18 лютого в Україні став доступним штучний інтелект ChatGPT, який вже встиг наробити шуму в усьому світі і якому прогнозують ажіотаж більший, ніж при появі інтернету. Вже багато експертів розповідали про те, як бот вплине на різні сфери життя, але поговоримо про те, як він може бути корисним для пропаганди.

Багатьох користувачів приголомшила багатофункціональність чат-боту GPT. Вже за два місяці про нього дізналися усі, хто бодай трохи цікавиться медіатехнологіями. Реакцію людей можна поділити на два типи: одна частина вражена сучасними здібностями ШІ та бачить у ньому великий потенціал, інша – непокоїться, що ChatGPT відбере в них роботу. Насамперед йдеться про журналістів, копірайтерів та розробників контенту.

Початок повномасштабного вторгнення рф в Україну змусило кожного українця на своєму рівні зробити внесок у перемогу над ворогом. Зокрема, українська IT-індустрія доклала чималих зусиль, щоб її наблизити. Тож на цій хвилі почали з’являтись різноманітні благодійні артпроєкти та колекції NFT, які під час війни суттєво допомагають збирати кошти в підтримку України, людей, котрі постраждали та допомогу для ЗСУ. Ба більше, привертають увагу світового загалу на ситуацію в Україні.

Лише 60 років тому молодий науковець Пітер Наур вперше використав словосполучення “наука про дані”, а вже у XXI столітті наука про дані стала однією із найцікавіших та найперспективніших у світі. Такий стрімкий розвиток насамперед пов’язаний із тим, що 90% цифрових даних у світі згенеровано протягом останніх двох років. Отже перед нами постало питання: як дати лад терабайтам цифрової інформації?

Нещодавня новина зі світу фактчекінгу - Гугл перевірятиме зображення на правдивість. Відтепер під час пошуку фото у Google Images під зображенням можна буде побачити мітку «Перевірка фактів», з підсумком роботи незалежних фактчекерів. Зрештою, фотофейки це найпоширеніша форма неправдивих повідомлень. Які ще є інструменти для перевірки зображення на правдивість?

Ще не усі встигли розібратися з різними криптовалютами, біткоїнами, блокчейнами й іншими технологіями, як тут раптом “вистрілив” NFT. Як і чому якісь твіти чи картинки продають за тисячі доларів? І чи можна цю платформу використовувати для підтримування діяльності ЗМІ чи ЗСУ.

З початком введення воєнного стану припинилося функціонування багатьох реєстрів. Чи означає це, що журналістика даних втратила актуальність? Ні, адже держані реєстри й портали з відкритими даними не є єдиними джерелами для медійників. Окрім того, за останні місяці з'явилися нові формати взаємодії між даними й аудиторією в Україні.

Можливо, зовсім скоро світ прийме термін “ТікТок-журналістика”. Адже все до того наближається...

28 жовтня 2021 року ми вперше почули про метаверс з вуст засновника однієї із найбільш впливових технологічних компаній світу Марка Цукерберга. Тоді відомий бізнесмен повідомив, що перейменовує компанію Facebook у Meta. Однак ця подія ознаменувала не так зміну назви, як визначила план розвитку інтернету на наступні десятиліття, а саме створення нового віртуального світу — метаверс.

Інтернет для журналістів тепер став і платформою для поширення контенту, і джерелом інформації, і засобом спілкування. Та попри щоденне використання мережі, ми ще не до кінця зрозуміли усі нюанси її роботи, не кажучи вже про даркнет. Згадки про нього зазвичай зустрічаються поряд із повідомленнями про злив даних, торгівлю зброєю та інші нелегальні оборудки. Та чи справді ця мережа була створена для полегшення життя злочинцям і  що там роблять журналісти? Будемо розбиратися.