Від зневаги до закликів до насильства: особливості мови ворожнечі у росЗМІ під час війни 2022 року (студентське дослідження)

Тетяна Петрів

Опубліковано: 05-07-2022

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.

0

Після початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 російська пропаганда збільшила в рази використання мови ворожнечі щодо України. Зокрема, за даними дослідження The New York Times і аналітичної компанії Semantic Visions, які проаналізували дані з майже восьми мільйонів статей про Україну, зібраних із понад 8000 російських веб-сайтів із 2014 року, вживання слова «нацизм» було на відносно низькому рівні протягом 8 років. Однак з 24 лютого ці згадки різко підскочили до безпрецедентного рівня і з того часу лишаються на високому рівні. Спробуємо з’ясувати специфіку мови ворожнечі в російських медіа під час повномасштабного вторгнення в Україну.

Войовниця, волонтерка, активістка: як змінився образ жінки в українських медіа після повномасштабного російського вторгнення (студентське дослідження)

Марія Примич

Опубліковано: 30-06-2022

Розділи: Огляди, аналітика, Стандарти якісної журналістики.

0

Повномасштабна російсько-українська війна, що почалася 24 лютого 2022 року, змінила традиційне зображення жінок у медіа. Українські ЗМІ перейшли на воєнний формат. До російського вторгнення в Україну образ жінки здебільшого формувався під впливом гендерних стереотипів та сексизму, що, за свідченням фахівців, може призводити до дискримінації жінки у різних сферах життя (від побутових до професійних), сексуалізації тіла, насильства, приниження честі та гідності. Як же змінився образ жінки в українських медіа після 24 лютого?

Кросівки – військовим, повітряні кульки – дітям: як джинсували українські регіональні ЗМІ у червні

Наталя Стеблина

Опубліковано: 28-06-2022

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Кількість джинси, офіціозу та неналежно маркованої реклами значно знизилася за часів повномасштабної війни Росії проти України. Якщо у перший місяць вторгнення таких текстів майже не спостерігалося, то у травні-червні їхня кількість коливається в районі 2%, за винятком офіціозу в газетах (5,5%). Пропаганди, прихованих проросійських меседжів майже не було зафіксовано.

Українські регіональні медіа під час війни: кримінал та «соціалка» повертають свої позиції

Наталя Стеблина

Опубліковано: 28-06-2022

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Українські регіональні ЗМІ налагодили роботу під час війни. Значна частка контенту присвячена тому, як війна відображається на житті громад, яким є хід бойових дій тощо. Проте у червні вже помітно, що видання перемкнулися з оперативної хроніки російського вторгнення на новини власних громад, кримінал та соціальну сферу. Побільшало у газетах і різноманітної привітально-розважальної суміші (кросворди, гороскопи, поради).

Чи стали регіональні журналісти краще дотримуватися професійних стандартів під час повномасштабного вторгнення РФ?

Наталя Стеблина

Опубліковано: 27-06-2022

Розділи: Огляди, аналітика, Стандарти якісної журналістики.

0

Експерти ІДПО провели моніторинг дотримання професійних стандартів у регіональних ЗМІ та визначили, якою є ситуація в медіа, порівняно з даними до повномасштабного вторгнення РФ. З’ясувалося, що, як і раніше, баланс думок та повнота були стандартами, які найбільше порушувалися українськими регіональними ЗМІ. Ситуація тут залишається незмінною – так само, як і до повномасштабного російського вторгнення.

Москва «вбила» ковід і мову ненависті на сторінках місцевої преси Львівщини: звіт моніторингу друкованих та інтернет-видань за червень 2022 року – Львівська область

Юрій Залізняк

Опубліковано: 21-06-2022

Розділи: Огляди, аналітика.

0

За понад 100 днів воєнної агресії Росія не змогла підпорядкувати собі Україну. Але війна Росії проти України підпорядкувала собі українські медії. Новинні сайти та газети Львівщини, які цього разу моніторили експерти Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, засвідчили той факт, що преса є не лише посередником при передачі фактів, тенденцій та опису явищ, а й сама зазнає істотних перетворень у процесі цієї передачі. 

«Новояз» в російських ЗМІ: як пропаганда змінює значення слів

Ярослав Бедрій

Опубліковано: 06-06-2022

Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда, Свобода і цензура.

0

Російська пропаганда роками використовуває твір Джорджа Оруелла «1984» як список інструкцій. Оруеллівський «Новояз» чи «новомова» стали невіддільним інструментом російської пропаганди. Детальніше про те, що таке «Новояз», для чого він потрібен та які слова вже втратили свої оригінальні визначення — читайте у матеріалі.

Нова мова російсько-української війни

Антон Клименко, Микола Кучер

Опубліковано: 04-06-2022

Розділи: Огляди, аналітика.

0

У статті ми подали своє бачення дефініцій, якими слід послуговуватися тим, хто пише про війну росії проти України, щоб сформувати коректне й чітке розуміння того, що насправді відбувається в центрі Європи у 21 столітті.

Ефект страху: які новини спонукають людей до паніки

Марта Ковальчук

Опубліковано: 30-05-2022

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.

0

Сьогодні можна з упевненістю сказати, що ті, хто формує стрічки новин, здатні активно впливати на емоції людей. Тому в країні, яка і так перебуває у стані стресу через війну, медіа мали би уникати гіперболізації гіпотетичних загроз, а натомість надавати більше позитивної інформації для збалансування негативного впливу. А користувачі зі свого боку – уникати поширення чуток і відповідально ставитись до вибору інформації.

«TikTok-психолог»: як висвітлюють тему психічного здоров’я у популярній соцмережі

Софія Габрих

Опубліковано: 28-05-2022

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Кожному хто сидить у TikTok не раз потрапляли у рекомендації відео людей, які розповідають про психологію. Це могли бути психологічні портрети особистостей, розбір стосунків з погляду психолога, або поради щодо психологічного стану. Але контент на тему психології публікують як сертифіковані психологи, так і звичайні люди, які цікавляться нею. В цьому і полягає одна із проблем.