Війна торкнулася кожного. Когось більше, а когось менше. Про те, як воно покидати рідний дім та будувати новий, розповідають герої спецпроєкту "СВОЇ" — переселенці. Про специфіку роботи медійників над такими непростими матеріалами розповідає журналіст 24 каналу Іван Магуряк.

Українські медіа з початком повномасштабного російського вторгнення зазнали чимало змін. Окрім того, що висвітлювати війну, журналістам доводиться ще й фактично боротися на інформаційному фронті з масою фейків, дезінформації та ворожих ІПСО. Одним із інструментів протидії цьому стали меми. Про використання мемів для боротьби на інформаційному фронті розповіла нам головна редакторка сайту «24 каналу» Анастасія Зазуляк.

Згідно з дослідженням компанії “Plusone social impact”, аудиторія “Instagram” станом на липень 2022 року становила близько 14,2 млн. українців, 70% з яких – люди віком до 29 років. Тобто, кожен 3-й українець користується цією соціальною мережею, що створює необхідні умови для швидкого поширення інформації серед людей. Соціальні мережі з початком повномасштабного вторгнення стали важливим майданчиком […]

У кризовий момент довіра до керівництва держави зросла в рази, адже суспільство очікувало від влади впевнених кроків та інструкцій щодо подальших дій в умовах війни. Постала гостра потреба побудови грамотної комунікації і з українським суспільством, і з міжнародною спільнотою. Серед багатьох комунікаційних інструментів пріоритетним, зокрема для діалогу з міжнародною спільнотою став саме формат інтерв’ю.

Росія зробила ІПсО частиною свого повномасштабного вторгнення, і, як показує дійсність, психологічні настрої є дуже важливою складовою перемоги чи поразки у війні. Сучасні засоби протидії психологічним операціям є надзвичайно актуальним питанням. Саме про них іде мова у цьому матеріалі.

На початку листопада 2022 амбіції Кремля істотно зменшились. Путін досі запевняє, що спецоперація йде за планом. Втім, його риторика змінилась. Тепер російський режим дедалі більше говорить про захист Л/ДНР «у рамках Конституцій» та наполягає на перемовинах. Але з чого все починалось? Де були та чого хотіли війська РФ в Україні останні вісім років? Згадуємо, розбираємось і цитуємо брехню Путіна.

Нещодавня новина зі світу фактчекінгу - Гугл перевірятиме зображення на правдивість. Відтепер під час пошуку фото у Google Images під зображенням можна буде побачити мітку «Перевірка фактів», з підсумком роботи незалежних фактчекерів. Зрештою, фотофейки це найпоширеніша форма неправдивих повідомлень. Які ще є інструменти для перевірки зображення на правдивість?

Розглянемо, як поводилися у кризові моменти, на початку гібридної агресії та на початку повномасштабної війни, а саме, в перший тиждень березня 2014 і 2022 років, журналісти популярного ЗМІ в Україні «ТСН»: чи дотримувалися журналістських стандартів чи все ж таки їх порушували і грішили на темі війни.

Новини потрібно вміти споживати. Особливо, на таку делікатну та психологічно важку тему, як війна. Журналісти-початківці чи «журналісти-хайполюби» полюбляють писати «сенсаційні», «ексклюзивні» новини, після яких піднімається тиск і сивіє пара волосків. А користувачі не завжди вміють фільтрувати те, що споживають, особливо, якщо бачать емоційно насичену інформацію в якісних ЗМІ, яким довіряють. Адже навіть «Радіо Свобода» та «ВВС» не без гріха... Отже, розберемо у формі «шкідливих порад» кілька прийомів як не треба подавати новини:

Ще не усі встигли розібратися з різними криптовалютами, біткоїнами, блокчейнами й іншими технологіями, як тут раптом “вистрілив” NFT. Як і чому якісь твіти чи картинки продають за тисячі доларів? І чи можна цю платформу використовувати для підтримування діяльності ЗМІ чи ЗСУ.