Верифікація або як не стати жертвою фейків

Галина Пида

Опубліковано: 12-04-2016

Розділи: За що критикують медіа?, Онлайн - журналістика, Фальсифікація, містифікація.

0

Не минуло й тижня з часу проведення Голландського референдуму, як у ЗМІ вже поширюється фейкова інформація щодо цієї події. Так, російський «LifeNews» опублікував сюжет, в якому нібито голландці ховають обличчя, побоюючись українських радикалів. Журналісти викрили недобросовісних колег з «LifeNews» у подачі неправдивої інформації. Проте фейкові новини все частіше зустрічаються у ЗМІ і псують імідж сучасної журналістики. Як сьогодні навчитись перевіряти факти та вберегтись від інформаційних махінацій?

У випадку з «LifeNews» докладати особливих зусиль для перевірки поданої інформації не довелось. Подане цим ЗМІ відео та мінімальний моніторинг голландських видань спростовує інформацію про приховування облич цілком і повністю. Однак це далеко не єдиний випадок фейкової інформації в ЗМІ. Згадати лишень березневий скандал щодо фальшивого листа від Петра Порошенка до Надії Савченко. Отже, кожна редакція сьогодні змушена перевіряти факти.

Існують ресурси, які займаються перевіркою достовірності інформації у ЗМІ. Наприклад, сайт «Stopfake» регулярно викладає спростування фейків. Проте за час, доки неправдива інформація спростовується, чимало ЗМІ встигають зробити репост фейків. Тож навіть копірайтеру сучасної редакції не обійдтися без базових знань з верифікації.

Верифікація: алгоритм дій

Для початку слід розібратись з причинами потрапляння неправдивої інформації в ЗМІ. Вони майже завжди є типовими:

-журналісти лінуються перевірити факти (особливо деталі);

-журналісти не вміють це робити; кому-небудь вигідні маніпуляції з інформацією;

-наївність – «сліпа» довіра до джерела інформації, зокрема соціальних мереж.

Важливо розуміти, що наявність фейкової інформації шкодить не лише виданню, але й читачу.

У 2014 році у Всесвітній мережі з’явився «Посібник з верифікації» – інноваційна інструкція, як перевірити інформацію. Медіакритика підготувала короткий тезовий дайджест посібника. Алгоритм дій наступний:

1. Походження: чи дійсно це оригінальний фрагмент контенту?

«Погугліть» текст, чи не має такої ж інформації на інших сайтах, чи цей користувач справді першим опублікував новину про факт. Особливо актуальними ці інструкції будуть для тих журналістів, які черпають інформацію із соцмереж. Найчастіше користувачі соціальних мереж додають фото- та відеоматеріал до своїх публікацій, які і підтверджують текст. Тому журналіст повинен провести детальний аналіз тексту, зображень та відео, завантажених користувачем, а також – самого користувача.

Перевірку зображень варто розпочати з детального огляду. Звичайні логічні несумісності на фото можуть викрити їхню неправдивість. Наприклад, якщо користувач пише, що подія відбулась в одній країні, а вивіски на фотографії містять текст іншою мовою. Звісно, слід враховувати і можливість наявності іншомовних вивісок у певній місцевості. Проте таке маленьке неспівпадіння може бути першим дзвіночком про неправдивість інформації. Зображення має підтверджувати текст, а не суперечити йому.

Перевірка зображення на редагування потребує використання певних ресурсів. Наприклад, «Посібник з верифікації» радить використовувати сайт «Fotoforensics» для перевірки на «фотошоплення» зображення. Інший корисний ресурс «Findexif» дозволяє переглянути мета-дані зображення, тобто інформацію самого файлу зображення. Адже будь-яке фото – це не тільки сукупність пікселів, це файл, який містить інформацію. І зрештою, «Посібник» радить використовувати  «Google Search by Image», цей ресурс знаходить завантажене вами зображення чи його URL-адресу в Інтернеті. Це дозволить дізнатись, було конкретне зображення раніше опубліковано в Інтренеті, чи ні.

2. Джерело: Хто завантажив контент?

Важливо дізнатись, чи контент завантажив реальний користувач або ж його опубліковано звичайною програмою. Напишіть користувачеві, реальний користувач скоріш за все відпише журналістові. «Бот» – нереальний користувач (програма замість живої людини), як правило, має малозаповнений акаунт, небагато особистої інформації, відсутня аватарка або на ній зображені котики/песики і т.д. Фальшиві акаунти містять велику кількість провокаційних повідомлень. Сайт «Pipl» допоможе знайти користувача в різних соцмережах, адже зазвичай людина зареєстрована в декількох соцмережах.

Слід пам’ятати важливе правило: підтвердження/спростування інформації має йти щонайменше від трьох джерел. Ви знайшли реального користувача? Добре, спробуйте знайти ще принаймні двох очевидців події. Якщо все сходиться, не забудьте в першоджерела попросити дозвіл на використання, адже порушення авторських прав тягне за собою не лише моральну, але і юридичну відповідальність.

3. Дата: коли контент було створено?

 «На цьому етапі вам слід бути дуже уважними, прискіпливими, розгледіти кожну деталь», – радить «Посібник». Уважно гляньте на дату, коли відео/зображення/текст були завантажені. Більшість сайтів дають точну годину, дату: «Вконтакте», «Facebook». Деякі сайти, як-от «Youtube» подають годину за певним часовим поясом, тому звертайте на це увагу.

Якщо на контенті (наприклад, фото) видно погоду, то перевірте її через метеосайт, це можна зробити за допомогою порталу «Wolfram Alpha» в минулому часі. Він покаже, якою була погода в конкретний день у конкретному місці.

Перевірте знову мета-дані: у файлі може бути вказана дата його створення, вона може не сходитись з датою завантаження або з датою, коли подія нібито відбулась.

4. Місце розташування: Де було створено контент?

Застосуйте логіку: рельєф, погода – зверніть увагу на це, адже сніжні гори навряд чи можуть бути влітку в Україні чи які-небудь схожі випадки.

Знову ж таки розгляньте мову банерів, бігбордів чи інших написів. Вивіски в Росії навряд чи будуть на грецькій мові.

Перевірте, чи сходиться місце на фото з фотографією місця на карті. Використовуйте сайти «Google Maps», «Wikimapia», «Panoramio» .

Вище подано лише деякі поради з «Посібник з верифікації». Для кращого оволодіння верифікаційними навичками варто опрацювати «Посібник» повністю.

Верифікація на ділі

Очевидно, що перевірка усіх новин на правдивість займає надто багато часу. Проте якщо новина незвична, чи викликає сумніви, варто здійснити хоча б поверхневу перевірку.

Для прикладу вписуємо в пошуковик «Новини. Львів». Нашу увагу привернула новина на Ukr.net з нетиповим заголовком «Град розмірами з куряче яйце: Галичиною пройшлася негода (фото)» за 9 квітня 2016 року.

1. Отже, розпочинаємо шукати першоджерело:

Перейшовши за посиланням, потрапляємо на Versii.if.ua. Новина на цьому сайті містить інформацію, що великий град пройшов у м. Стрий та м. Львів. У той же час «Версії» посилаються на «Голос Карпат».

У свою чергу варто зазначити, що «Голос Карпат» опублікував цю новину не 9 квітня, а 8-го, о 20:32. Крім цього, цей сайт посилається на інші джерела: «Про це пишуть користувачі спільноти “Так люблю той Львів, що бракує ми слів” в соцмережі, відзначило РБК».

Що ж, шукаємо першоджерело далі. Портал РБК-Украина справді публікує аналогічну новину 8 квітня. Проте в цій публікації, на відміну від інших, є посилання на першоджерело – публікація в спільноті «Так люблю той Львів, що бракує ми слів» у соціальній мережі  «Вконтакті».

До того ж, бачимо, що публікація в спільноті «ВК» датується 7-им квітня 2016 року, о 22:00.  Хоча зауважуємо, що на фотографіях денне світло, отже, подія відбулась раніше, – вдень. Також цікаво, що в публікації зазначено її автора. Отже, можемо звернутись до нього за підтвердженням: чи дійсно він бачив град, чи може він прислати ще фото з місця події.

Пам’ятаймо одне з найважливіших правил верифікації: слід добре роздивитись фото. Так, ми помітили, що на фотографіях, а їх в публікації 6 штук, руки (в яких величезний град) різні, на одному фото є перстень, а на іншому немає. Отже, автор публікації взяв не лише свої фото, але й фотографії від інших користувачів.

Та на цьому верифікація не завершується: розглядаємо коментарі до публікації. Часто вони доповнюють інформацію. Так, під нашою публікацією в соцмережі бачимо, що сам автор публікації додав ще дві фотографії. Крім того, бачимо, що деякі користувачі підтверджують в коментарях цю інформацію. Отже, ми знову пишемо очевидцям для того, щоб отримати підтвердження з інших джерел.

У коментарях бачимо і фото граду зі Львова, його виклала коментаторка вищезазначеної публікації в тому ж таки «Так люблю той Львів, що бракує ми слів». Проте на фотографії неозброєним оком видно, що львівський град у рази менший, ніж стрийський.

Коли всі користувачі соцмереж, до яких ми звернулись, підтверджують інформацію, тоді можемо думати, що вона правдива.

2. Спробуємо використати інструменти перевірки, які радить «Посібник з верифікації»:

Завдяки нехитрій перевірці на  «Fotoforensics» бачимо, що фотографії не піддавались редагуванню у фоторедакторах.

Мета-дані на фотографіях відсутні, це підтверджено завдяки «Findexif». Однак тут варто наголосити, що багато соцмереж при завантаженні на сайт автоматично видаляють або оновлюють мета-дані зображень.

«Google Search by Image» – на цьому сайті перевіряємо, чи публікувались зображення раніше. І бачимо, що цю інформацію опублікували: lviv.vgorode.ua, transkarpatia, tsn.ua, facenews.ua, bigmir.net, xn--j1aidcn.org, metronews.ua (цікаво, що на цьому сайті на відміну від інших град порівняли не з яйцем, а з кулькою для настільного тенісу), press-centr.com.

Шукаємо інше з 6-ти зображень в  «Google Search by Image» і наштовхуємось на користувача «Вконтакті», який на своїй сторінці поширив запис із спільноти «Підслухано в Стрию». Погортавши стрічку спільноти, ми знайшли публікацію за 6 квiтня ( о 20:56) з іншими фото іншої користувачки, але з таким же великим градом. А потім – від 23:38 6-го квітня від іншого користувача, і нарешті третій допис від 7 квітня (19:54). Отже, саме ця остання публікація в «Підслухано в Стрию» була скопійована в інші спільноти та сайти. Під цією публікацією багато коментарів, кожен другий коментатор виставив власні фото, в чому переконуємось, написавши їм. Тож такий нелегкий дедуктивний шлях довелось проробити, аби на всі 100 відсотків впевнитись, що публікація містить правдиву інформацію.

Копірайтери, які економлять час і зусилля, можуть хоча б для галочки перевірити таку інформацію по-іншому: якщо не довести її, то хоча б не спростувати. Щоб не було очевидних суперечливих фактів. Для цього у випадку з градом можна відкрити ресурс  «Wolfram Alpha». У розділі «ВологістЬ» видно, що з 18:00 і до ночі вологість різко зростає. Тож можна говорити про наявність дощу чи граду/снігу.

Верифікації бути

Отже, на власному прикладі ми переконуємось, що перевірка інформації, навіть на перший погляд незначної, – це велика праця. Проте ніхто не говорив, що журналістика – проста професія. Перевірка майже ніколи не дає чіткої відповіді «так» або «ні»: правдива інформація чи фейкова. Тому з редакцією спільно приймаймо рішення, чи достатньо зібраних доказів для публікації контенту. І пам’ятаймо, головне якість, а не кількість, чи не так?

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)