Метаверс: епоха нового інтернету та місце журналістики в ньому

Марія Ковба

Опубліковано: 09-02-2022

Розділи: Нові технології медіа.

1

28 жовтня 2021 року ми вперше почули про метаверс з вуст засновника однієї із найбільш впливових технологічних компаній світу Марка Цукерберга. Тоді відомий бізнесмен повідомив, що перейменовує компанію Facebook у Meta. Однак ця подія ознаменувала не так зміну назви, як визначила план розвитку інтернету на наступні десятиліття, а саме створення нового віртуального світу — метаверс.

Метащо? Як туди потрапити та що там робити

Сьогодні вже відомо, що Марк Цукерберг більше не хоче асоціювати своє дітище із соціальними мережами, натомість прагне закріпити уявлення про нові можливості інтернету — метавсесвіт, власне тому й відбувся ребрендинг компанії. Однак варто додати, що знову ж таки у жовтні 2021 року Facebook втрапив у скандал. Тоді Wall Street Journal опублікувало розлідування про те, що найвище керівництво компанії Facebook було ознайомлене із усіма негативними наслідками, що несуть соціальні мережі для підлітків (у тому числі і з підлітковими самогубствами). Однак, компанія на чолі з Цукербергом вирішила свідомо замовчати цю проблему та ряд інших. Тому існує твердження, що ребрендинг Facebook повинен також допомогти компанії уникнути асоціацій з різними скандалами за період свого існування.

Джерело: searchenginejournal.com

Однак, що ж таке метаверс? Журналісти видання Times окреслюють метаверс як централізований віртуальний світ, «місце» паралельне до фізичного світу. Можна припустити, що у цьому паралельному до фізичного світу місці ми будемо робити все те ж, що і робимо фізично: працювати, відпочивати, проводити час із друзями чи близькими. Важливим фактором є можливість покупки товарів у метаверсі. Адже гроші у метаверсі будуть такі ж цінні, як і у фізичному світі.

Наприклад, ресурс Glossy повідомляє, що вже у листопаді 2021 року три такі відомі бренди, як Givenchy, JW Anderson, RTFKT спробували зробити перші кроки у метаверсі. Як це відбулось? Ці бренди створили віртуальні продукти, які можна придбати у віртуальному світі. Такі об’єкти можна назвати NFT об’єктами (non-fungible tokens – невзаємозамінні токени). Токен — це одиниця обліку в цифровому світі. NFT працює на технології блокчейн. NFT можна сплутати із біткоїнами, але є одна суттєва відмінність: біткоїнів є багато і вони однакові, а от кожне NFT є унікальним, саме тому і називається невзаємозамінним токеном. Враховуючи таку ситуацію, у метаверсі обов’язково має бути інтегрована технологія блокчейну, задля проведення таких трансакцій. Окрім інтеграції технології блокчейн, у метаверсі має бути присутнє також відповідне програмне забезпечення, контент та дата-центри.

Цікаво, що маленькі версії метаверсів існують вже сьогодні, однак, їх навряд чи  можна охарактеризувати словом «централізований». Наприклад, гра Roblox, яка є популярною саме серед підлітків, також є частиною метаверсу.

Відомим прикладом такого твердження є історія хлопчика, який замість святкування свого дня народження у фізичному місці, наприклад, дома обрав платформу Roblox, де він із друзями створили віртуальну вечірку, на якій були присутні їхні віртуальні аватари! Приклад є дуже вдалим, адже Марк Цукерберг за свою мету вбачає “відчуття матеріалізованого інтернету, в якому люди могли б перебувати в навколишньому середовищі, телепортуватися у різні місця та бути з друзями, наче у реальності”.

Варто зауважити, що метасвіти та метавсесвіти не є синонімами. Метасвіт — це VR/AR-простір однієї компанії чи організації, в той час як метавсесвіт — це спільний віртуальний простір, до якого можуть увійти усі віртуальні світи. Тут можна провести таку паралель із фізичним світом, де метасвіт — це теоретично наша Земля, а метавсесвіт — це, безперечно, наш фізичний всесвіт, наповнений усіма зірками, планетами, галактиками та чорними дірами.

Виникає питання: а як же потрапити у метаверс? Відповісти на це питання вже сьогодні досить легко. Для цього знадобляться VR/AR-пристрої (як, наприклад, шоломи віртуальної реальності).

Як будемо взаємодіяти із контентом? Марк Цукерберг вважає, що ми маємо буквально перебувати у цьому контенті, а не лише спостерігати.

Джерело: wired.com

З історії слова «метаверс»

Вперше слово «метаверс» було вжито у антиутопії, кіберпранку «Лавина» Ніла Стівенсона, у 1992 році, однак більш сучасне трактування можна простежити у новелі «Ready Player One» Ернеста Клайна у 2011 році. Як ми бачимо, вже неодноразово письменники вдало заглядають у майбутнє та передбачають найбільш неординарні повороти долі людства загалом. Наприклад, Жуль Верн видає книгу «Із Землі на Місяць», у якій автор розповідає про перший політ людей за межі Землі на Місяць за 104 роки до цього моменту. Він передбачив місце, звідки буде здійснено перший політ та навіть вагу та довжину космічного корабля. Ніл Стівенсон у 1992 році вважав метавсесвіт наступним етапом розвитку інтернету. Це світ, який поєднує фізичну, віртуальну (VR) та доповнену реальність (AR). Сьогодні письменник вже заперечив будь-який зв’язок із компанією Meta і додав: «Я не маю жодного відношення до того, що Facebook затіяв із метавсесвітом. Окрім, звичайно, очевидного факту, що вони використовують термін, який я вигадав у „Лавині“».

 Чи всі технологічні гіганти вірять у метаверс?

Бачимо, що сьогодні світ поступово адаптується до нового можливого розвитку інтернету. Якщо ще у жовтні 2021 року людство було налаштоване досить скептично, то сьогодні, наприклад, NFT-об’єкт мозаїки з 5 тис. зображень відомого цифрового художника Beeple (справжнє ім’я якого є Майкл Вінкельманн) придбали на аукціоні Christie’s за $69,3 млн. Ще один об’єкт мистецтва OCEAN FRONT авторства Beeple було продано за $6 млн. А це означає, що об’єкти віртуального світу мають всі шанси стати такими ж цінними, як і об’єкти фізичного світу. Однак чи всі технологічні гіганти позитивно налаштовані щодо таких змін?

Відомий бізнесмен Ілон Маск є аж ніяк не враженим такою ініціативою Марка Цукерберга, так само як і раніше він не підтримував стрімкий розвиток штучного інтелекту. Ілон Маск вважає, що люди не покинуть фізичний світ, щоб існувати у віртуальному. «Знаєте, коли я ріс, то мені завжди казали «не сиди близько біля телевізора, це зіпсує твій зір», а сьогодні телевізор перед тобою (підносить свою руку близько до лиця). І я думаю собі: що? Хіба це добре для нас?» Ілон Маск також є засновником компанії Neuralink, яка спеціалізується на виготовленні чіпів-імплантів, що забезпечують швидкий зв’язок між комп’ютером і людиною. Він вважає, що чіп Neuralink, який вживляється в мозок людини, є кращою альтернативою метаверсу, адже також зможе сконтактуватись із VR технологіями.

Джерело: medium.com

«Чи врятує метаверс журналістику?»

У соціальній мережі Twitter Арон Пільгофер — медіаексперт та викладач у Temple University — у день перейменування компанії Facebook опублікував такий твіт:

«Я куплю пиво першій людині, яка напише «Чи врятує метаверс журналістику»».

Скріншот із твіттер акаунту Арона Пільгофера

Згодом журналіст Euronews Томас Сеймат публікує твіт: ««Чи врятує метаверс журналістику» — панельна дискусія на всі медіа чи журналістські події на настуні 18 місяців». А день опісля презентації Meta ще один диджитал журналіст Адам Тінворс публікує комічну збірку твітів і статей на тему: «Чи врятує метаверс журналістику».

Схоже, жарт Арона Пільгофера вдався:) Медіабульбашка таки дещо вибухнула питаннями, чи збереже таки цей метаверс журналістику. Ймовірно, жарт Арона Пільгофера полягає у тому, що журналістику немає потреби збрерігати у разі створення метаверсу. Технології та журналістика тісно переплетені як мінімум із 2012 року, коли були створені перші VR-проєкти та зародилась так звана журналістика занурення, створена за принципом технології 360 градусів. Саме це створює ефект присутності, коли споживач продукту може переглядати фото матеріал з усіх кутів огляду. Прикладами перших таких проєктів є серія репортажів «Сирія», де можна максимально відчути бомбардування міст. Команда Associated Press також створила проєкт The Suite Life (Життя люкс), де журналісти не описували, а дозволяли зануритись у життя класу люкс. Один із творців Скотт Майєровіц каже: «Ми могли багато разів написати “розкішний” чи “надзвичайний”, аби описати ці приміщення. Але найкраща концепція — показати їх. Тим паче, що більшість наших читачів ніколи не матимуть змоги їх побачити в реальному житті».

Таким чином журналістика занурення – це не лише про злободенні теми людства, а й про щось недосяжне та красиве звичайному читачу. Помилково можна вважати, що VR-проєкти створюють лише журналісти великих видань як, наприклад, New York Times чи Wall Street Journal. Такі українські видання, як Радіо Свобода та «Громадське» однозначно не пасуть задніх у порівнянні із своїми колегами із Заходу чи США.

Відомим прикладом є проєкт «Рани 360°», яке Громадське спільно з Йосипом Сивеньким вперше показало у 2017 році. Це була серія з трьох документальних фільмів, знятих за допомогою технології віртуальної реальності. Громадське додає: «Глядачі мали змогу «побувати» в палаті з пораненим Романом Кубишкіним, який майже втратив ліву половину мозку, побачити які успіхи в спорті робить Сергій Романовський, якому ампутували праву ногу та відчути силу духу Вадима Ушакова, який крізь біль намагається знову ходити та говорити після поранення».

Презентація проєкту «Рани 360°». Джерело: detector.media

Тож метаверсу немає потреби зберігати журналістику, адже медіа вже давно та продуктивно «дружать» із новітніми технологіями, зокрема VR. У разі створення метаверсів, журналістика зможе інтегруватись так само, як колись це зробила із настанням епохи нових медій. Які будуть її функції? Якщо Марк Цукерберг пропонує у метаверсі робити все те ж, що й у фізичному світі, а саме: працювати, відпочити та розважатись, тоді можна припустити, що й основна функція журналістики –  інформування – теж має право залишатись незмінною.

Наразі дискусії щодо метаверсу не вщухають. Здається, ми можемо безліч разів повторювати, що таке метаверс та як туди потрапити, однак сьогодні цей термін можуть справді зрозуміти лише підлітки, які відчувають віртуальний світ Minecraft чи Roblox. Важко не погодитись, що майбутнє готує для нас багато цікавого, а метаморфози медіа під впливом технологій – це ще одна захоплива тема для роздумів та досліджень.

Марія Ковба,  студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Відгуки (1)

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)