NFT: що це взагалі таке і як його можна використовувати в журналістиці

Яна Шекеряк

Опубліковано: 09-10-2022

Розділи: Нові технології медіа.

0

Ще не усі встигли розібратися з різними криптовалютами, біткоїнами, блокчейнами й іншими технологіями, як тут раптом “вистрілив” NFT. Як і чому якісь твіти чи картинки продають за тисячі доларів? І чи можна цю платформу використовувати для підтримування діяльності ЗМІ чи ЗСУ.

 Блокчейн, крипта й інші терміни

Якщо гуглити що таке це NFT і перейти за першим посиланням до Вікіпедії, матимемо визначення: “NFT (non-fungible toke) — це одиниця даних у цифровій книзі, що називається блокчейном, де кожен NFT може представляти унікальний цифровий елемент, і тому кожен з них не взаємозамінний.” Тож для розуміння варто прояснити ще декілька термінів.

Криптовалюта — це, простими словами, віртуальні гроші, які не можна відчути на дотик чи побачити. Якщо більш науково —  різновид цифрової валюти, емісія та облік якої виконується децентралізованою платіжною системою повністю в автоматичному режимі. Тобто операції з нею проводяться без посередників, якими є, наприклад, банки для більш звичної для нас валюти. В основі крипти лежить технологія блокчейну, де й зберігається уся інформація.

Блокчейн — розподілена база даних. Це такий впорядкований ланцюжок записів, цифровий ланцюжок з блоків. Вони зберігають дані про усі транзакції у мережі і їх не можна змінити чи видалити. Це мов велика база даних, яка зберігається в мережі пристроїв, що поєднані між собою без центрального сервера, без якогось посередника чи центру управління. Кожен пристрій має доступ до інформації про кожну транзакцію в мережі, яка колись здійснювалася.

Токен — одиницях обліку запису в регістрі розподіленого блокчейн-ланцюжка. По суті аналог цінним паперам у цифровому світі. Це одиниця обліку в мережі блокчейн, за допомогою якої можна створювати цифрові цінності. Вони можуть бути взаємозамінними (fungible tokens), як, наприклад, у біткоїні. Тобто їх вартість однакова, будь-який можна замінити іншим. А є унікальні токени, які позначають один конкретний об’єкт, і не можуть бути замінені іншими, інших таких самих не існує. Унікальні токени, тобто non-fungible token якраз і є NFT.

NFT: ринок, відомі випадки, перпективи

NFT це цифровий сертифікат, який підтверджує володіння певним активом. Зазвичай це якесь цифрове мистецтво – меми, діджитал картини, статті, якісь предмети з комп’ютерних ігор  тощо. Але NFT можна присвоїти й фізичному об’єкту. Оце присвоєння, тобто токенізація якогось об’єкта, називається мінтінгом.

Історію NFT починають 2014 роком. Тоді художник Кевін Маккой викарбував на блокчейні Namecoin перший відомий NFT Quantum у вигляді восьмикутника, який змінює колір. Продали його згодом за 4 долари.

Власне, назва NFT виникла у 2017-му, тоді й запустилася CryptoPunks — одна з найвідоміших колекцій NFT на Etheria (10 тисяч піксельних зображень персонажів, без жодного повторення).

Своєрідним поштовхом для NFT став карантин. Протягом 2020-го ринок NFT збільшився до $250 млн. У 2021 році NFT увійшов у холдинг Meta.  Розвиток цієї сфери асоціюється з низкою гучних продажів.

Так у січні 2021го картинку №2890 з колекції  CryptoPunk продали за 761 тисячі доларів.

Відомий мем Nyan Cat, створений у 2011 році,  продали у лютому 2022 у вигляді NFT, майже за 600 тис. доларів,

Аукціонний дім Christie’s продав колаж із 5 тисяч робіт художника  Майка Вінкельмана (Beeple), які він створював кожного дня під назвою: “Everydays – The First 5000 Days”. Роботу виставили  з початковою ціною у 100 доларів, і в результаті продали за 69 млн доларів. Це був перший випадок, коли аукціонний дім Christie’s продав на аукціоні JPG-файл.

 

У вигляді NFT продали також перший твіт, який виставив на аукціон засновник мережі Джек Дорсі.

Інколи фізичний об’єкт може повністю перейти у цифрову сферу. Як, наприклад випадок, коли блокчейн-компанія Injective Protocol купила за $95 тисяч картину Бенксі Morons (White), спалила її та створила цифрову версію з унікальним токеном, щоб потім продати й віддати гроші на благодійність.

Музична сфера також використовує NFT. Так у березні 2021 року співачка Граймс продала свої цифрові роботи за 6 мільйонів доларів.

Продавати й купувати також можна інвентар у комп’ютерних іграх, квитки на концерти, фрагменти спортивних матчів, частини віртуальних всесвітів тощо.

Однак людина, придбавши NFT, скажімо, згаданого вище мему з котиком, не стає єдиним, хто його бачить. Об’єкт залишається у вільному доступі – його можуть звантажувати й інші, просто власник лише один. Яка тут вигода? Різна: колекціонування, інвестиції (але це, за визначенням Євгена Пенцака,  скоріше приправа до основного блоку інвестицій, бо вони не надто надійні) просто перепродаж робіт, підтримка роботи митців, інвестуючи у їх роботи. NFT також надійно засвідчує авторське право, що в перспективі можуть використовувати юристи у цій галузі.

NFT і журналістика

Журналістика, на перший погляд, не стандартна галузь для NFT, тут частіше продається і купується саме цифрове мистецтво. Однак важливою є особистість автора. Як визначити вартість самої картинки, якщо вона сама по собі не має якогось значення, як, скажімо, перший твіт? Якщо автор відомий, його робота матиме більшу вартість. Чим більше прихильників – тим більший шанс, що черед них знайдуться люди, які готові заплатити декілька тисяч, чи сотень тисяч доларів за малюнок, чи музичний твір. З журналістикою діє той самий принцип – важливий бренд, бренд автора, якого читають і люблять і тому куплять його роботи, чи бренд самого медіа.

Наприклад журнал Time виставив на продаж 3 свої обкладинки: «Is God Dead?» («Бог мертвий?») (1966 рік), «Істина мертва?» (реакція на політику Трампа), «Is Fiat Dead?». Їх продали за $435 000.

Свої обкладинки у виді NFT продають також PlayBoy (запустили галерею NFT усіх своїх обкладинок), Forbes (продали обкладинку з  фото криптовалютних  підприємців, братів Вінклвоссів).

Є і приклади продажу авторських матеріалів. Наприклад журналіст The New York Times Кевін Рус продав свою колонку у 2021 році за $570 (несподівано для самого себе) тисяч. Стаття так і називалася — “  “Buy This Column on the Blockchain!”

Однак такі випадки продажу авторських статей скоріше виняток, ніж правило. Більш підходять для ринку (принаймні поки що) обкладинки, особливо колекційні чи присвячені суспільно значущим подіям, архіви відомих видань, сенсаційні інтерв’ю чи розслідування, які мали значний вплив. Усе, що має колекційну цінність. Журналістика більш націлена на використання блокчейну для захисту авторських прав та забезпечення прозорості у їх роботі з читачами (наприклад через відсутність можливості редагування чи видалення опублікованого матеріалу)

Український ринок NFT, волонтерство

Україна, згідно з рейтингом американської компанії Chainalysis, у 2020 році займає одне з перших місць у світі за обсягом операцій з криптовалютою й активністю користувачів. Художник Степан Рябченко ввійшов до переліку топ-15 цифрових митців світу за  версією Electric Artefactsу у  2021 році. Згідно з дослідженням Мінцифри у 2021 році, рівень цифрових  навичок українців зріс на 5,2% (попереднє дослідження провели у 2019 році).

Тому назагал ринок NFT не є чимось віддаленим для українців, хоча для повноцінного розвитку цифрового мистецтва нам бракує юридичної бази.

Перший український  мем, проданий у NFT  – “Жуй сраку” з ведучою Ярославою Кравченко від “Телебачення Торонто”, його продали за $2500 анонімному користувачу.

Cпівачка Alyona Аlyona продала свій трек “Galas” (на додачу з обкладинкою та довічним квитком на концерти)  майже за 7 тисяч доларів. Вона ж спільно з гуртом “Океан Ельзи” випустили NFT фрагментів спільної композиції “Країна дітей”, у рамках допомоги соціальному проєкту “Жовтий автобус”,

Об’єднання художників INTROVADERS з Києва створило NFT-токен з Дмитром Гордоном. Це анімаційне відео, на якому він “знищує” хейтерів своїм поглядом (відсилка на скандал між Гордоном і Степурою у 2019 році).

Мережа “Сільпо” також продавала цифрові зображення своєї продукції (багет, яйця, просеко і тд) у вигляді NFT-токенів.

Тобто представники різних галузей з України пробують використовувати і цей ринок. А з початком повномасштабного вторгнення NFT почали активніше використовувати як ще один спосіб розповісти нашу історію світу та для волонтерства.

Так 25 березня в Україні запустили перший NFT-музей війни, «Meta History. Museum of War». Тут поєднали  фіксацію історичних фактів, блокчейн-технологію та  мистецтво. Твори може придбати будь-хто і виручені кошти йтимуть на гуманітарну допомогу.

Українські художники випустили серію NFT-ілюстрацій із можливими сценаріями смерті Путіна. Гроші йдуть на допомогу Україні. От як пояснюють це автори колекції: “Будь ласка, зробіть пожертву, придбавши будь-який NFT. Поставте собі на аватар, щоб розповісти всьому світу, який кінець чекає диктатора…

У березні креативна агенція Isobar виготовила NFT-листівки із зображенням українських міст (Маріуполь, Буча, Ірпінь, Харків, Чернігів тощо), де зобразили руйнування спричинені російською армією. Гроші з продажу передадуть на їх відбудову.

Планета Кіно організувала благодійний аукціон, де продавала  NFT-попкорни зі “смаками перемоги” (мужності ЗСУ, смузі від бандерівця, паляниці і т.ін).

За три дні на аукціоні зібрали 676 000 грн, які перерахували на спеціальний рахунок НБУ для підтримки Збройних Сил України.

Львівська студія m81studio створила і виставила на аукціон NFT зображення Медведчука.

Грузинська агенція створила NFT-проєкт Russia for Sale, де можна купити різні регіони росії (загалом 2500). Після продажу усієї території росії, автори збираються виставити історичні будівлі. Усі кошти перерахують Міністерству  цифрової трансформації України.

Отже

Про те чи ринок NFT лише набирає обертів, чи це бульбашка, яка скоро лопне, сперечаються експерти. Бо з часом людям набридне купувати картинки невідомих людей за шалені гроші, і така можливість заробити залишиться лише у відомих “брендів” з аудиторією. Однак, можливо, ринок трансформується і працюватиме на демократизацію мистецтва, підтримку молодих незалежних авторів чи правову сферу (авторське право, особисті документи без можливості фальсифікації).

Зараз в Україні його використовують здебільшого як ще один спосіб залучити людей та кошти до волонтерства і, можливо, це теж принесе певну трансформацію у технологію.

Яна Шекеряк,  магістрантка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)