То хто ж Ревізор у нашій країні?

Оксана Пілянська

Опубліковано: 20-02-2015

Розділи: За що критикують медіа?, Огляди, аналітика, Популярні і якісні медіа.

1

Їх чекають дивовижні відкриття та нові пристрасті. Передусім, належить дізнатися, хто ж узагалі Ревізор у нашій країні. Цю справу, до речі, наразі вирішують аж на рівні третьої гілки влади…

Їмо вдома? Пропозиція заманлива. І здорова для глузду, шлунку й гаманця. Назва одного російського кулінарного шоу напрошується сама собою під час перегляду іншого, вже українського свідчення того, що жоден заклад громадського харчування, навіть люб’язно зарекомендований примхливою ведучою, не вартує нашої уваги. Бо він або майже ідеальний, тобто занадто дорогий, або з яскравими недоліками та недоїдками, якими нам пропонують доступно втамувати природний голод.

Є ще одне або, яке намагаються приховати автори проектів. Біди, які прикриває вічна халепа українців – корупція. Вони впадають у вічі, однак їх не афішують. Зрештою, як і те, що уся візія загалом – ретельно продуманий обман. А та, хто є її офіційним обличчям, свою щирість та показну відвертість старанно пакує у робочу валізку, та вирушає до… кав’ярні. На її місці навіть гарячу й запашну б не ризикнула спожити не з власної турки чи апарату. Хоча й на своєму не завжди певна, що моя філіжанка цілком чиста, а в ароматний напій, що в ній, не плюнула чиясь люта мармиза. Неприємно залежати від когось настільки непередбачуваного та невідомого, почувати себе безсилим і безправним. Тому краще придбати усе необхідне та спробувати опанувати мистецтво барісти, кулінара, кондитера й багато інших, не менш високих матерій, необхідних для людського буття й насолоди ним.

А також назавжди вимкнути телевізора – просто позбутися його, нині це – тренд. Що ж до переважної більшості тих, хто не може зважитися ані на перше, ані на друге, – їх чекають дивовижні відкриття та нові пристрасті.

Передусім, їм належить дізнатися, хто ж узагалі Ревізор у нашій країні. Цю справу, до речі, наразі вирішують аж на рівні третьої гілки влади. Представники четвертої самостійно впоратися з нею не змогли. Господарський суд Києва зобов’язав телеканал “1 + 1” припинити виробництво й трансляцію телепрограми “Інспектор Фреймут”, 17 випусків якої минулого телесезону зачепили «за живе» своєю передбачуваністю всіх шанувальників класичного «Ревізора»; а також виплатити “Новому каналу” компенсацію у розмірі 1,2 млн грн за порушення авторських прав на сценарій телепередачі. Наразі суд – на стадії проведення експертизи, та цей процес може бути дуже тривалим. Адже компанія “1 + 1 media” не згодна з рішенням суду першої інстанції і подала апеляцію.

А тим часом та, хто є одноосібною винуватицею цих медіа воєн, амбіційно радіє з них. Уявляючи, ймовірно, що це дуель двох чоловіків за прекрасну даму, а не двох каналів – за формат шоу. Його ведуча, звісно, встигла стати символом згаданого, але тільки тому, що вона перша на цій дорозі. Саме цим і увійшла в історію українського телебачення. От що невтямки «незабутній», привид якої не полишає коридорів «Нового». Вважаючи себе вихованою навіть надміру ( як для українського суспільства), вона наголошує, що нічого не крала. Мовляв, із собою забрала лише справу свого життя. До речі, на «плюсах» вона набуде невдовзі (якщо пощастить!) дещо новішого (мабуть, варто тлумачити, як диференційованішого) вигляду – з акцентом на соціальний напрям. Уявні мільйони шанувальників, які маряться, за старою звичкою, цій телеперсоні, котра називає себе журналісткою, не можна зраджувати. Є ще одна причина відмінностей у нових сезонах шоу-клонів на обох каналах. Шеф-редактор «Інспектора Фреймут» пішов із проекту без жодних коментарів на прощання.

Тим часом у «Ревізор» прийшов новачок-ведучий. Він ремонтує власноруч дрібні недоліки, з якими стикається у ревізованих закладах. Типово чоловічий та імпонуючий більшій частині глядацької авдиторії підхід: зайві охи й високочастотні обурення дратують, замість багатьох слів – кілька нехитрих дій, що допомагають і захоплюють значно більше. Крім умілих рук, дебютант може пишатися поліглотством, адже володіє італійською, французькою та іспанською майже не гірше, ніж його попередниця – англійською; а ще – повнотою рішучості робити щось своє, усвідомлюючи, що порівнянь не уникнути в жодному випадку.

Та є одне АЛЕ: нове обличчя вже культового проекту, який отримав поширення й клонів не лише в Україні, але й за недалекими кордонами (щоправда, офіційно, придбавши права на це) – російськомовне. А на українському телебаченні це стає дедалі більшим нонсенсом. Особливо після тієї купи барвистих галицизмів, якими навіть занадто щедро засівала свої програми №1. Та, на відміну від неї, він ще й їстиме все те, що готують у громадських закладах харчування. Відверто зізнався, що погладшав через постійні дегустації, тож у даний момент, за завданням керівництва, наполегливо худне. Крім того, він не може так захмарно відриватися від реальності, як це іноді дозволяє собі романтично-примхлива жінка.

Та й ситуація в країні сильно вплинула на концепцію нового сезону програми. Бюджетність стає нормою буття для більшості, в якій тепер – і ця програма. Ну а вимоги, відповідно, м’якшають, тож у нового «ревізора» є значно більше шансів якщо не на всенародну глядацьку, то принаймні на симпатію власників закладів, котрі перевіряють. До того ж, у п’ятому сезоні ревізуватимуть, окрім усього попереднього, ще й супермаркети, та роздаватимуть антипремії. Немало-небагато – аж половину телевізійного сезону, щирішого й людянішого, як обіцяють автори, вже встигли відзняти. Він от-от розпочнеться – разом із новим у річному циклі. Тут, як не дивно, телебачення, повністю просякнуте фальшю й синтетикою, дотримується природних ритмів.

P.S. «Ревізор» стартує 2 березня, а відразу після випуску – перша порція «Страстей» за ним – із незмінним Сергієм Притулою. Зважаючи на ту благу місію, котру ставлять перед собою автори та новий ведучий, з’являється бажання на це поглянути. Хоча його й розхолоджує правило «першого млинця». Та на користь, як на мене, промовисто свідчить той факт, що гроші та слава, як з’ясувалося, у нового ведучого шоу, що вже встигло стати брендом, уже є. Він і фешн-експерт, і актор, ще – діджей і віджей. Власне, «людина-оркестр». У такому випадку глядачеві значно охочіше віриться в його бажання зробити країну кращою. Та навіть віриться іноді, що це можливо.

 

Відгуки (1)

Авторці статті, видно, дуже наболіло, бо така кількість емоцій перетворюють “аналітичний” текст на дуже розгорнуту плітку.

Цікава тема, але відчувається неприємний присмак після прочитання цього огляду. Та все ж дякую, піду шукати інші, більш професійні матеріали.

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)