Інформаційний супротив: ресурси, що борються з російською дезінформацією

Яна Шекеряк

Опубліковано: 26-09-2022

Розділи: За що критикують медіа?, Фальсифікація, містифікація.

0

Війна не ведеться лише на одному фронті. Силову експансію супроводжує культурна, інформаційна, смислова. З повномасштабного вторгнення ми відчули ще потужнішу хвилю кремлівської дезінформації: як направлену усередину, власне на російський народ, так і назовні (Україна, Європа). Однак інформацію можна верифікувати й перевіряти, якщо не самому, то за допомогою спеціальних ресурсів. Хто допомагає не потонути у вирі неправдивої інформації українцям – далі.

«Ебаут». Оголена відвертість до війни та під час неї

Ірина Стоколоса

Опубліковано: 25-09-2022

Розділи: Огляди, аналітика.

0

У березні 2021 року в український YouTube стрімко увірвався «Ебаут» – «відверте шоу на життєві, але табуйовані теми». Його співзасновницями та ведучими стали піарниця Катерина Мотрич і модель, продюсерка «The Village Україна» Наті Авдєєва. Третьою ведучою вони запросили хазяйку «Дикого театру», теле- і радіоведучу Ярославу Кравченко. Обравши досить незвичний формат як для україномовного контенту в YouTube, шоу стрімко набрало популярність.

Соцмережі хочуть приховати від нас правду або Чому Meta і Tik-Tok блокують контент, пов’язаний з війною?

Анастасія Жулкевич

Опубліковано: 21-09-2022

Розділи: За що критикують медіа?, Свобода і цензура.

0

Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, буквально щодня з’являються нові й нові блокування, погрози про видалення та тіньові бани сторінок українських блогерів та користувачів.

Порядок денний незмінний – війна: моніторинговий звіт за серпень 2022 року – Львівська область

Юрій Залізняк

Опубліковано: 25-08-2022

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Журналісти стало намагаються буди віддзеркаленням панівних настроїв у суспільстві і писати про те, про що, очевидно, думають і говорять люди. І тут важко напевне стверджувати, що є первинним, а що вторинним: чи це медіа задають порядок денний для суспільства, обговорень на кухнях та дискусій в громадському транспорті, чи все самі редакції розуміють, що у країні з відповідними суспільними настроями було б дивно не концентруватися на обговорюваних явищах.

Моніторинг соцмереж. Екологія

Борис Потятиник

Опубліковано: 20-08-2022

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Екологічні руки могли би стати союзниками України у цій війні. Могли би, бо це виглядає логічно, але ще не стали. Тому, на мій погляд, є сенс до них апелювати і пояснювати, що РФ, окрім всього іншого, є також найбільшою екологічною небезпекою. Інструкція на карикатурі рекомендує: не їжте, не пийте, не дихайте. А поза тим — […]

Від зневаги до закликів до насильства: особливості мови ворожнечі у росЗМІ під час війни 2022 року (студентське дослідження)

Тетяна Петрів

Опубліковано: 05-07-2022

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.

0

Після початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 російська пропаганда збільшила в рази використання мови ворожнечі щодо України. Зокрема, за даними дослідження The New York Times і аналітичної компанії Semantic Visions, які проаналізували дані з майже восьми мільйонів статей про Україну, зібраних із понад 8000 російських веб-сайтів із 2014 року, вживання слова «нацизм» було на відносно низькому рівні протягом 8 років. Однак з 24 лютого ці згадки різко підскочили до безпрецедентного рівня і з того часу лишаються на високому рівні. Спробуємо з’ясувати специфіку мови ворожнечі в російських медіа під час повномасштабного вторгнення в Україну.

Войовниця, волонтерка, активістка: як змінився образ жінки в українських медіа після повномасштабного російського вторгнення (студентське дослідження)

Марія Примич

Опубліковано: 30-06-2022

Розділи: Огляди, аналітика, Стандарти якісної журналістики.

0

Повномасштабна російсько-українська війна, що почалася 24 лютого 2022 року, змінила традиційне зображення жінок у медіа. Українські ЗМІ перейшли на воєнний формат. До російського вторгнення в Україну образ жінки здебільшого формувався під впливом гендерних стереотипів та сексизму, що, за свідченням фахівців, може призводити до дискримінації жінки у різних сферах життя (від побутових до професійних), сексуалізації тіла, насильства, приниження честі та гідності. Як же змінився образ жінки в українських медіа після 24 лютого?

Кросівки – військовим, повітряні кульки – дітям: як джинсували українські регіональні ЗМІ у червні

Наталя Стеблина

Опубліковано: 28-06-2022

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Кількість джинси, офіціозу та неналежно маркованої реклами значно знизилася за часів повномасштабної війни Росії проти України. Якщо у перший місяць вторгнення таких текстів майже не спостерігалося, то у травні-червні їхня кількість коливається в районі 2%, за винятком офіціозу в газетах (5,5%). Пропаганди, прихованих проросійських меседжів майже не було зафіксовано.

Українські регіональні медіа під час війни: кримінал та «соціалка» повертають свої позиції

Наталя Стеблина

Опубліковано: 28-06-2022

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Українські регіональні ЗМІ налагодили роботу під час війни. Значна частка контенту присвячена тому, як війна відображається на житті громад, яким є хід бойових дій тощо. Проте у червні вже помітно, що видання перемкнулися з оперативної хроніки російського вторгнення на новини власних громад, кримінал та соціальну сферу. Побільшало у газетах і різноманітної привітально-розважальної суміші (кросворди, гороскопи, поради).

Чи стали регіональні журналісти краще дотримуватися професійних стандартів під час повномасштабного вторгнення РФ?

Наталя Стеблина

Опубліковано: 27-06-2022

Розділи: Огляди, аналітика, Стандарти якісної журналістики.

0

Експерти ІДПО провели моніторинг дотримання професійних стандартів у регіональних ЗМІ та визначили, якою є ситуація в медіа, порівняно з даними до повномасштабного вторгнення РФ. З’ясувалося, що, як і раніше, баланс думок та повнота були стандартами, які найбільше порушувалися українськими регіональними ЗМІ. Ситуація тут залишається незмінною – так само, як і до повномасштабного російського вторгнення.