The Feedback of Tomorrow: аспекти впливу коментарів на розвиток медіа

Мар'яна Федина

Опубліковано: 29-11-2016

Розділи: Онлайн - журналістика.

0

Кембріджський словник трактує слово feedback, як інформацію, або твердження, яке може нам розповісти чи певний продукт є успішним, чи він подобається людям. Перекладається feedback українською, як «зворотній зв’язок». Таким чином, ми можемо говорити, що зворотній зв’язок для ресторатора – це велика кількість замовлень на кухні, відвідуваність закладу. Це означає, що є попит на продукцію, яку він «продає». Зокрема, клієнтам подобається сервіс, приміщення, локація закладу, їжа. Не важливо звідки конкретна людина дізналася про функціонування цього ресторану, основним є той факт, що дізнавшись про нього, вона захотіла відвідати, а зробивши це, –  повернутись ще раз. Хіба не те саме правило діє й в журналістиці?

Нині в Україні ми не можемо назвати навіть точну кількість усіх видань, які функціонують. Для свого дослідження візьмемо два умовних видання, які назвемо «А» та «В». Уявімо, що вони мають практично однаковий контент й «змагаються» за однакову аудиторію. Але, одне з них є більш успішним за інше. Чому так відбувається? Одна з причин – фінансування. Так, до прикладу, успішніше видання «А» може дозволити собі на два працівника більше, ніж «В», а отже, має кращий ресурс для підготовки серйозніших та більших матеріалів. Друга причина – власник. Політик, олігарх, чи підприємець здатні вливати у свій ресурс значно більше капіталу, ніж його можуть залучити за допомогою грантів, спільнокоштів видання без власника. Причина третя – платформа взаємодії. Не зважаючи, на усі перераховані вище причини, які нібито забезпечують медіа популярність, є ще «платформа взаємодії», де ЗМІ отримує зворотній зв’язок із читачами. Як правило, такими платформами є соціальні мережі. Рідко користувач коментуватиме матеріал на самому сайті. Здебільшого, він може репостнути публікацію на свою сторінку та залишити власну думку про ситуацію, подію, аналітику. Саме така платформа здатна зробити й втримати популярність певного ЗМІ.

Як стверджує авторка публікації Social Media Culture & Your Content Marketing Strategy, медіа не достатньо просто мати власну сторінку в Facebook, потрібно «перебувати» там, а це означає «дуже ґрунтовне, глибоке відчуття близькості з особливостями, рисами користувачів соціальної мережі, а також об’єднання їх в одну екосистему. Це означає брати участь в інтернет-культурі, в якій дизайн і демографія мережі взаємодіють, щоб інформувати та дотримуватись норм, звичаїв, табу та інші приписи групової ідентичності».

Як приклад, авторка наводить Facebook, стверджуючи, що це в першу чергу інтернет-культура, побудована навколо реальних дружніх стосунків, сім’ї, старих сусідах по кімнаті коледжу і т.п. Крім того, в якійсь мірі це також поширюється між нашими соціальними зв’язками, тобто є ймовірність розширити коло свого реального спілкування за допомогою Facebook’у, завдяки опції – «ймовірний друг». Ця мережа також містить багато різноманітних груп, інтернет-спільнот, а також інших подібних субкультур, які об’єднують нас довкола спільної проблематики чи ідеї.

Facebook створив довкола своїх користувачів таке ідеальне середовище, яке забезпечує нам один погляд на ті ж ситуації. Так, ми додаємо в друзі людей із спільними поглядами на життєві та соціальні устрої, й в той ж час «банимо» осіб, які не поділяють наші цінності. Алгоритм новинної стрічки Facebook за замовчуванням налаштований так, щоб частіше показувати користувачеві ту інформацію, яка йому імовірно цікавіша. В результаті, як дехто вважає, формується своєрідний «інформаційний міхур», який закріплює у користувача певну точку зору і переконаність у власній правоті, відмежувавши його від публікацій, що подають альтернативні думки.

У той ж час, соціальні мережі стали впливати та навіть формувати наші думки. Так, власника соцмережі Марка Цукерберга звинувачують в перемозі на президентських виборах у США Дональда Трампа. У ліберальних колах США набирає популярності теорія про те, що саме соцмережі дали можливість Дональду Трампу донести свої ідеї до широкого кола виборців. Без соцмереж такої можливості у нього б не було, кажуть критики.

Деякі дані показують, що вигадані новини поширювалися соцмережами значно швидше і ширше, ніж наступні викриття. Серед користувачів Facebook 156 млн американців, і якщо вірити результатам нещодавнього дослідження, дві третини з них дізнаються всі новини саме на цьому сайті. У травні американські консервативні видання звинуватили соцмережу в упередженості під час вибору новин та анти-Трампівскій позиції, яка виражалася в тому, що модератори під час формування потоку трендових історій нібито віддавали перевагу новинам з ліберальних сайтів.

Правда це чи ні, можна тільки здогадуватись. Однак, вже тільки на цих наведених аргументах можна помітити вплив Facebook на наше життя, тому не дивно, що низка видань, активно ведуть власні соціальні акаунти. Тому, якщо певне медіа опинилося в стрічці конкретної людини – це невипадковість, а, отже, ЗМІ своїми постами та матеріалами повинно захопити увагу та довести: ми відрізняємося від інших.

Так, серед головних принципів роботи в цій соцмережі, директор з маркетингу та експерт з просувань постів у соціальних мережах Кеван Лі, стверджує, що ідеальний пост на Facebook має наступні характеристики:

  • Посилання
  • Короткий: має 40 або менше символів
  • Опублікований в непікові години
  • З’являються з однаковою періодичністю
  • Своєчасний та заслуговує на висвітлення у пресі

Зокрема, як стверджує автор публікації «This Is How To Write For Social Media To Create The Best Posts», пост повинен бути також емоційним, медіа має право й навіть повинне звертатись до своєї аудиторії, яка повинна бути чітко сформована, адже згодом його можна буде «кинути» й на рекламу.

Також можна залучати власних користувачів до обговорення чи голосування. Усі ці аспекти впливають на те, що з думкою читачів рахуються, а, отже вона має значення. Медіа перестало бути чимось ілюзорним, а ведучі та журналісти – незрозумілими  та недосяжними. Навпаки, Facebook зробив усіх доступними на відстані витягнутої руки.

Не будемо зараз звертатися до негативного впливу користувачів соцмережі на медіа (такі, як образа журналістів, велика кількість ботів чи тролів) Звернемо увагу на те, як можна використати соцмережі на користь власного медіа за допомогою коментарів.

Загальновідомий факт, що коментарі, лайки та шери впливають на охоплення новини. Так, чим їх більше, тим більша ймовірність того, що їх побачить більша кількість людей. Але в коментарях читачі також можуть писати ідеї для майбутніх матеріалів. До прикладу, що їхні сусіди згуртувалися та самотужки відремонтували дорогу біля свого під’їзду, чи зробили ремонт багатоквартирного будинку. Вони можуть позначати в коментарях інших людей – експертів, тих, кого може зацікавити написана інформація. Така ситуація впливає одразу на два аспекти – охоплення новини та її корисність для конкретної особи. Коментарі, зокрема, слугують цензором роботи журналіста. Знаючи, що читачі можуть висміяти за неуважність, непрофесійність, журналіст оцінюватиме важливість правильно поданої та написаної інформації.

Усі ці властивості коментарів дають змогу медіа, як ресторатору, оцінити власну роботу й побачити зворотній зв’язок, який допоможе зробити ЗМІ, доступним та кращим, а головне – надійним для власної аудиторії.

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)