Ідеальна новина: принципи і правила написання

Ярослав Іваночко

Опубліковано: 02-06-2016

Розділи: Онлайн - журналістика.

0

Що потрібно знати молодому журналісту про написання новин та як оцінюють ефективність роботи в редакціях розповів студентам III курсу  заступник редактора інтернет-видання «Zaxid.net»  Ярослав Іваночко.

Часто в роботі чуємо таке, що замітка – це дріб’язковий жанр, вона не є важливою. Що великі розслідування чи інтерв’ю є важливішими і їх більше читають. Але насправді нічого подібного. Новини – це є найбільший і, в принципі, основний контент.

Якщо студент чи кандидат на роботу вміє добре написати новину – вичерпно дати відповіді на усі питання, які цікавлять читача, то в цієї людини все вийде і з великими формами. Таке вміння свідчить, що логіка викладу в матеріалах є, автор вміє логічно думати і викладати свої думки, знає, до кого завертатись.

Завжди складно розповісти, як треба робити. Тому простіше показати, як не можна. Коли ви потрапляєте в редакцію, приміром, на практику, то найперше, що вам скажуть – це написати анонс. Найголовніше при цьому – не соромитись питати. Ви не будете знати, що таке «містобудівельні умови», поки самі не запитаєте. Не соромно не знати – соромно не питати і не вчитись. А подібне з журналістами-початківцями якраз і стається – пішов на прес-конференцію, поставив диктофон, записав, приніс те все в редакцію, прослухав– і нічого не ясно. Виходить, що даремно ходив.

Ще є така фішка: коли молоді журналісти приходять на практику в редакцію, то половина з них пише літературщину в текстах і заголовках, а для новин це – заборонено. А інша половина пише настільки заяложені канцеляризми, наче вони вчились у 80-их роках в СРСР. Ніяк не можу зрозуміти, звідки вони цього набрались – молоді люди, які живуть в незалежній країні, а пишуть, наче з минулого прибули.

Казку про Ріпку всі чули? Давайте уявимо, що це інформаційний привід: «Прес-служба Облдержадміністрації повідомляє, що витягнули велетенську ріпку». У чому новина? Новина в тому, що Мишка врятувала сім’ю від голоду. І ви цього не дізнаєтесь, поки не запитаєте всіх учасників події. Дід посадив одне насіння, і з нього виросла одна ріпка. І все, більше нічого в них не було.

Також хочу наголосити на таких аспектах роботи як «надзвичайка» та кримінальні новини. Здавалося б, нічого такого особливого. Адже коли питаєш майбутніх журналістів, які приходять на стажування про що він хоче писати, то переважна більшість відповідає: «Про культуру або про спорт». А новини такого типу, як зазначено вище, ніхто не хоче писати, вважають, що це неважливо і нецікаво. Однак потрібно працювати під гаслом: «Що скажуть – то і роби», а робити переважно доводиться саме такі новини. Для прикладу, на Zaxid.NET надзвичайка читається чи не найбільше і найпотужніше. Людей подібне цікавить, і нехтувати цим не варто.

Один з основних недоліків молодого журналіста – небажання уточнювати дані, покладатись на інтуїцію та робити власні висновки. Так не піде, потрібно про все запитувати, перевіряти, уточнювати. Журналіст робить домисли, а реально може бути зовсім не так. І навіть якщо питання видаватиметься зовсім тупим і недолугим – все одно краще перестрахуватись і уточнити, щоб на перспективу не втрапляти в незручні ситуації. Потрібно не соромитись бути допитливим.

Ще одна порада початківцям: заголовок, підзаголовок і лід не повинні повторюватись, ми ж не для ідіотів пишемо. Якщо людина читає заголовок, потім підзаголовок, який повторює попередній пункт, а потім те все дублюється в ліді – це неповага до читача, ми марнуємо його час. Він на таке подивиться, закриє і піде геть із сайту. Інформація в цих частинах тексту повинна бути різною. Також якщо є цифри – статистика, кількість чогось чи сума, то виносьте їх в заголовок, людям це подобається. І в жодному разі не можна забувати про деталі типу марки машини, конкретного місця, де відбулась подія.

Тепер детальніше про саму роботу в редакції. Точніше, про оцінювання її результативності. Ми на сайті зіткнулись з тим, як виміряти ефективність своєї роботи. Існує такий сервіс, який аналізує роботу сайту і показує статистику того, як і скільки часу читають новини. Вона функціонує по всьому сайту, аналізує як за рубриками, так і за авторами. Також така система показує, звідки на сайт приходять люди – чи це пошуковики, чи соцмережі, чи прямі заходи. Цей сервіс схожий на google-analytics, однак є набагато простішим в користуванні і взагалі зручнішим.

Звісно, через google-analytics головний редактор знав деталі, але коли кожен журналіст має доступ до такої інформації та може порівняти ефективність своєї роботи з іншими, то це значно цінніше. Ви будете здивовані, але найбільшу кількість переглядів дають ті працівники, які сидять на стрічці й роблять рерайт новин. Журналісти, які знаходяться на останніх щаблях в таблиці програми, тобто їх тексти читають найменше – це ті, з ким потрібно щось робити, або перенавчати, або звільняти. Для керівництва сайту ця інформація дуже корисна для того, щоб бачити результати роботи своїх працівників. Навіщо в редакції журналісти, яких не читають?

Якщо говорити про перегляди на сайті, то ми помітили, що рубрики сайтів ніхто не клікає – дивляться окремі новини, які знаходять в соцмережах або через прямий пошук. Принципу «от зайду я в рубрику «IQ», подивлюсь, що там» – такого нема. Кількість переглядів окремих текстів значно більша, аніж рубрик загалом.

Щодо трафіку – ми його не купуємо в ukr.net. Наше видання ставить собі за мету бути першим серед львівської аудиторії, а не по кількості переглядів взагалі. Як показує досвід, аудиторія, яка приходить з ukr.net є одноразовою, а отже менш якісною. Краще зосередитись на своїй аудиторії у соцмережах та на пошуковому трафіку, вони є більш

При формуванні тексту новини для активізації та покращення пошукового трафіку ми активно користуємось СЕО-оптимізацією, тобто стараємось максимально прописати ключові слова в заголовку та ліді.

Як показує досвід, новину до кінця дочитують 45-50% читачів. І ми досі не знаємо, як боротись з цією проблемою: якось по-інакшому писати, використовувати принцип перевернутої піраміди, як це роблять наші польські колеги… Вони пишуть свої новини так, що ти повинен дочитати до кінця, щоб дізнатись суть. В українських ЗМК часто достатньо прочитати заголовок, підзаголовок і лід, щоб бути в курсі події. І все, можна закривати новину, бо далі все зрозуміло. Але це – формат подачі, а його міняти насправді дуже складно.

Новини і формування новинної стрічки – це те, з чим має справу буквально кожен журналіст. Можливо для когось вони стають таким собі щаблем, який проходять і йдуть далі, комусь навпаки подобаються все більше, і він з ними продовжує працювати.

Майстер-клас Ярослава Іваночко на базі кафедри нових медій факультету журналістики ЛНУ відбувся в рамках проекту «До універсального журналіста через університетську освіту» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.

Записала Павліченко Т.

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)