Традиційна журналістика у новому пакунку

Ольга Щур

Опубліковано: 29-04-2014

Розділи: Огляди, аналітика, Онлайн - журналістика.

0

Глобальна інформатизація стрімко змінює сучасний світ. Технологічні виклики,   тенденційне зростання  споживання інформації  потребують нових підходів  і концепцій для підвищення  якості комунікації. Це призводить до пошуку ефективніших способів спілкування  аудиторії і медій, нових  засобів інформування, нових  інструментів збору і поширення інформації. Зокрема за допомогою такого нового  онлайн-інструменту, як  Storify,  можна виокремити   серед інформаційного шуму найактуальніший і найцікавіший  мультимедійний контент із соціальних мереж Twitter, Facebook, Instagram, YouTube, додати  посилання на матеріали  інтернет-видань,  власні коментарі, інтерв’ю або іншу інформацію і скласти це все  в одну логічну цілісну картину події, явища.

Варто зазначити, що досліджень в українському науковому просторі на тему Storify немає, ймовірно через те, що явище нове.  У нашому невеликому дослідженні  ми послуговуватись настановами  медіаекспертів, журналістів, які користуються  інструментом. До прикладу, Тетяна Козак, блог-редактор korrespondent.net, яка  використовує ресурс Storify, зазначає: «До появи офіційної інформації завдяки соціальним мережам можна бачити, що відбувається. Так було під час Бостонських терактів, і ми так робили після вибухів у Дніпропетровську. Це привід зробити новину, задати старт інформаційній хвилі».  Вона стверджує, що зараз люди не хочуть просто бути споживачами, а прагнуть самі брати участь в потоці інформації – соціальні мережі дають цю можливість. [1]

Іноземні видання такі, як euronews.com, theguardian.com, www.spiegel.de, www.lemonde.fr  активно послуговуються  платформою Storify.

Спробуємо проаналізувати, як моделює Storify матеріали  європейське видання http://euronews.com, яке  часто використовує такий формат  в основному в рубриці Новини у світі.  До прикладу, матеріал Catherine Ashton in talks with Ukraine about a trade agreement with Europe, як і традиційно, починається із заголовка і короткого  викладу про  подію,  опісля   насичене сплетіння  мультимедійних елементів:  відеосюжет  euronews про зустріч Кетрін Ештон із президентом Януковичем, відео HromadskeTV  з ютубу , про те, як Янукович  тікає від журналістів, твіти і  пости  (фотографії з місця подій і коментарі) із соцмереж  Twitter, Facebook громадських активістів,  політекспертів,  українських журналістів та російських і українських кореспондентів відомих світових видань:  The Guardian, Ile de France, The Wall Street Journal та ін, твіти російського іномовлення Голос Росії. В українській версії видання http://ua.euronews.com/  в цьому матеріалі розміщено пост з фейсбуку із закликом до читачів «Ви в Україні? Надішліть нам “селфі”, а також ваші думки щодо протестів у країні», та в європейській таке повідомлення більше недоступне. Тобто до створення такого типу матеріалу може долучитись будь-хто, хто має цікаву і достовірну інформацію.

Журналіст, як  інформаційний селекціонер, добирає  і моделює матеріал з найавторитетніших, найяскравіших, найпопулярніших (за лайками) твітів, постів, фото і відео розміщених в соцмережах  в логічний ланцюжок подій. Такий симбіоз  фактажу надає можливість аудиторії  самостійно оцінити, осмислити, аналізувати події і явища навколишньої дійсності.

Storify матеріали можна шерити  на свої соцмережні сторінки.  Проглянувши усі матеріали на сайті  http://euronews.com, на превеликий подив  – жоден із матеріалів  не поширений у соцмережах.  Така картина, на наш погляд, може мати два пояснення: або аудиторії не подобаються такого типу матеріали і тому не рекомендує їх і обирає традиційні  статті, або ж ще мало знайомий їй  Storify, який  ще проходить процес випробування в аудиторії.

Проте в україномовній версії аудиторія цікаві для неї Storify матеріали поширює на свої сторінки (наприклад, Україна: “Побиття журналістів — цілеспрямована акція з метою залякування”  має 66 постів у Facebook), хоча  адаптовані (українською мовою) для ознайомлення  лише заголовок і вступна частина публікації. Решта матеріалу – твіти, повідомлення із Фейсбуку,  коментарі –  англійською мовою, що  однозначно ускладнює прочитання для українського читача.

Українські видання, до прикладу,  www.day.kiev.ua/ua.korrespondent.net/  та  інші   лише починають опановувати  Storify.     Кожне видання такі Storify-матеріали  конструює дуже по-різному.  www.day.kiev.ua/  використовує   їх  найчастіше.  Під час нашого дослідження на сайті  видання містилось  11 таких матеріалів (перший 19 листопада 2013 р., останній 8 лютого 2014 р.), 8 з яких на політичну тематику,  3 на  спортивну.

Матеріали Закордонна преса про відносини України та ЄС ,   Іноземні видання про події на Грушевського, Закордонна преса про розгін Євромайдану в Києві, Київ у вогні. Огляд іноземної преси однакові за формою викладу, мають інформативний характер. Публікації складаються із посилань на статті найвпливовіших світових медіа  http://www.bbc.co.uk/, http://www.thetimes.co.uk/  http://www.lemonde.fr/, http://www.spiegel.de/, http://wyborcza.pl/  та ін..,  подекуди стисло цитуючи найбільш ключові  моменти деяких матеріалів і не роблячи власних  оцінок і висновків. Очевидно завдання –  спроба відобразити реакцію світової та української  журналістської і політичної  спільноти, передати настрої, ставлення  з приводу подій.   Однак помилкою, на нашу думку, є те, що видання подає посилання на іноземні видання  англійською, німецькою, французькою  мовами  без перекладу, а це може ускладнити прочитання.   

Дещо в іншому форматі матеріал Закордонна преса про Євромайдани  складений,  як  протиставлення одна одній  трьох частин. Аналогічно, як і в попередніх проаналізованих матеріалах, перша містить посилання на публікації російських  видань і процитовані з них найвагоміші  шматки текстів стосовно ситуації в Україні.  Подібно й друга частина  містить посилання на статті європейських та американських  видань,   які відображають реакцію різних кутків світу на українські події.

В третій – виражені  позиції лідерів думок  твіти  із Twitter   відомих  політиків: Арсенія Яценюка, Карла Більдта, Радослава Сікорського, Штефана Фюле та ін..

Візуально забарвленіші  і  різнорідними є матеріали на спортивну тематику. Сочі-2014: 7 днів до Олімпіади та  Сочі-2014: Привид у шафі, Шарапова та Ванесса Мей (Огляд) – симбіоз посилань на публікації  міжнародних медій і постів із соцмереж, глузливі фото і повідомлення про інфраструктуру «олімпійського» міста,  фотожаби  і    демотиватори.

Помилкою, на наш погляд, є те, що під такими матеріалами аудиторія не може висловити своєї думки,  обмінятися нею з іншими  читачами.

Подібно до попередніх прикладів  Storify використовує і ua.korrespondent.net/. Вперше цей інструмент він використав швидше, аніж День – 15 квітня 2013 року опублікував матеріал на подію, яка викликала   резонанс у суспільстві  –  акція протестів біля Межигір’я.   Висвітлено усю хронологію подій – з дня затримання громадських активістів біля Межигір’я  6 квітня і до висвітлення акції протесту  в Нових Петрівцях 15 квітня. В матеріалі  широко використано можливості інструменту: містяться посилання  на публікації  українських видань, подано твіти  протестувальників,  фото з соцмереж Facebook, Twitter активістів  безпосередньо з місця подій,  відео з Youtube про захоплення беркутом одного з активістів, та  від оцінки подій сам автор  утримується. Великою перевагою, на відміну від День, є те, що користувачі можуть залишити свої коментарі після публікації.

Найбільш  спорідненим з Storify форматом подання інформації, на нашу думку, є традиційні репортаж або огляд. Проте тут є одна дещо суттєва відмінність: зміна ролей.  Головне завдання традиційного   репортажу  полягає у тому, щоб дати можливість аудиторії побачити подію  очима репортера, створюючи так званий «ефект присутності». Мова такого матеріалу, як Storify, у створенні якого беруть  участь свідки, учасники,  має багато пар очей, є  дуже жива,  насичена, емоційна,  адже кожен додає своє бачення, міркування з приводу події. Журналістові відводиться лише роль спостерігача, консолідатора інформації   і реконструктора події, явища.

На наш погляд,  ресурс Storify  дає універсальну можливість використовувати  потужний потенціал соцмереж і створювати  матеріали  міжнародного масштабу. За допомогою цього ресурсу, беручи дистанційну участь, журналіст має змогу проілюструвати як розгортаються події очима учасників і очевидців, має можливість відтворити  сукупність настроїв, поглядів,  сприйняття  і розуміння з приводу тієї чи іншої події.  

 Джерела:

1. http://vremiadengi.com/poleznoe/storify_instagram_i_blogi/

2. http://storify.com/TheDayNewspaper/story-4 

3. http://www.day.kiev.ua/uk/news/060214-sochi-2014-privid-u-shafi-sharapova-ta-vanessa-mey-oglyad

4. http://www.day.kiev.ua/uk/news/310114-sochi-2014-sim-dniv-do-olimpiadi-oglyad-zmi

5.http://www.day.kiev.ua/uk/news/221113-zarubizhna-presa-pro-stosunki-ukrayini-ta-ies

6.http://www.day.kiev.ua/uk/news/251113-zakordonna-presa-pro-ievromaydani

 7. http://www.day.kiev.ua/ru/news/230114-inostrannye-izdaniya-o-sobytiyah-na-grushevskogo-obnovlyaetsya

8.http://www.day.kiev.ua/uk/news/301113-zakordonna-presa-pro-rozgin-  ievromaydanu-v-kiievi

9 http://www.day.kiev.ua/uk/news/200114-kiyiv-u-vogni-oglyad-inozemnoyi-presi

10. http://blogs.korrespondent.net/journalists/blog/kozaktatiana/a104730

11.http://ua.euronews.com/2013/12/02/ukraine-government-using-thug-force-against-media-covering-protests/

12. http://euronews.com

13. http://euronews.com/2013/12/12/catherine-ashton-in-talks-with-ukraine-about-a-trade-agreement-with-europe/

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)