Блокчейн-інновація в журналістиці: сьогодення та майбутнє

Христина Фроляк

Опубліковано: 27-05-2019

Розділи: Нові технології медіа.

0

У повсякденному користуванні інтернет ми систематично стикаємось із широковідомою проблемою – неправдивістю. Засилля омани усуміш із правдою створюють у мережі цілковитий хаос. До цього впливу надзвичайно вразливою є й журналістика, частина якої, таким чином, трансформується у псевдожурналістику. Власне, новітнім допоміжним інструментом у реалізації найважливішого журналістського стандарту – достовірності – і постала блокчейн-платформа.

Термін іноземного походження все ще не став повноцінно зрозумілим і трендовим для загалу. Незважаючи на це, молода технологія вже зацікавила деякі потужні ресурси. До прикладу, кілька місяців тому журнал Forbes заявив про співпрацю з мережею блокчейн-журналістики Civil і планує стати першим великим медіа, яке запустить цю технологію. Прагне впровадити аналогічну платформу й відома система управління контентом WordPress.

Джерело: arpp.ru

В чому ж унікальність цієї технології та як вона працюватиме в журналістиці?

З англійської block – блок, а chain – ланцюг, тобто це означає базу даних, умовно структуровану ланцюгом записів (блоків) .

Передусім, блокчейн позиціонують як хмарне сховище даних. А це є перевагою для медійних ресурсів, особливо тих, які містять величезну кількість об’ємних файлів.

Як пише telekritika.ua, суміжною тут є ще одна умова – опісля публікування матеріалу, до нього, по суті, не можна внести зміни, сфальсифікувати його або ж видалити. Таким чином, чільне місце тут займе фактчекінг, що сприятиме використанню поетапної верифікації інформації, боротьбі з фейковими матеріалами та іншою дезінформацією. Натомість користувачі будуть впевненіші у відкритості, точності та прозорості прочитаного.

Ця функція стала визначальною у нововведенні та максимально зацікавила представників Forbes, оскільки вони сподіваються, що завдяки їй буде відтворено пряму взаємодією зі своєю аудиторією. Також вони вважають, що саме у такий спосіб люди матимуть вільний доступ до захищеного архіву даних із журналістськими матеріалами й надалі зуміють самостійно опрацьовувати, досліджувати, аналізувати ті чи інші інформаційні продукти. Натомість розвиватиметься й незалежність медіа-працівників.

Джерело: cjmonitor.com

Цьогоріч Forbes розпочне публікувати деякі свої матеріали на блокчейн-платформі. В архіви потраплятиме інформація про автора, його статті, час публікації і т.д. Сам віце-президент відділу продуктів і технологій журналу Салах Залатімо зазначав, що вони справді вірять в місію журналістики і якраз завдяки блокчейн-платформі зуміють «надати аудиторії безпрецедентний рівень відкритості контенту».

Також важливою функцією є алгоритм шифрування, конфіденційності даних. Він обумовлює формування значного захисту, який здебільшого непідвладний сучасним інтернет-загрозам, як от кібертероризм й хакерські атаки. Власне, на цю ознаку опиралась WordPress, зазначаючи, що платформа є надійною стратегією безпеки інформації.

Ще одна практична значущість – це процес децентралізованої форми управління. Мова йде про розподіл і зберігання інформації не тільки на одному комп’ютері, а одночасно на всіх – учасників блокчейну. Це також сприятиме своєрідному захисту та створенню великих труднощів перед атаками. Адже завдяки такому зв’язку безлічі комп’ютерів у мережі та попередньому серйозному захисту, зламати новітню платформу типовими, стандартними методами не вдасться.

Все ж таки колись Associated Press (AP), Steemit і WikiLeaks випробовували і навіть тепер налаштовані вводити в роботу редакцій схожі децентралізовані ресурси. Також деякі американські ЗМІ планують (а дехто вже й розпочинає) переходити на «блокчейн-майданчики».

Однак, чи все так просто на шляху розвитку інновації?

Насправді ні. Чимало перепон та викликів виникає одночасно.

Передусім, як зазначає depo.ua, щоб повноцінно функціонувати на платформі, користувачам необхідні будуть й відповідні навички в системі Ethereum (платформа децентралізованих онлайн-сервісів на базі блокчейну), а також паралельно вміння працювати з криптовалютами, котрі становлять провідне місце в технології загалом. Як наслідок, додаткові навантаження зумовлюватимуть дещо довготривалий процес роботи.

Окрім цього, прогнозують, що з плином часу блокчейн не матиме можливості містити гігантські дані, тим паче відео. Таким чином, розробники змушені будуть співпрацювати з іншими сторонніми серверами. До прикладу,  платформа Hubii невдовзі планує збільшити обсяг інформації аж до петабайтів (1 петабайт = 1024 терабайт), тому шукає партнерів і заявляє: «Повністю децентралізовані системи зберігання є недосконалими, тому звичайні методи зберігання неминучі. Ми встановимо діалог з компаніями, що зберігають дані на основі технології блокчейн, такими як Storj, Sia, Filecoin, Burst і Maidsafe, щоб обговорити з ними умови надання нам простору для зберігання даних на кожному етапі для тексту, аудіо та відео».

Джерело: fbs-tax.com

І все ж більшість людей не звикли оплачувати той чи інший інформаційний продукт на просторах інтернету, адже довкола нас безліч піратських версій. Таким чином, майбутні плани працівників щодо монетизації контенту на платформі-блокчейну певною мірою під загрозою. Про це також свідчать і розробники Civil, які вважають, що ця проблема постане не тільки перед нашою, а й перед західною журналістикою.

Тим не менш, технологія блокчейну плавно набирає розмаху. Нею цікавляться ЗМІ, випробовують і навіть прагнуть впроваджувати. Завдяки їй аудиторія отримуватиме чимраз достовірнішу інформацію, що має значення у її життєдіяльності й розвитку в межах демократичного суспільства.

Та найвагомішим фактом у цьому аспекті є те, що здебільшого все це здійснюється задля блага журналістики, задля її рівня достовірності.

Відповідно до функціональних особливостей цього нововведення, можна припустити, що в майбутньому воно можливо й зробить журналістику якомога прозорішою та достовірнішою.

Однак, це лише припущення. Тим часом фахівці та експерти вже формують певні прогнози стосовно подальшого розвитку блокчейн-платформи.

Чого чекати від блокчейну в майбутньому?

Найбільш прогнозованою ідеєю є монетизування контенту на блокчейн-платформі. Варто зазначити, що аналогічна практика не є новою, оскільки й тепер поширена на ринку серед провідних мас-медіа, як додатковий, так і головний засіб заробітку.

Джерело: beenews-image.oss

Та все ж найголовнішою перевагою цього процесу є фінансова незалежність, завдяки якій ЗМІ ставатимуть дедалі самостійнішими. А поширена типова залежність від тих чи інших заможних очільників поступово зникатиме. Блокчейн-фахівець Девід Мур стверджує, що однойменні технології “…захищають журналістику від мільярдерів, і я думаю, що це зараз найважливіше”.

Ще однією пріоритетною річчю постане взаємозв’язок. Жодної третьої особи не виникатиме між автором та читачем. Це закладатиме підґрунтя для їхньої співпраці, де автори зможуть отримувати грошову винагороду безпосереднього від своєї аудиторії.

Чим та як оплачуватимуться журналістські матеріали?

Насамперед прогнозованою практикою оплати стане винятково віртуальна валюта. Одним із платоспроможних засобів називають токени.

Джерело: static.blockchain.wtf

Саме норвезька компанія Hubii, яка запустила проект Hubii Network, що позиціонується як децентралізований ринок контенту, представила цю ідею.

Будь-який журналіст змушений буде погодитися на створення новітнього смарт-контракту (з англійської – «розумний контракт»), щоб надалі дописувати або ж публікувати матеріали у рамках мережі Hubii. Така угода призначена для роботи з математичними алгоритмами за допомогою комп’ютерних програм та мережі інтернет. У нашому випадку – це робота з електронними гаманцями.

Суттю аналогічного контракту є те, що Х – кількість переглядів допису – трансформуватиметься в Y Hubiits – токени.

Зацікавлена аудиторія ж, зі свого боку, повинна буде приймати правила цього контракту, щоб мати вільний доступ до того чи іншого матеріалу чи видання.

Згідно з умовами смарт-контракту, у ньому визначатиметься, якою повинна бути кількість переглядів, щоб автор натомість одержав відповідну суму в токенах.

Розробники припускають, що автори матимуть можливість навіть розділити свій «токеновий дохід» із тими, хто буде розповсюджувати їхні публікації, тобто робитиме репости в інтернеті, зокрема на своїх акаунтах у соціальних мережах.

Джерело: bbva.com

Додатково читачі зможуть і добровільно підтримувати автора, відправляючи йому токени самостійно.

Та все ж представники Hubii Network особливо підкреслюють свою місію: «Грошова транзакція заснована на правилах, які встановлює творець контенту і зберігаються в блокчейні, вони прозорі для обох сторін і не вимагають посередника».

З часом журналісти зуміють обмінювати ці токени вже на звичайну грошову валюту. Натомість прихильники блокчейн-журналістики куплятимуть «жетони» для доступу до конкретного ресурсу. Такий собі кругообіг сприятиме розвитку валюти токенів.

Проте неможливо уникнути ризиків, що користувачі просто не сприймуть цю тенденцію: вони не захочуть платити за контент, адже все одно будуть існувати такі ресурси, автори чи навіть лідери думок, які інформуватимуть за безцінь. Проте, вочевидь, все одно багато людей зі здоровим та критичним сприйняттям медіа-контенту розумітимуть, що задля повної інформаційної обізнаності та захищеності, слід віддячувати авторам за роботу, тобто платити.

Христина Фроляк, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)