По-справжньому український контент панував у пісенних чартах та трендах «Youtube» недовго. Цей період тривав перші два-три місяці повномасштабної війни, коли тренди були переповнені україномовними відео та піснями.

Кожен знає поняття «жовта преса». Це медіа розраховані на невимогливих користувачів або ж для тих, хто узагалі не дбає про власну інформаційну гігієну. Такі проєкти не розраховані на людей, які полюбляють якісну журналістику. На просторах українського інтернету можна знайти безліч невеличких сайтів, де публікують конспірологічні теорії і відверту брехню. Але жоден з них не зрівняється за рівнем клікбейту в новинах та статтях з «Корупцією.Інфо».

У наших медіа здавна існує проблема інклюзивності. Правильно та коректно висвітлювати проблеми та особливості людей з інвалідністю вміють далеко не всі. Найчастіше журналісти хочуть викликати таким матеріалом у читача співчуття. У таких сюжетах розповідають історію того, як людина отримала інвалідність і як вона з нею живе, або радше «виживає». Саме розповідаючи історії військових, журналісти зловживають тиском на жалість, спонукаючи суспільство до хибної реакції, яка часто дратує військовослужбовців. Більшість не знає, як правильно реагувати на людину з протезом або ж у кріслі колісному.

У світі цифрового маркетингу терміни "нативна реклама" та "джинса" зустрічаються часто. Обидві концепції використовують компанії для підвищення уваги до своїх продуктів або послуг. Однак начебто схожі за сутті концепції мають значущі відмінності, які можуть вплинути на ефективність маркетингових кампаній. Пропонуємо розглянути, що таке нативна реклама і  джинса, і як їх використовують на практиці.

Згадаймо, як ще з перших днів повномасштабного вторгнення росії чимало людей зверталися до російських матерів. Тоді Україна розпочала величезну інформаційну кампанію з метою припинення війни та заклику до свідомості в сусідній країні, яка здійснила напад. Однак сьогодні важко не помітити, що вже ніхто не намагається апелювати до росіянок. Це викликає питання, що ж сталося?

Щороку 26 лютого відзначають День кримського спротиву російській окупації, а отже це привід для медіа поговорити про Крим, киримли і кримськотатарську культуру. Але є й інстаграм-проєкти, акцент яких завжди чи майже завжди — на кримськотатарській тематиці. Про них і поговоримо.

Справжнім джерелом «вибухових» новин став телеграм. На 2023 рік у цьому месенджері діє 33 тисячі українських каналів. Часто їх автори є анонімними, що робить телеграм ідеальним місцем для розгону російських психологічних операцій. Українські медіа бездумно «рерайтять» свіжі інфоприводи, забуваючи про журналістські стандарти.

Триває третій рік з часу повномасштабного вторгнення росії в Україну. Безумовно велика кількість свідомих країн підтримують Україну та впевнені в її перемозі. Хтось робить це щиро, хтось не зовсім. Поговорімо про це «не зовсім». Ми вирішили переглянули закордону пресу про Україну, сподіваючись не знайти там нічого огидного. Проте огидне таки є – наративи російської пропаганди. […]

Ще 10-15 років тому, щоб отримати свіжу інформацію, потрібно було купувати друковані видання або вмикати ТБ чи радіоприймач у певний час. Сьогодні ж ситуація кардинально змінилася. Завдяки розповсюдженню інтернету та розвитку мобільних технологій люди отримали можливість читати новини онлайн з будь-якого пристрою в зручний для себе час, постійно перебувати в курсі подій, переглядати стрічки новин та медіа й стежити за оновленнями сторінок медіа, політиків, журналістів та звичайних людей, чия думка їм цікава.

В Україні постійно з’являються нові можливості для вивчення української мови. Приміром, різноманітні навчальні курси, медіапроєкти, блоги, онлайн-уроки, мобільні додатки та навіть ігри сприяють не лише легкому і швидкому засвоєнню мови, але й роблять цей процес веселим та цікавим. Тому сьогодні ми підготували для вас підбірку крутих застосунків, які неодмінно стануть в пригоді!