З початку появи письменності та її подальшого розвитку – книгодрукування, стали виникати такі явища як утиски носіїв слова, які згодом отримали назву «цензура». Саме походження слова «цензура» має латинське коріння (від лат. сеnsura – це суворе судження), що на практиці означає контроль держави, організацій чи групи людей над публічним виявом думок і творчості індивіда. Як...

Саме так звучатиме перефраз афоризму Станіслава Єжи Лєца «Вікно у світ можна закрити газетою», якщо його припасувати до сучасних реалій. І це вікно українцям закривають. Втім, дехто зазирає крізь шпарину інтернету. Найпопулярніше для українського громадянина «вікно у світ» – телеекран – не надто розбещує його правдивою інформацією. Наприклад, в час президентства Леоніда Кучми глядач бачив...

«Якщо раніше ми мали цензуру  батога, то з 2005 року нас почали підгодовувати  цензурою пряника». В.Сюмар Наразі  “джинсою” (джинса – наголос на останній склад) журналісти називають проплачений матеріал або зумисно приховану рекламу. Це сленгове слово, яке має застосування серед працівників пера насамперед в Росії і Україні. Походження самого терміну достеменно невідоме; стаття з російської Вікіпедії...

Маловідоме слово для пересічного читача, притому один із прикладів інформаційної маніпуляції «джинса», як метод широко використовується не тільки у всеукраїнських виданнях але й має чималий попит у регіональній пресі. Місцевому журналістові не використовувати «джинсу» у «золотий» час, себто в період виборчих перегонів, означає втратити свою «місцеву» популярність серед політиків і втратити додаткову кругленьку суму. Чому і як рівненські журналісти відмовлялися від професійних стандартів і на користь чого?

Медійники, зважаючи на ситуацію на ринку праці, коли з факультету журналістики щороку виходить 150 випускників, а скажімо редакції Львова оновлюються щонайбільше на дві людини, старатимуться не злостити того, хто дає їм на хліб.