Віртуальні помічники журналістів: для чого редакціям боти

Уляна Цюпка

Опубліковано: 04-01-2021

Розділи: Нові технології медіа.

0

Сучасні медіа дедалі більше потребують зворотнього зв’язку з аудиторією. Щоб матеріали були актуальними та затребуваними, потрібно знати про що думає, чим цікавиться їх споживач. Тут не обійтись без помічників – чат-ботів, новітніх інструментів для спілкування з аудиторією. Проте це не єдина функція, яку вони можуть виконувати.

Медійники дають чат-ботам різноманітні завдання, наприклад:

  • пропонувати добірку новин (Telegram-бот «ТСН»)
  • інформувати читачів про нові матеріали (Facebook-бот видання «Loйер»)
  • розважати аудиторію («Шевченкобот» від ондайн-журналу «Platfor.ma»)
  • навчати, інформувати в тій чи іншій сфері (Telegram-бот Устим від порталу «Слово і діло»)

Отже, завдання ботів у медіа бувають різні, але між ними є дещо спільне. Кожен з них створений конкретним ЗМІ, а тому повинен постійно нагадувати про це медіа вже наявній аудиторії та зацікавлювати і залучати до взаємодії нову. Проте, збільшити аудиторію, використовуючи боти, не так просто. Навіть якщо їхнім завданням є розсилка матеріалів медіа.

Але можливо. Яскравим прикладом є закордонний Тwitter-бот від The New York Times, який допомагає приваблювати молодих читачів. Бот @NYT_first_said  читає кожну статтю видання, порівнює її з усіма попередніми публікаціями, знаходить слова, які раніше ніколи не використовувались на сторінках The New York Times, і твітить їх. Найбільше аудиторію цікавлять нові слова про їжу та ЛГБТ. Варто визнати роботу цього бота дієвою. Адже найпопулярніший допис уподобали 28,5 тисяч користувачів, а 8,5 тисяч – ретвітнули.

Вдалою розробкою ботів може похизуватись видання The Washington Post. Heliograf – бот, який створили для написання коротких заміток і новин про Олімпійські ігри в Ріо-де-Жанейро 2016. Але на цьому робота бота не закінчилась, йому доручили інформувати про шкільні футбольні матчі та результати американських виборів.

Впродовж свого першого року роботи Heliograf створив близько 850 публікацій, з них 500 новин про вибори, які набрали більш ніж 500 тисяч унікальних відвідувачів. Можливо ця цифра є незначною для такого масштабного ЗМІ, але мова йде про ті невеликі публікації, на які The Washington Post не витратив  багато часу та зусиль своїх реальних співробітників. Отже, з поставленим завданням Heliograf впорався.

Ще один приклад бота від цього ж видання – Feels. Його створили і запустили під час президентських виборів в США у 2016 році. Гаслом цього бота було «Одні вибори. П’ять емоцій. Так багато почуттів». Щовечора о 19-й годині  бот Feels звертався до фейсбук-підписників The Washington Post, із запитанням: «Що ви відчуваєте сьогодні щодо виборів?». У відповідь  люди обирали один із п’яти смайлів: посмішка, сміх, сльози, злість чи байдужість. Також, могли прокоментувати і пояснити свій вибір. Наступного ранку бот надсилав підписникам сповіщення про результати вчорашнього опитування. Крім відстеження емоцій, Feels іноді надсилав користувачам новини The Washington Post про президентські вибори.

Головним мінусом таких ботів, як Feels є те, що всі вони ситуативні. В результаті, клопоту і витрат може бути більше, ніж користі.

Все ж є сенс створювати боти до певних подій, але не потрібно їх обмежувати приводом. Наприклад,  The New Yorker у 2017 році до своєї 92-ї річниці розробили поетичного бота. Спочатку він працював у  Twitter та Facebook. Хоча річниця позаду, бот продовжує публікувати уривки поезій у Twitter із посиланням на The New Yorker.

Отже, боти допомагають працівникам редакцій виконувати роботу складнішого рівня і не відволікатись на незначні (але теж важливі) завдання. Навряд чи штучний інтелект зможе замінити журналістів, але точно буде хорошим помічником і звільнить медійників від рутинної роботи.

Уляна Цюпка, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)