“Велика політика” з російським присмаком

Юліана Лавриш,студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Опубліковано: 30-09-2009

Розділи: Огляди, аналітика.

2

З початку вересня в українських мас-медіа з’явилася інформація про “свіже” політичне ток-шоу нового сезону “Інтера”. Великому каналу — “велика політика” з “великим” телеведучим Євгеном Кисельовим. Піар новоспеченого політичного шоу пройшов успішно, але чи виправдає себе прем’єра?

Напередодні першого ефіру програми Євген Кисельов на прес-конференції в інформагентстві “Українські новини” зазначив, що очікує на високий рейтинг свого політичного проекту. Він заявив, що його дітище відрізнятиметься від інших телевізійних медіапродуктів гнучким форматом: структура кожного ефіру залежатиме від програмних тем, активності студійної аудиторії і кількості запрошених. “Я не буду стояти на голові чи носити темні окуляри зі стразами. Це достатньо консервативна програма, яка через силу свого прагнення до респектабельності і скромної буржуазної чарівності, у чомусь буде схожа на інші ток-шоу. Ми хочемо зробити якісну передачу з вашим покірним слугою у ролі ведучого. Думаю, цього більш ніж достатньо для успіху”, – повідомив журналістам Євген Кисельов.

Інтерівський вечір п’ятниці 25 вересня для когось був відкриттям, для інших — глибоким розчаруванням, але розумному достатньо, як казали древні римляни, достатньо інформації для особистих висновків. Прем’єра “Великої політики” – черговий аргумент того, що настрої каналу – проросійські. Регламент ток-шоу базувався на трьох ключових запитаннях: другий термін президентства Віктора Ющенка, отруєння діоксином тоді ще кандидата у президенти Ющенка і скандал навколо купівлі-продажу Одеського припортового заводу. На початку програми ведучий повідомив про інтерв’ю Віктора Ющенка для “Асошіейтед Прес”, де глава держави впевнено заявив, що переможе на виборах у січні 2010 року. Глядачі, мабуть, хотіли побачити справжню студійну дискусію, але натомість почули зітхання колишніх соратників Президента. Олександр Третьяков, в минулому житті – права рука Ющенка, не лише на шпальтах “Дзеркала тижня”, але й на загал сказав, що Вікторові Андрійовичу слід відмовитись від кампанії. До розмови долучився і Анатолій Гриценко. “Ющенко може стати президентом, але не України”, – зазначив екс-міністр оборони. І лише Віра Ульянченко, Голова Секретаріату Президента, у народі більш відома як “мама Віра”, впевнено переконувала аудиторію, що це все “чорні” політтехнології, поточні рейтинги брешуть, бо деякі інститути соціології проводять окремі дослідження, де Ющенко набирає аж 7 %. От вам і перший крок політики каналу з проросійськими концепціями — показати роздробленість помаранчевої команди, розсвареність прибічників Президента, а отже і слабкість так званої політичної еліти. Це ток-шоу не було б справжнім шоу без епатажного Шуфрича. Дивно, але тези Нестора Івановича скидалися на міжрядкові позиції творців політичного проекту. Про це свідчить хоча б репліка щодо “другого терміну”: “Люди зі сцени Майдану зовсім не знали людей з Майдану”. Мовляв, ви так вірили помаранчевій команді, але ким вони є насправді? Шахраї, корупціонери і підлабузники, перебіжчики з однієї фракції до іншої. Не вірте їм, а повірте нам, білим і пухнастим. Після іронічних реплік Шуфрича і заламувань рук “помаранчевих” депутатів ведучий наголосив на тому, що у рамках програми заплановано телеміст з Москвою. У процесі онлайн-перемовин, як не дивно, прозвучала позиція офіційного Кремля: біля державного штурвалу будуть стояти ті сили, що йтимуть на зближення України і Росії. Ведучий надав слово і представнику російського інституту воєнного аналізу панові Шаравіну, котрий сказав, що Росія впевнено співпрацює з НАТО і навіть обганяє в цьому питанні Україну, а ще воєнний конфлікт між нами та північно-східним сусідом можливий, та все-таки він не відбудеться. Тоді слово перехопив екс-міністр зовнішніх зносин Борис Тарасюк, який заявив: “Аморально говорити про воєнний конфлікт між Росією і Україною. Війни зароджуються у головах людей”. Пізно, хлопці, коли ділитимуть неньку-Україну, вас ніхто питати не буде.

Друга частина програми була більш цікавою. Отруєння Віктора Ющенка: міф чи реальність? Аудиторію глибоко зворушила промова прибічника Віктора Андрійовича, надемоційного Євгена Червоненка. Політик клявся своїм життям, що Президент восени 2004 року мало не вмер, діоксин завдав невимовних фізичних мук тодішньому кандидатові. Пан Червоненко глянув у вічі Давидові Жванії, в минулому — близькому другові Ющенка, і звинуватив його у брехні. А підсумував все знову-таки Шуфрич, який заявив, що виглядає дивною позиція Президента, котрий має вплив на генпрокурора, на міністра внутрішніх справ і не може до кінця довести свою власну справу. Отут показано ще одну “ахіллесову п’яту” влади – особисту слабкість Президента. У студійному голосуванні 60% аудиторії висловили довіру медичним експертам, а отже і отруєння Ющенка визнали правдивим, але, на жаль, потрібна інформаційна ін’єкція реципієнтам – здійснена.

Юлії Тимошенко теж перепало на горіхи. У фінальній частині ток-шоу політики обговорювали невтішну ситуацію Одеського припортового заводу, найкращого виробника аміаку у Європі. Тут-таки виявилось, що прем’єрка веде переговори з російськими інвесторами; крім того, політики наголошували на банкрутстві чи не кожного потужного підприємства в Україні. Тут також, на їхню думку, провина чинного уряду. Слабинки Ющенка показали, про Юлю Володимирівну теж недобре відгукнулися. Цікаво лише чому нічого не згадали про Арсенія Яценюка, він як-не-як займає третю позицію у рейтингових топах і є поки що конкурентом проросійському кандидатові. І на завершення — результати голосування телеглядачів. На початку програми Євген Кисельов запропонував обговорити запитання: “Якщо б вибори відбулися найближчої неділі, за кого ви б проголосували?” Глядачі мали змогу віддати свій голос за одну особу із п’ятірки лідерів поточних політичних рейтингів. Переміг Віктор Федорович із результатом 32%, а Юлія Тимошенко набрала всього-на-всього 15%. На жаль, ми не мали змоги побачити проміжних голосувань у процесі програми, тому є підстави для сумніву у достовірності цього опитування.

Аналіз певного політичного ток-шоу не є повним без оцінки ведучого. Чесно кажучи, Євген Кисельов деякою мірою мене розчарував. Минулого року у рамках радіопрограми “Дійова особа” , яку вів Роман Скрипін на “Нашому радіо” журналіст сказав: “Цікаво спробувати попрацювати в абсолютно новому політичному, соціальному та журналістському оточенні. Я не приховую, що з величезним інтересом та симпатією спостерігаю за тим, що відбувається в Україні після 2004 року, після подій Помаранчевої революції. Залишатися осторонь було б прикро”. Він тоді розповів про важку медійну ситуацію в Росії і перспективи роботи в Україні. Слід зазначити, що пан Кисельов є головним редактором каналу “Тві”, веде щотижневий політичний підсумок “Наверху”. Цікаво, але у проекті цього каналу він виглядає творчим і професійним журналістом з потрібною порцією креативу і власною позицією. У новому проекті “Інтера” Кисельов — лише модератор, котрий надає слово тим чи іншим учасникам і кричить “брейк”, коли вже справа доходить до сварки. Виникає запитання: чи не є телеведучий маріонеткою у руках керівництва “великого каналу”? Ми побачили перший ефір програми, а далі час покаже…

Відгуки (2)

Юліанно, не будь маленькою дитиною: впевнений, що надто великі гроші отримав пан Кисельов, якщо згодився стати маріонеткою. Ми живемо у світі, де матеріалізм стає масовим явищем… Таке враження, що скоро на каву не буде до кого зайти – всім доведеться платити.
І ще – а не дістала політика? Вибори, Яценюки, Ющенки… Вони, особисто мені, сидять у печінках, а вам, читачі, де?

Політика провокує депресію… А на носі Новий рік(

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)