Передвиборча кампанія фактично в Україні стартувала. Офіційно, звичайно, ще ні, але оприлюднення диктофонних записів, що отримані шляхом «депутатського шпіонажу», феєричні об’єднання, одіозні заяви політиків різного штибу і партійної приналежності, вперто на це натякають. Як і часті прояви політичної джинси, що має закономірність збільшуватися у ЗМІ, прямо пропорційно з наближенням виборів. От тільки несмак і стандартизація...

Італійські ЗМІ, як, зрештою, і ЗМІ інших європейських держав на піку внутрішніх економічних проблем, чи то загострень у стосунках народ-влада, пережили серйозну кризу довіри до них. Однак на тлі європейської демократичності ситуація ЗМІ Італії була доволі неординарною. Позаяк без перебільшення можна сказати, що нормально комунікувати зі своїми споживачами поза цензурою влади і цензурою власника медій,...

«Якщо раніше ми мали цензуру  батога, то з 2005 року нас почали підгодовувати  цензурою пряника». В.Сюмар Наразі  “джинсою” (джинса – наголос на останній склад) журналісти називають проплачений матеріал або зумисно приховану рекламу. Це сленгове слово, яке має застосування серед працівників пера насамперед в Росії і Україні. Походження самого терміну достеменно невідоме; стаття з російської Вікіпедії...

Маловідоме слово для пересічного читача, притому один із прикладів інформаційної маніпуляції «джинса», як метод широко використовується не тільки у всеукраїнських виданнях але й має чималий попит у регіональній пресі. Місцевому журналістові не використовувати «джинсу» у «золотий» час, себто в період виборчих перегонів, означає втратити свою «місцеву» популярність серед політиків і втратити додаткову кругленьку суму. Чому і як рівненські журналісти відмовлялися від професійних стандартів і на користь чого?

Медійники, зважаючи на ситуацію на ринку праці, коли з факультету журналістики щороку виходить 150 випускників, а скажімо редакції Львова оновлюються щонайбільше на дві людини, старатимуться не злостити того, хто дає їм на хліб.