опублікувати будь-хто, а думка журналіста стала менш важливою, ніж «лідера думок». Важко конкурувати в оперативній подачі інформації з мільйонами людей, які поширюють новини в соцмережах. Інше питання: чи не скористаються медіа тими ж маніпулятивними технологіями?

У цьому масиві інформації та інструментів впливу сучасна журналістика приймає нові виклики. Проте, у такій ситуації дедалі складніше відрізняти правдиву інформацію від дезінформації. Нові технології надають можливість доступу до надійних джерел інформації, але це явище має і зворотній бік. Тож важливим аспектом професійної діяльності масмедіа залишається перевірка інформації та запобігання впливу фейків.

Вероніка Нановська, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)