Топ-3 натхненних ідей для змін у медіа

Єва Висоцька

Опубліковано: 06-04-2017

Розділи: Огляди, аналітика.

0

«Довгі новини»

Які з сьогоднішніх заголовків у медіа матимуть значення через 100 років? 1000? Кірк Сітрон створив цікавий  проект «Long news» («Довгі новини»). Він збирає новини, які не тільки зараз мають вагу, а й резонуватимуть через десятиліття та навіть сторіччя. Під час свого виступу на конференції TED2010 медіа експерт розповів, які з останніх заголовків у ЗМІ мають потенціал для формування нашого світу.

Ми потопаємо в новинах. Reuters публікують близько 3,5 мільйонів історій у рік. А це тільки один ресурс. Постає питання: скільки з цих повідомлень будуть важливими в далекому майбутньому? Прагнення знайти відповідь стало основою для створення “Long news”. Цей проект створили «The Long Now Foundation”. Фундація була заснована TED-івцями, зокрема Кевіном Келлі та Стюартом Брендом. Вони шукають історії, які матимуть сенс й через 50 або 100, чи навіть 1000 років. Коли дивишся новини крізь такий фільтр, багато чого просто відкидається.

Взяти до прикладу топ-повідомлення від Associated Press за минулий рік:

«Чудо на Гудзоні» (пілот врятував 155 життів)

«Бійня у Форт-Худі» (лікар на військовій базі вбив 13 людей)

«Помер Майкл Джексон»

«Свинячий грип»

«Війна в Афганістані»

«Інавгурація Обами»

Чи буде це важливим через 50 чи 100 років?

Загалом, найпопулярнішими новинами цього року була економіка. Та можна побитися об заклад, що ця рецесія, раніше чи пізніше, стане неважливою.

То ж які історії можуть залишитись актуальними й надалі? Наприклад, наука. Колись маленькі роботи будуть лікувати людей, переміщуючись по нашим кровотокам. Таке майбутнє вже тут, але для мишей. Подивимось на нещодавні наукові новини:

 «Нанобджоли знищують пухлини справжньою бджолиною отрутою» – Discovery News

«Гени відправляють у мозок» – Technology review

«Роботи можуть повзати в тілі людини» – Inquirer

Як щодо ресурсів? Чим ми збираємось годувати 9 мільярдів жителів нашої планети? Зараз у нас проблеми із 6 мільярдами, при чому більше 1 млрд  з них голодний. Британія буде голодувати без генномодифікованих зернових культур. На щастя, Біл Гейтс виділив мільярд доларів на дослідження агросектору.

 А що з нашою світовою політикою?  Світ дуже зміниться, якщо (коли) Китай встановить свій порядок денний. А вони можуть. Ця східна країна вже «обійшла» США у виробництві автомобілів. А Німеччину в експорті. Китайці почали проводити тест  DNA для дітей, аби визначити їх кар’єру.

Ми шукаємо безліч способів нівелювати всі обмеження, які знаємо. Це доводять наші  нещодавні відкриття:

«Аргентинські мурахи колонізували більшу частину світу» – BBC News

«Мікроб прокинувся після 120 000 років» – Live Science

«Самонавідний робот-науковець зробив відкриття» – Wired

Скоро для науки люди більше не будуть потрібними. Здається, життя буде продовжуватись,  з нами чи без нас.

Кірк Сітрон виділив особисто для себе топову позицію в “Long news”минулого року:  на Місяці знайшли воду. Це вже полегшує колонізацію цієї планети. І якщо цього не зробить NASA, Китай знайде спосіб, або будь-хто з нас.

То ж зробимо висновок. Для довгого періоду часу деякі новини є набагато важливішими за інші. Дивлячись у майбутнє, певні повідомлення не завжди залишатимуться актуальними.

3 методи «перезавантаження» індустрії новин

Лара Сетракян працювала  іноземною кореспонденткою на Близькому Сході для американського телеканалу ABC. В 2007 році вона потрапила в Ірак у самий розпал війни. На той час в Америці показували більше сюжетів про «своїх» під час збройного конфлікту. Про іракців новин майже не було. Така сама ситуація була пізніше й з іншими війнами. Тоді журналістка зрозуміла, що в системі новин з’явилася тріщина й постав ряд проблем. Отримавши великий досвід в ЗМІ, у Лара Сетракян з’явилися ідеї щодо покращення індустрії, в якій вона працює:

Нам потрібні новини, що базуються на глибокому знанні предметної галузі.

Під час свого виступу на  конференції  TED Talks Сетракян розповідала, що в індустрії медіа не вистачає вузьких та локальних спеціалістів. Взяти до прикладу будь-який збройний конфлікт. Реально описати ситуацію, яка відбувається в певній частині світу може тільки людина, яка живе там. Яка знає історію своєї країни, була свідком попередніх подій і щодня бачить протікання конфлікту в межах цієї держави. Лара Сетракян вважає, що в ЗМІ, де вона працювала, дійсно не вистачало місцевих кореспондентів. На її думку, ми втратили мистецтво спеціалізації. Вузькоспеціалізована журналістика – явище, яке вимирає.  Щодо новин про події у світі, то ми можемо їх змінити, працюючи з місцевими журналістами, які зі своїми партнерами та колегами, а не як з тими, хто просто допоможе нам із номерами телефонів і аудіо записами. Локальні журналісти – наші ментори. Вони вчать нас чомусь новому щодня. І вони дають нам історії, які важливо знати всім.

Індустрії новин потрібно щось на зразок клятви Гіпократа, обітниця з самого початку не завдавати шкоди.

Журналісти мають бути сильними. Ми повинні говорити владі правду, а також бути відповідальними. Ми повинні жити відповідно до наших ідеалів. І визначати, що іноді те, що ми робимо, може зашкодити суспільству. А не розуміючи цього, ми втрачаємо журналістику як публічну послугу.

Ми маємо приймати складнощі, якщо хочемо розуміти цей складний світ.

Прийми складнощі – не сприймай світ спрощено, бо насправді він не такий. Ми живемо у складному світі. Новини – це освіта для дорослих. І завдання журналіста – зануритись у цю складність, знайти нові шляхи, щоб допомогти всім усе розуміти. Якщо ми не зробимо це, вдамо, що існують тільки прості відповіді, ми все зруйнуємо. Усвідомлення складностей – єдиний шлях дізнатися про реальні загрози і допомогти зрозуміти, що є правда, пояснити, як підготуватися до того, що буде далі.

Про цю журналістку детальніше можна прочитати тут.

Фотографії, які змінюють світ

Багато фоторепортерів вірять, що зображення можуть змінити світ. Можливо, для когось вони видаються наївними. Та вони знають, що зображення самі по собі не змінюють світ. Але зображення викликають у людей реакції. А останні вже спричиняли зміни.

Є кадри, які бачили майже всі.

Ці кадри стали знаковими для історії людства. Вони настільки відомі, що ми можемо впізнати їх навіть в трохи іншій формі чи вигляді. Але, скоріше за все, ми шукаємо чогось більшого. Ми шукаємо зображення, що сяють безкомпромісним світлом на найважливіші питання. Зображення, що переходять кордони, пронизують релігії, зображення, що спонукають нас зробити крок та робити щось. Іншими словами – діяти.

В 1960-70-х війна у В’єтнамі була показана в американських вітальнях кожен день. Нові фотографії ставлять людей обличчям до обличчя з жертвами війни: маленька дівчинка, спалена напалом, студент, вбитий Національною Гвардією в Державному університеті Кент в Огайо під час протесту. Насправді, ці фотографії стали самі голосами протесту.

Зараз фотографії мають силу проливати світло розуміння на підозру, невігластво, і особливо це стосується ВІЛ/СНІДу. В 1980-х клеймування людей з цим захворюванням було жахливою перешкодою навіть для обговорення чи звертання уваги на це. Простий вчинок в 1987 році найбільш відомої жінки в світі, Принцеси Уельської, коли вона доторкнулася зараженого ВІЛ/СНІДом малюка, мала величезний вплив, щоб зупинити це. Особливо, в Європі. Вона, більше ніж інші, знала силу фотографії.

 Коли ми зустрічаємо сильне зображення, всі ми маємо вибір. Ми можемо відвернутися, чи ми можемо звернутися до зображення. На щастя, коли з’явилися ці фотографії в газеті «Guardian» в 1998 році, вони залучили багато уваги, і, в результаті, грошей для допомоги голодуючим в Судані. Чи змінили фотографії світ? Ні, але вони мали найбільший вплив. Фотографії часто спонукають нас переглянути наші основні переконання і нашу відповідальність один за одного.

Ці ідеї розвитку медіа представлені насамперед для журналістів: практикуючих та майбутніх. Те, що сучасні медіа мають чимало проблем, відомо всім. Але головне питання в тому, а чи насмілишся ТИ зробити крок вперед заради майбутнього ЗМІ?

Огляд за матерілами TED підготувала Єва Висоцька

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)