Пандемія, інформаційні війни, жорсткіші обмеження у соціальних мережах та популярність аудіо – усе це впливає на журналістику. Глянемо що за тренди у медіа можна виділити за минулий 2021-й рік і припустимо, які розвиватимуться у наступні роки

Нашу жагу до потіх, вже давно використовують у багатьох буденних справах. Купив каву - тримай фішку, назбирав фішки - обміняй на каву. Зіграв гру в додатку - тримай знижку на бургер. Купив косметику на енну суму - отримав кешбек бонусами. Таким чином, ніби граючи, нас заохочують до покупок.

Таке явище має назву - «гейміфікація», що означає використання ігрових прийомів, у неігровому контексті. Тобто, за допомогою розваг всіляко намагаються привабити та затримати аудиторію. Така практика використовується не лише в маркетингу, а й в освіті, соціальних мережах, при створенні реклами та навіть в медіа. Саме про них і поговоримо.

Майже всі наші дії  зберігаються у формі даних. І мова не лише про вподобайки й поширення посту у соціальних мережах, закупи в онлайн-магазинах та пошук фільмів на вечір. Тут і реєстрація народження чи смерті, акти шлюбу та розлучень, бюджетні закупівлі і податкові збори. Ці дані зберігають у собі тенденції, взаємозв’язки між певними явищами чи рішеннями, одним словом, у них містяться історії. Історії, які не лише зацікавлюють аудиторію, а й формують громадянське суспільство і стають інструментом контролю за політиками. Історії, які розповідає журналістика даних.

Не так давно, а подекуди й досі, VR-технології вважали інструментом виключно розважальної індустрії. Та нині вони поширюються на найрізноманітніші сфери: медицина, освіта, соціальні проєкти. Не оминула ця технологія і журналістику. Розглянемо впровадження технологій віртуальної реальності на прикладі проєктів New York Times та Associated Press, а також поглянемо на українській досвід.

Ромео і Джульєтта уникнули смерті, Есмеральда покохала Квазімодо, а Лукаш і Мавка стали щасливою лісовою сім’єю. Усе можливо, якщо дія відбувається у форматі нелінійної (багатоваріантної) оповіді, де ключові сюжетні повороти і фінальна розв’язка залежать від вибору читача. Ідея варіативності оповіді, що надає можливість користувачеві впливати на перебіг сюжету і отримувати різні фінали історії, існувала з найдавніших часів, проте лише сучасні технології ЗМК перетворили її із поодиноких мистецьких експериментів на мейнстрімове явище сторітеллінгу (англ. storytelling, «розповідь історій»).

Еволюційно склалось так, що людство завжди полюбляло слухати історії. Особливо біля вогнища. Як же подкасти замінили нам розповіді біля ватри? За останні 20 років подкасти з маловідомого формату переросли в один із найпопулярніших медійних майданчиків. Дедалі більше медіаресурсів запускають свої подкасти, а журналісти (і не тільки) впевнено відкривають для себе цей простір для транслювання ідей.

Віртуальна реальність (Virtual reality, далі – VR) – технологія, що облетіла й вразила весь світ. І не перестає вражати: у червні 2020 року інженери з Чиказького університету придумали, як генерувати у віртуальної реальності температурні відчуття, використовуючи особливості людського організму. За допомогою запахів у VR можна буде відчути спеку і холод. Коли такі технології вже на порозі, їхнє впровадження у різні професійні галузі – питання часу. Мова піде про одну з таких – VR-журналістику.

Сучасні медіа дедалі більше потребують зворотнього зв’язку з аудиторією. Щоб матеріали були актуальними та затребуваними, потрібно знати про що думає, чим цікавиться їх споживач. Тут не обійтись без помічників – чат-ботів, новітніх інструментів для спілкування з аудиторією. Проте це не єдина функція, яку вони можуть виконувати.

На офіційних сторінках у соціальних мережах низки українських ЗМІ цього року новим трендом стали короткі і часто новинні відеоролики. Цей формат на сторінках Facebook та Instagram зокрема використовують «Громадське телебачення», «UA:Перший» та українська редакція «Радіо Свобода». Журналісти називають такі ролики «соцвідео» — скорочено від «відео для соціальних мереж».

Якщо би нам запропонували назвати лише одну найважливішу особливість цифрової журналістики, то це не було би аж таким простим завданням. Чому віддати перевагу: мультимедійності чи інтерактивності? Надзвичайній оперативності чи здатності адаптуватися до персональних зацікавлень конкретного індивіда? А, може, варто зосередитися на гіпертекстових зв’язках, які миттєво переносять до файлу, який нас зацікавив? Втім, є поняття, яке […]