Бути на висоті! Перспективи дрон-журналістики в Україні та світі

Анастасія Шкурган

Опубліковано: 06-06-2019

Розділи: Нові технології медіа.

0

Летючі роботи-орігамі, дрони-жуки, дрони-кур’єри, наноквадрокоптери та сила силенна інших див науки і техніки щодня стирають межі між реальністю та фантастикою. Науково-технічний прогрес стрімко набирає обертів, значно полегшуючи життя сучасній людині та розширюючи її можливості. Так органічно увійшов у масовий вжиток новий вид безпілотних літальних апаратів – квадрокоптер або просто дрон. І хоча ця технологія є не зовсім новою, нині вона охоплює дедалі більше сфер діяльності, а експерти прогнозують їй великі перспективи. Зокрема – й у журналістиці.

Ринок безпілотних літальних апаратів (дронів) стрімко зростає. Міжнародна асоціація безпілотних апаратів (The Associationfor Unmanned Vehicle Systems International) оцінює вартість ринку дронів протягом наступних десяти років у 190 мільярдів євро. Лише у США виготовляється 146 різних моделей літаючих дронів, про що йдеться у новому звіті, опублікованому Інститутом Ройтерз із вивчення журналістики. У звіті пояснено, яким чином дрони дедалі більше стають невід’ємною частиною повсякденного життя.

У світі вже існує понад 500 виробників БПЛА. Лідером із виробництва бойових дронів є Ізраїль. Найбільшим виробником цивільних дронів є китайська компанія DJI, за нею – 75% світового ринку. Також серед лідерів – французький Parrot та американський Yuneec.

Джерело: mind.ua

Компанія DelivAir розробила дронів-кур’єрів, які доставляють посилки просто в руки. Американська компанія Amazon отримала патент на безпілотний літальний апарат, призначений для підзарядки електромобілів на ходу. Американський стартап Matternet запускає в Швейцарії автономну систему доставки на основі дронів. Така різноманітність зумовлена тим, що дрони дуже технологічні, що й пояснює їх широке використання.

Журналістські розслідування

Розвивається індустрія дронів і в Україні. Бізнес (аграрний, логістичний, медійний і т.д.) та військові бачать великі можливості у цих машинах: вони компактні, швидкі, функціональні. Керувати дроном можна за допомогою смартфону, а високоякісна камера забезпечить відмінну аерозйомку.

Квадрокоптери вже зробили переворот у сфері журналістки. Телевізійникам вони дають змогу знімати вражаючі панорами з висоти пташиного польоту, а журналістам-розслідувачам – побачити, що приховано за підхмарними парканами. Якщо кілька років тому, щоб розкрити таємниці Межигір’я, журналісти СТБ та «Оглядача» мусили здійснювати ризикований політ на параплані, то сьогодні із цим завданням легко впорається дрон вартістю кільканадцять тисяч гривень – звичний та незамінний інструмент для багатьох редакцій.

Наприклад, дрон став у нагоді журналістам в антикорупційному розслідуванні Лесі Іванової «Розвідкою по нирках» для телепрограми «Наші гроші з Денисом Бігусом». Журналістка з’ясовувала, як керівник Служби зовнішньої розвідки Сергій Семочко нажив величезних статків. Збагачення Семочка збіглося у часі з його роботою в економічній контррозвідці СБУ, яка, за словами розслідувачки, відома «кошмаренням» підприємців і «кришуванням» фармринку. Зокрема, через листи за підписом Семочка були призупинені поставки медпрепаратів для діалізу, внаслідок чого померли близько 200 людей.

Журналісти встановили, що Семочко їздить на Land Cruiser, зареєстрованому на людину, якої не існує. Цей автомобіль щоранку приїжджає забирати пасажира в закрите котеджне містечко в Конча-Заспі.

Будинок на 333 квадратних метри офіційно придбала Тетяна Лисенко. В ході розслідування вдалось визначити, що вона є дружиною Сергія Семочка.

Також у Козині є ще два величезних будинки, нещодавно оформлених на її дочку.

Три будинки в Козині обійшлися Семочку приблизно у 8 мільйонів доларів. Однак аналіз доходів його сім’ї свідчить про відсутність легального джерела таких доходів.

Окрім розслідувальної журналістики тепер спостерігаємо використання аерозйомки за допомогою дрона ледь не в кожному теле- чи інтернет-проекті. Від фіксування напрямку руху полум’я під час лісової пожежі до знімання мальовничих природних ландшафтів.

Правове регулювання

Хоч би якими корисними були дрони, їх використання піднімає низку безпекових, юридичних і морально-етичних питань, які в багатьох країнах вирішують шляхом запровадження більш чи менш суворих правил для власників апаратів. До прикладу, Білорусь фактично заборонила використання дронів для приватних потреб: без реєстрації та спеціального сертифікату запуск дрона там заборонено. У Росії отримати дозвіл на використання дрона вкрай важко – треба оформити низку документів, серед яких – дозвіл на використання простору від органу Єдиної системи організації повітряного руху. До того ж, усі дані, записані під час аерозйомки, отримують статус державної таємниці. У США, де індустрія дронів дуже розвинена, власник зобов’язаний пройти курси пілота квадрокоптера та отримати відповідні права.

Законодавчої бази, яка би чітко регулювала використання дронів, в Україні поки що немає. В українському правовому полі коптери навіть не мають статусу. В Повітряному кодексі України є поняття «безпілотне повітряне судно», проте у положенні про використання повітряного простору України 2002 року такого визначення немає. Влітку 2018 року Державна авіаційна служба України запровадила жорсткі правила використання безпілотників, проти яких виступили журналісти, однак згодом переглянула їх без попереднього узгодження, дещо послабивши обмеження, а саме збільшивши дозволену вагу пристрою, а також дальність і висоту польоту. Зазначається, що зміни в правилах використання дистанційно пілотованих повітряних суден стосуються збільшення максимальної ваги дронів від 2 до 20 кг, максимальної висоти польотів без попереднього погодження із владою – від 50 до 120 м. у контрольованому повітряному просторі і від 0 до 50 м. – у повітряному просторі військових і спеціальних зон. Проте польоти дронів над скупченнями людей і в районах щільної забудови без попереднього погодження заборонені.

Індустрія дронів: курс на майбутнє

Дрони, які ще донедавна виглядали як моделі з науково-фантастичних фільмів чи футуристичних сценаріїв, завдяки науково-технічному прогресу стають реальністю сьогодення. Тому можна лишень уявити, що чекає на нас у майбутньому.

Уявити… або спрогнозувати. Вчені Оксфордського університету дійшли приголомшливого висновку: майже половина робочих місць у Сполучених Штатах буде замінена комп’ютерами вже в найближчі 10-20 років. А деякі експерти прогнозують, що до 2030 року зникне 53 професії, натомість з’являться 186 нових. Серед них і професія, яка вже сьогодні сміливо завойовує ринок праці – оператор дрона.

Популярність цієї технології як на споживчому, так і на промисловому ринку прогресує. І якщо на споживчому ринку ситуація поступово наближається до насичення, то промисловий ринок тільки починає освоювати експлуатацію нових літальних апаратів. А нові способи застосування – це завжди нові розробки та експерименти, тому саме завдяки промисловому сегменту індустрія дронів ще довго залишатиметься на часі.

Конфлікт на Донбасі став суттєвим поштовхом до розвитку галузі безпілотних літальних апаратів в Україні. І це той випадок, коли розробки військової техніки прямо впливають на зміни у цивільному використанні. Серед українських виробників дронів можна назвати такі підприємства: «Антонов», «Атлон Авіа», «Політеко-Аеро», «ДеВіРо», «Меридіан», UA Technology, Ukrspecsystems, «Карболайн», DroneUA, Spaitech, Kray Technologies, «Айтек» тощо. Однак вони на противагу іноземній продукції складають лише 3% внутрішнього ринку.

Проте ринок дронів – це не тільки реалізація чи експлуатація. Це й розробка, сфера послуг та обробка даних. Тому до списку найзатребуваніших професій наступного десятиліття можна додати не лише операторів (пілотів), але й системних спеціалістів.

Джерело: mind.ua

Ймовірно, у віддаленому майбутньому роботу оператора зможе замінити або мінімізувати програмне забезпечення. У світі вже декілька компаній розробляють алгоритми автономної навігації. Представник однієї з них – керівник відділу робототехніки Pro-Drone Ілля Шеремет – розповів журналістам інтернет-ресурсу Mind, що ця компанія створює навантаження для коптерів, яке при підключенні наділяє їх здатністю робити інспекції енергетичної інфраструктури автономно. «Думаю, що в цивільному секторі пік затребуваності операторів настане через п’ять років, потім почне спадати. Зараз тільки з’являються перші покоління по-справжньому автономних систем, де навіть немає пульта управління (Airdog, Skydio R1). Тому лише через років 10 top-notch технології стануть стандартом», – вважає Ілля Шеремет.

То які вони – дрони майбутнього?

На думку Ігоря Зайцева, співвласника і CEO FlyTechnology, дрон майбутнього має носити людину і пересуватися на великі відстані. А також розуміти жести людини і виконувати відповідні команди. ­До речі, в Україні у вересні 2018 тривали випробувальні польоти дронів на сонячній енергії. Літальний апарат створила українська компанія DRONE.UA. Мета проекту – розробка технології виконання польотів без посадки для сільського господарства з використанням сонячної енергії.

Джерело: infoindustria.com.ua

Здатність дрона проводити дедалі більше часу в польоті є чудовою перевагою і для журналістики. Цілком можливо, що у недалекому майбутньому дрон буде таким же повсякденним інструментом журналіста, як сьогодні камера, адже фільмування з повітря вже стає невід’ємною частиною журналістських розслідувань і репортажів з місця подій. До слова, на Заході навчальні заклади запроваджують підготовку відповідних спеціалістів, зокрема університет Міссурі ввів курс управління дронами на факультеті журналістики.

Використання коптера має безліч переваг, адже з ним можна побачити те, чого ніколи не побачиш із землі. Також дрон-технологія суттєво впливає і на таку надважливу рису сучасної журналістики, як оперативність: коли розробники збільшать час польоту дрона, він зможе дістатися місця події набагато швидше, аніж знімальна група.

Зручність, оперативність, функціональність – все це і багато іншого пропонують нам дрон-технології майбутнього. Дрони чудово показали себе у роботі медіа, тож і в найближчому майбутньому попит на журналістів-операторів БПЛА буде чималим.

Анастасія Шкурган, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)