Олександр Ткаченко: «Хочемо зробити свої, на жаль, збиткові медіа бізнесом»

Опубліковано: 31-05-2017

Розділи: Популярні і якісні медіа.

0

На Львівському медіафорумі гендиректор «1+1 Медіа» відповів на запитання про ринок, мовні квоти, політичний тиск і кадрову політику компанії.

Генеральний директор холдингу «1+1 Медіа» Олександр Ткаченко, почувши, що модератор дискусій Львівського медіафоруму Андрій Куликов назвав його найкращим інтерв’юером, знітився й відповів, що «це було давно». А на запитання з зали, чому новини «ТСН» такі криваві й маніпулятивні, впевнено заперечив: «Вони не криваві й не маніпулятивні. Ми змінюємо їх упродовж багатьох років, як і все медійне середовище». Олександр Ткаченко в публічному інтерв’ю відповів на запитання про ситуацію на ринку, мовні квоти, політичний тиск і кадрову політику холдингу. 

 

Про місце «1+1» на ринку

«1+1 Медіа» позиціонує себе як компанія, що виробляє контент, здатний змінювати світ. Ми поставили перед собою мету повернути інтерес до «1+1» впродовж двох років, і нам це вдалося. Тепер ми хочемо створити наші, на жаль, збиткові медіа бізнесом. Бо зараз, якщо ти не змінюєшся, ти помираєш – а я вмирати не хочу.

Ринок у тому вигляді, в якому він зараз існує, навряд чи витримав би більше двох медійних груп. Так само існує багато громадських телебачень і радіо, однак було б набагато краще, якби вони були одним потужним суспільним телебаченням і радіо. Ця роздрібненість – наслідок нашої культури  політичних амбіцій. Якщо ж говорити про бізнес, то навіть за наявності чотирьох великих телегруп, змінюючи атмосферу, середовище і правила гри, можна досягти бізнес-щастя.

 

Про ренесанс української мови на телебаченні

Нещодавно Верховна Рада ухвалила закон, який установлює обов’язкову частку україномовного контенту на телебаченні – 75%. Це означає, що поява україномовних прогресивних і талановитих людей в ефірі – це лише питання часу. В нас майже немає проблеми з українською мовою в розважальних програмах і новинах. Є проблеми з серіалами, які значною мірою впливають на культурне сприйняття світу. Ще кілька років тому ми були далекі від цього, але зараз учимося робити різні серіали з українськими історіями.

Зміна культурної парадигми у зв’язку з мовними квотами матиме значний ефект у майбутньому. Це допоможе повернути на рейки серіальне виробництво. Однією з причин, чому на телебаченні не існувало серіалів українською мовою, було те, що російськомовний продукт можна було продати і тут, і в Росії. Тож не було б щастя, та нещастя допомогло. Зараз сценарії пишуться українською мовою; до того ж, багатьом російським акторам заборонено в’їзд в Україну, й навряд чи вони вивчать українську. Тому на екрані мають з’явитись українці.

 

 

Про фейки в новинах

Завдяки тому, що програма «ТСН» транслювала сюжети, які цікавили пересічного глядача, вона стала найпопулярнішими новинами в Україні. Однак зараз з’явився новий тренд, більш помітний після трансляцій із Майдану. Люди почали набагато більше споживати інформації в інтернеті. Але, здається, вони не просто втомились від звичних форматів, а не хочуть сприймати сувору реальність. Тому я не виключаю, що відтепер ми шукатимемо інший характер мови для глядача.

Проблема ще й у тому, що люди готові вірити фейкам. Трамп переміг у Штатах, незважаючи на те, що преса неодноразово викривала його у використанні фейкових новин у кампанії. Випадок Трампа свідчить про те, що нові виклики з’явились не лише для редакцій і журналістів, а й для політиків. Проблема не лише в тому, які цінності медіа сповідують, а й у тому, як політичне середовище виконує свої обіцянки.

Під час президентської кампанії в США трапилась іще одна подія. Ми в редакції дискутували про публікацію Buzzfeed щодо поведінки Трампа в Росії. Їм хотілося скандальності, але перевіреної інформації не було. Це тонка межа, на якій варто зупинятися, особливо якщо інформація стосується чужого приватного життя. Те, що за допомогою соціальних мереж будь-яка чутка може поширитись із шаленою швидкістю, є дуже небезпечною тенденцією.

 

Про незалежність і кадрову політику

Дух супротиву проти всіх завжди наявний, якщо ти журналіст. Утративши його, можна також утратити відчуття реальності та опинитись в ілюзорному світі. Тому, попри спроби впливати на «1+1 Медіа», я завжди буду чинити спротив. Після ухвалення законів 16 січня 2014 року, наприклад, тогочасна Адміністрація Президента вимагала змінити керівника служби новин. Я суто з цікавості запитав, кого б вони бачать на цьому місці. Й вони, ймовірно, враховуючи прописку, назвали Сергія Попова, вихідця з Донецька. Власне, він і очолював «ТСН» із 2011 року.

На стіні в нашому офісі написано, що ми – медійна компанія, яка хоче змінити світ і людей. Відтоді як я вкотре прийшов до «1+1», змінилося вже 90% персоналу. Це трапилось не тому, що нам кортіло когось звільнити. Свого часу я зрозумів, що найкраще комунікувати з людьми, які поділяють твої цінності. Якщо йти за цим паттерном, правильні люди самі приходять. Якщо це не помітно, значить, ми недопрацьовуємо.

Анастасія Іванців, Школа журналістики УКУ

Фото Ірини Роговик

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)