Сім найпоширеніших міфів «Євромайдану». Кому і для чого це потрібно?

Артур Бобрик

Опубліковано: 04-01-2014

Розділи: Огляди, аналітика.

1

3 грудня на мітингу під Верховною Радою, який організувала Партія Регіонів на підримку влади, колишній нардеп Олег Калашніков так висловився про Євромайдан: «Вооруженные боевики, нанятые оппозицией и напичканные наркотиками, рвущиеся к захвату государственных учреждений. Они до такой степени ничтожны, что нам не нужно обращать на них внимание. Пусть пищат, как тараканы».

Не дивно, що значна частина нашого суспільства, переважно доросле населення  Східної і Південної України, саме так і сприймають події, що відбуваються на центральному майдані столиці. Після силового розгону демонстрантів , серед яких переважали студенти і журналісти,  в Інтернеті та традиційних ЗМІ почали з’являтися десятки, якщо не сотні неправдивих повідомлень, що стосуються Євромайдану. Хто їх поширював, кому це вигідно і чи досягли дезінформатори своєї мети?

 

Міф перший. Російський спецназ прилетів в Бориспіль

Одразу після силового розгону людей на Майдані Незалежності з’явилися повідомлення про те, що в Борисполі приземлились два чи три літаки з російським спецназом. Вони нібито мали допомогти своїм українським колегам в чергове розігнати Майдан. Інші люди писали, що російські спецназівці сидять в автобусах із затонованими вікнами під Києвом і готові от-от виконувати будь-який наказ керівництва. Одна жінка навіть написала про те, що її донька працює стюардесою і  бачила, як у Борисполі приземлився найбільший і єдиний у світі вантажний літак «Мрія» з російськими силовиками на борту. Складалося враження, що люди сперечалися між собою у якості і кількості фантазії. Міфи досить сильно вкоренилися у головах наших громадян, навіть лідер партії «Свобода» Олег Тягнибок змушений був просити журналістів перевірити цю інформацію, а Міністерство внутрішніх справ публічно заперечило цей факт.


Істерія про російських спецназівців, що нібито прилетіли в Бориспіль, базувалася на новині, яку опублікували у листопаді 2004 року.

В тому, що найбільшою проблемою журналістики зараз є фейки, пересвідчився і львівський радіоведучий Андрій Великий. Журналіст вважає, що неправдиві новини не вигідні нікому, а створюють їх люди, що хочуть підкреслити свою значущість. «Наприклад, сиджу я в студії, веду ефір, телефонує жінка. Кажу: доброго ранку, ви в прямому ефірі, а вона таким приглушеним голосом: «біля консульства Польщі стоїть три автобуси з тітушками ». Я змушений відправляти кореспондента туди, перевіряти інформацію, витрачати час. Там, як виявилося, білоруси якийсь фільм знімають, от і все», – розповів Андрій Великий.

 

Міф другий. Сотні зниклих безвісти і загибла дівчина

Після побиття людей на Майдані 30 листопада були десятки людей, про місце перебування яких не знали їхні друзі та родичі. Наступного ж дня більшість знайшлася. Люди писали у соціальних мережах, що у ту ніч просто вимкнули телефони. Проте повідомлення про сотні зниклих безвісти і далі продовжували залякувати українських користувачів інтернету. Люди автоматично поширювали інформацію про те, що влада спеціально викрала людей і катує їх у міліцейських відділках. Апогеєм паніки став момент, коли в мережі з’явилася інформація про загиблу дівчину, померлу в лікарні після побиття на Майдані. Провідні ЗМІ одразу кинулися перевіряти інформацію в київські лікарні, проте підтвердження так і не отримали. Станом на 17 грудня залишився лише один зниклий безвісти хлопець, що пропав під час розгону Майдану. Також є шестеро людей, які пропали під час мирних зібрань протягом цього тижня. Інформацію про зниклих та постраждалих можна знайти на офіційній сторінці спільноти «Євромайдан SOS» у мережі Facebook.

 

Міф третій. Львівський «Беркут» відмовився розганяти Євромайдан у Львові  

«Увага. Наш львівський «Беркут» відмовився на нас нападати. Хлопці знімуть форми і прийдуть нас захищати. Це відбудеться сьогодні ввечері». Це повідомлення перепостили сотні львів’ян, які на той момент свято вірили, що львівський Євромайдан зачистять увечері 30 листопада. Дуже скоро начальник обласної міліції Олександр Рудяк офіційно заявив, що жодних додаткових сил міліції до міста ніхто не стягував. Та навіть це не зупинило поширення неправдивих повідомлень в інтернеті. Люди шукали кийки та предмети захисту і масово йшли на Майдан відбиватися від київського та донецького «Беркуту». Навіть хороший знайомий зателефонував мені в той вечір і серйозним голосом сказав: «Пішли бити «Беркут». Чи ти боїшся»?

Журналіст, викладач та координатор прес-центру львівського Євромайдану Отар Довженко як ніхто інший знає, з якою швидкістю поширювалися фейки ввечері 30 листопада. Отар розповідає, що повідомлення справді були правдоподібними, хоча після отримання енної версії однієї й тієї самої історії, які різняться суттєвими деталями, він починав розуміти, що працює група райтерів, налаштованих саме на створення відчуття правдоподібності. «Стало тривожно від загальної атмосфери. Дуже багато зусиль довелось докласти, щоб заспокоювати навколишніх, переконуючи, що це неправда. Дехто з організаторів Євромайдану впевненим голосом казав мені, що знає з достовірних джерел – нас справді їдуть розганяти. Перш за все, я намагався втримати людей, готових бігти перевіряти цю інформацію, бо це марнування сил. Згодом з’явилась формула «існує лише той беркут, якого ти бачиш на власні очі», я повторював це людям як мантру, і вони заспокоювались. Зрештою, після нічної біганини навколо фури, що здалася оборонцям майдану автобусом із беркутівцями, люди самі почали розуміти, що роблять дурниці», – розповів Отар Довженко. Журналіст уважає, що такі повідомлення вигідні для влади і це можна назвати справжньою інформаційною війною проти Євромайдану. Завдань було декілька: викликати паніку, чинити психологічний тиск на учасників протесту, змусити їх розпорошити увагу, діяти неадекватно. Крім того, дезінформатори заповнили інформаційний простір неправдивими, але правдоподібними меседжами, серед яких неминуче губились достовірні повідомлення .

 

Міф четвертий. До Києва стягують танки

Більше сотні пабліків у соцмережах «Вконтакті» та Facebook присягалися, що їм особисто повідомили про завантажений танками та БТРами потяг, який стоїть на станції Ходорів, Львівської області. Потяг із військовою технікою, мовляв, затримається в районному центрі ненадовго і от-от вирушить до Києва. Цю інформацію масово поширювали користувачі інтернету без будь-якої перевірки і закликали розповідати про це друзям. Повідомлення про танки розмістила на своєму сайті навіть прес-служба партії «УДАР», через що лідер партії Віталій Кличко змушений був спростовувати цю інформацію. Спростував це і Міністр оборони України Павло Лебедєв. Танків у Києві, звісно, ніхто не побачив.


Ця фотографія в мережі називалася: «Танки на станції Ходорів, що на Львівщині. Вони от-от вирушать на Київ».

Джерела у Службі безпеки України погодилися прокоментувати ситуацію з повідомленнями про наближення до Києва потягу з танками: «Танки в Києві – абсурд. Жодна із сторін не допустить, щоб дійшло до такого. Вірте фактам і діям, а не сфабрикованій інформації та фотографіям». На запитання, для чого розповсюджували такі міфи і кому вони вигідні, людина із СБУ відповіла:

Одними міфами опозиція намагається мобілізувати свої сили, показати підтримку, показати дієвість акцій протесту. Влада в свою чергу пробує стримати радикалізацію настроїв, обґрунтувати свою позицію. Переважна більшість цих міфів, на мою думку, з’явилася як результат непорозумінь, неперевіреності та тенденційності інформації. Цілком ймовірно, що треті сторони діють у своїх інтересах, компрометуючи конкурентів, відволікаючи від своїх основних завдань. Наша структура не має жодного відношення до появи неправдивої інформації, але вживає заходів з перевірки її достовірності та  пошуку розповсюджувачів. СБУ діє відповідно до чинного законодавства, з дотримання принципу позапартійності та заборони участі в мітингах та страйках, – розповіла  людина з СБУ, яка побажала залишитися невідомою.

 

Міф пятий. Мітинги, а не довга й неефективна діяльність уряду, спричинили економічний колапс України.

 Після силового розгону Майдану, який дав друге дихання протестувальникам, багато провладних депутатів розповіли журналістам про можливу економічну кризу, яка чекає на Україну в разі тривалих мітингів. Деякі заявили, що українці вже відчувають наслідки Майдану і саме мітингувальники винні в економічному колапсі, який розпочинається в Україні. Прем’єр-міністр України Микола Азаров на своїй сторінці у Facebook написав, що мітинги і блокування Кабінету Міністрів перешкодили «повністю вирішити питання затриманих соціальних виплат до 10 грудня». Проте вже після штурму барикад уряд перерахував 800 мільйонів гривень на боротьбу з безробіттям. «Дуже шкода, що цього не можна було зробити раніше в зв’язку з блокуванням державних структур», – написав Микола Азаров.

«Від гарного життя не бунтують. До того ж, Донбас уже давно нікого не годує. А сам отримує величезні дотації на утримання закритих та діючих шахт. Більш-менш стабільна економічна ситуація на Донбасі тільки на великих підприємствах та бюджетних шахтах. Більшість населення у шахтарських містечках не має роботи. Люди працюють у копанках. Багато заводів не працюють і невідомо коли відновлять роботу. А головне – економіка деградує. Ми тільки й робимо, що плавимо метал та добуваємо вугілля. Але воно закінчується. З цього регіону, як із колонії, вивозять гроші та сировину, і нічого не будують. Це глухий кут. Криза тільки поглиблюється», – розповів  донецький журналіст Денис Казанський, відомий також як блогер Frankenstein.

«Звісно, мітинги не відіграли ніякої ролі у погіршенні ситуації, бо економіка України знижує показники вже 5 кварталів поспіль, а бюджет має величезний дефіцит, – веде далі Казанський. – Бюджетники не отримують зарплату по кілька місяців, наприклад робітникам донецької тепломережі заборгували вже за 3 місяці . Це наслідки бездарної та непрофесійної роботи команди донецьких, яка знає тільки адміністративно-командний засіб керування економікою, душить бізнес, висмоктує гроші з країни через сірі схеми». Денис каже, що влада вже зараз намагається списати свої невдачі на революціонерів та попереджає людей на Сході, що не зможе віддати їм зарплатню вчасно через мітингарів. Таким чином хочуть розколоти суспільство та виправдати свої помилки.

 

Міф шостий. Майдану загрожує епідемія туберкульозу та інших хвороб

Після повідомлення про те, що вночі 6 грудня на Майдані Незалежності помер чоловік, Інтернет просто вибухнув брехливими деталями та неправдивими повідомленнями. Зранку того ж дня київські міліціонери офіційно заявили, що тіло чоловіка знайшли на даху торгового центру «Глобус». За висновками медиків, померлий хворів туберкульозом легенів, що викликав внутрішню кровотечу. Користувачі соціальних мереж поширювали неправдиву інформацію, а деякі інтернет-газети почали лякати можливою епідемією туберкульозу на Майдані, і закликали розійтися по домах.

Депутати від опозиції почали побоюватися, що влада спеціально підкинула труп чоловіка, аби посіяти паніку серед мітингувальників і мати привід розігнати Євромайдан. Згодом голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов заявив про можливу епідемію серед людей, що захопили КМДА. Фахівці Головного управління Державної санітарно-епідеміологічної служби міста Києва повідомили про ризик різкого погіршення епідемічної ситуації з кишкових інфекцій, туберкульозу, вірусного гепатиту А, грипу та ГРВІ. Заявили, що зареєстрували декілька випадків гострої кишкової інфекції через погане харчування.

Про те, як годують людей на Майдані, написано і знято не один репортаж. Усім відомо, що на кухні дотримуються усіх гігієнічних норм, а продукти, з яких готують їжу для мітингувальників, завжди свіжі. Та й історія з чоловіком, що помер від туберкульозу, досить швидко втратила резонанс; і жодних епідемій на Майдані немає.

 

Міф сьомий. Сотні відомих будівель у світі підсвітили у синьо-жовтий колір

Майже кожного дня у мережі з’являлися фотографії відомих у всьому світі будівель, що їх начебто на знак солідарності із Євромайданом підсвітили у синьо-жовтий колір. Насправді  синьо-жовтим деякий час світився міський футбольний стадіон у Вроцлаві, та, за повідомленням польських користувачів Facebook, Палац культури та науки у центрі Варшави. Проте кількість фотографій з підсвіченими у колір національного прапора України будівель зашкалювала. Дизайнери та художники почали сумніватися у автентичності цих фотографій та вирішили перевірити інформацію про деякі з них. У тому, що у синьо-жовтий не була підсвічена Ейфелева вежа у Парижі, впевнений тернопільський дизайнер Олег Різник. Каже, що французи взагалі не чули про це, тим паче на веб-камерах не було видно жодних підсвіток.


Майстер фотошопу. Насправді ніхто Ейфелеву вежу жовто-синіми кольорами не підсвічував.

«Щодо цієї хвилі “підсвіток” не бачу нічого страшного – це грає більше на користь, ніж на шкоду. Така собі дрібна приємна брехня. Навіть не брехня – пустощі, – каже Олег Різник. – Думаю, багато з тих, хто перепощує ці колажі, також сумнівається в їх правдивості. А ті, хто створює їх, сподіваються, що їм пробачать ці пустощі. Бо на фоні необхідності тотальної мобілізації людей ця брехня – на користь».

А ще казали, що українські чиновники масово покидають Україну, що львівський та київський Євромайдани проплачені американським урядом, на мітинги збираються одні лише пияки та безхатьки, яких гармонійно доповнюють мешканці Галичини і взагалі, перед розгоном Євромайдану в ніч на 30 листопада мітингувальники провокували Беркут.


Цю світлину фотограф Олександр Пілюгін зробив за півгодини до початку побиття людей на Майдані Незалежності. Так, виявляється, тепер виглядають провокатори.

Зрозуміло, що міфи створює як влада, так і опозиція, та все ж головними їх замовниками є люди, що зараз займають головні посади в Україні. Люди з усього світу бачили кадри, де «Беркут» б’є простих людей кийками, б’є журналістів і неповнолітніх, а потім ще й ганяється за ними по Києву і добиває. Тому саме після подій тієї кривавої ночі починають з’являтися дезінформаційні повідомлення, в яких мітингарів називають провокаторами, працівників «Беркуту» визнають жертвами, а простих людей залякують, аби вони сиділи вдома і не виходили на центральні площі своїх міст. Брехня у ЗМІ – один з останніх шансів влади схилити до себе  частину суспільства, яка черпає інформацію виключно з вечірніх новин по телевізору. Проте таких людей із кожним днем стає все менше. Будь-яка дезінформація поширюється з метою розколоти суспільство, однак брехати стає все важче. І саме під час Євромайдану стало зрозуміло, хто є справжнім журналістом, а хто всього лиш лялька в руках провладних олігархів.

 

Цей матеріал був уперше опублікований у газеті #Є24

 

Артур Бобрик, Школа журналістики УКУ

Відгуки (1)

Деконструкція міфів, демістифікація. Вічне завдання МК

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)