Дислексія російських ЗМІ: симптом чи хвороба?

Тетяна Байбак

Опубліковано: 22-12-2017

Розділи: За що критикують медіа?, Реклама, пропаганда.

0

Якщо ви вирішили подивитися новини про Україну на російських ЗМІ, запасіться заспокійливим і про всяк випадок напишіть заповіт. Інформаційна війна охоплює більшу кількість населення, аніж збройна. Яке ставлення до українців формують російські ЗМІ? Останні 3 місяці ми переглядали і перечитували новини на російських ресурсах, і ось який образ українця нам намагалися навіяти.

1. Ми, українці, жорстокі. «Время покажет» – передача на «Первом Канале». Хоча передачею цей цирк у стилі «Пусть говорят» на політичну тему назвати складно. Суть її в тому, щоб зібрати людей, здавалося б, різних поглядів, перекричати один одного і в результаті показати, які росіяни чесні і совісні, а ми, українці, жорстокі, іноді дурні і не здатні вирішувати самостійно власні проблеми. Черговий випуск під назвою «Киев: иллюзия революции». З перших хвилин ведучий Артем Шейнін розповідає: його занесли в базу сайту «Миротворець». Там розмістили не лише фото Шейніна, а й зображення його дітей. Він – бідна і нещасна жертва, з якої познущалися жорстокі українці. При цьому весь народ ототожнюють з центром «Миротворець» . Сам Шейнін починає випуск із демагогії: «На Майдан, я це завжди казав і кажу, вийшли тисячі чесних, порядних, бажаючих добра своїй країні людей, які були використані нечесними». Звичайно, «завжди» для Шейніна – це лише сьогодні, щоб показати свою приязнь, на яку українці відповіли «Миротворцем». Ще минулого року він називав Майдан «киевской хунтой», яка намагається повалити «законную власть».

«Лента.ру» – онлайн-видання, яке розчарувало найбільше. До 2014 року тут можна було прочитати цікаві матеріали без пропаганди (або з мінімальною). Після скандалу із зміною головної редакторки та подальшого звільнення більшої частини журналістів видання стало класичним рупором Кремля. Журналістики тут майже немає, але є неймовірно відшліфоване вміння перекручувати слова. «В Киеве рассказали о двух уничтоженных украинской армией собственных бригадах» – під таким заголовком журналісти вирішили підсумувати сказане Анатолієм Матіосом в ефірі телеканалу Zik (саме ці 3 хвилини в «Ленті» вирішили інтерпретувати по-своєму). А що має подумати після прочитання такого голосного і голослівного заголовку читач? Знову ми, українці, жорстоко вбиваємо своїх. До речі, у бекграунді матеріалу журналісти подають свою версію початку війни на Сході. Звичайно, розпочала її саме київська влада, яка не прийняла мирні виступи на Донбасі:  «Збройний конфлікт в Донбасі почався навесні 2014 роки після спроби нової київської влади придушити силою виступи в Донецькій і Луганській областях».

Ще один приклад  «цікавого» інтерпретування на цьому ж ресурсі. «Соратник Яроша анонсировал обстрел Крыма украинскими ракетами» – після такого заголовку росіянам, мабуть, складно не повірити, що Путін робить благородну справу, захищаючи населення Криму та Донбасу. Виявляється, «анонсував обстріл» командир «Правого сектору» Владислав Литвин в інтерв’ю порталу «Апостроф». Звичайно, посилання в матеріалі на це інтерв’ю знайти неможливо, бо раптом хтось захоче перейти прочитати. В інтерв’ю на «Апострофі» є фраза: «Якщо ми захочемо дійсно знищити якусь військову базу (в Криму – авт.), то для цього українського ракетного озброєння, нових технологій або виробництва якихось нових речей теоретично має вистачити». На цій фразі і базується «анонсування ракетного обстрілу». Дислексія – хвороблива нездатність оволодіти навичками читання. Здається, у журналістів «Ленти.ру» можна діагностувати саме цю хворобу.

А новини із заголовками «Украинские минометчики убили мирного жителя ДНР» на «Россия 24» та інших телеканалах – звична справа. Іноді доходить до абсурду. 3 листопада на сайті «Риа Новости» з’явилася новина про те, що українські силовики майже 50 разів за тиждень порушили перемир’я на Донбасі. А вже наступного дня, 4 листопада, те саме видання повідомляє, що понад 50 разів українська сторона порушила режим тиші за одну добу. Агов, визначтеся там, у «Риа Новости», з часовими рамками.

2. Алкоголь, наркотики – так, це про українців. Якщо вам цікаво регулярно дізнаватися про ДТП в Україні, вчинених під дією алкоголю, то дивитися треба саме російські ЗМІ. Наприклад, історію про 9-річного хлопця, який керував автомобілем, всередині якого були зброя та наркотики, підхопили в «Россия 24», «Вести.ru», «Рамблер», «News.ru», «Рен.tv», «Лента.ру» та інші.

Добивають медіаобраз українця історією на «Ленті» під назвою «Пьяная украинка выпала из-за руля и заснула на дороге».

3. Насправді всі проти України. Саме таке враження може скластися в людини, яка довіряє російським ЗМІ. Путін зустрічається з світовими лідерами, а Порошенку ніде не раді. Якщо глядач не вірить на слово, можна довести це прикладами, подаючи власні припущення як факти.

Багато користувачів, гортаючи новинні портали, читають лише заголовки. Саме тому російські ЗМІ намагаються сконструювати заголовки відповідним чином. Недавно з’явилася новина «Воевавший на стороне Украины российский актер Пашинин уехал с передовой». Читач, скоріш за все, подумає, що актор навоювався і готовий повертатися. Проте насправді з новини стає відомо, що Пашинін їде в Київ, щоб там взяти участь у новому українському фільмі «Посттравматична рапсодія».

Звичайно, приділяють увагу і останнім конфліктам України і Польщі. У матеріалі «Глава МИД Польши пообещал Украине “реальные проблемы”» розказують також про те, що і Румунія, і Угорщина теж починають діяти проти України. Також журналісти висвітлили своє бачення Волинської трагедії: бійці «СС Галичини» влаштували різню польського населення Волині. Історичні питання також люблять піднімати на «Первом Канале». Тут розповідають про погіршення стосунків України з іншими країнами: «Израиль возмущен установкой на Украине памятника Петлюре».

У матеріалі на «Россия 24» «Порошенко приехал на саммит в Бельгию с большими планами» розповідають, що інтереси Росії будуть враховувати, а Україні тут не раді, бо Порошенко одразу вимагає грошей. Приєднання України до ЄС в редакції вважають ілюзією.

4. Українці – обмежені люди. Будь-які «проколи» української влади іноді також доводиться перекручувати, щоб отримати бажаний матеріал. «Порошенко объявил Украину основательницей ООН» – у такому ракурсі «Риа Новости» потрактували пост у Твіттері Президента України, у якому Порошенко пише: «День створення ООН – це і українське свято, тому що Україна була серед націй-засновниць Організації». «Риа Новости» подає пост із неприхованим сарказмом. Звичайно, у 1945 році формально Україна не була державою, тому і не могла бути засновницею ООН, проте Президент пише не про країну, а про націю. Українська нація в той час була зосереджена в УРСР, яка брала участь в підписанні Статуту ООН, який, власне, заснував ООН. Проте втратити шанс висміяти невігластво української політичної верхівки російські ЗМІ не змогли. Вони також наголошують, що в коментарях користувачі критикують вислів Порошенка. Не уточняють лише: якщо зайти на сторінки цих користувачів, то виявиться, що  більшість з них є росіянами.

Не пропустили ЗМІ і день вшанування жертв Голодомору. Проте співчуття тут очікувати не варто. Заголовок говорить сам за себе – «На Украине насчитали три голодомора». У матеріалі підкреслюється, що Володимир Гройсман стверджує, що окрім 1932-1933рр. було ще два масових голоди – в 1921-1923 і в 1946-1947 роках, – так, начебто це його особиста думка, а не історія нашої країни.

Часто можна почути думку, що саме телебачення в Росії розпалює ненависть до українців, тому варто шукати інформацію в інтернет-виданнях. Як показує цей огляд, російським новинним ресурсам вірити також почасти не варто. Дислексія деяких російських ЗМІ перестала бути просто синдромом пострадянської держави, а стала справжньою хворобою, яку називають пропагандою. Що тоді залишається росіянам? Критично мислити, аналізувати, сумніватися в почутому? Але чи здатні на це люди, які вже звикли до такої журналістики і сприймають її як належне?

Тетяна Байбак, студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)